Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_Avtosohranennyy.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
443.53 Кб
Скачать

22. Визначте політичні, економічні та соціальні причини розпаду Київської Русі.

Причин занепаду Київської Руси було багато.

  • Великі простори держави при відсут­ності тісних економічних зв'язків за умов панування натурального господарства. Поки на чолі держави стояв могутній князь, як Володимир чи Ярослав, які тримали в покорі своїх синів, державне правління було більш-менш добре зорганізоване, але якщо князі корилися батьковій волі, — хоч і тут вияви непослуху збоку синів Володимира — то волі старшого брата, дядька, а іноді й племінника вони спротивлялися.

  • Напади степових кочовиків.

  • Розвиток і піднесення удільних кня­зівств і земель, що сприяло зростанню міс­цевого сепаратизму і загостренню міжкнязівських взаємин.

  • Посилення боярства, яке ставило міс­цеві інтереси вище загальнодержавних.

  • Зміна торговельної кон'юнктури. Захід­на Європа почала торгувати безпосередньо з Близьким Сходом, а Київська держава за­лишилася поза світовими торговельними шляхами.

  • Роздробленість, що охопила Русь, отри­мала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції фео­дальних відносин (розвиток феодального землеволодіння - вотчин, посилення влади удільних князів і бояр).

  • Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призвела до змін в державному устрої Русі, а саме - до де­централізації системи управління. Київ­ський князь втратив контроль над уділь­ними князівствами, влада в яких зосере­дилася в руках місцевих князів.

Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.

Роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель.

23. Визначте історичне значення Київської Русі та її місце у всесвітньо – історичному процесі.

Київська Русь була могутньою державою середньовічної Європи, яка відіграла велику роль як в історії східнослов'янських народів, так і в світовій історії. Українські, російські та білоруські історики розглядають давньоруську державу як невід'ємну частину історії своїх народів. Тут часто закономірно виникає питання про те, хто має більше право вважати себе її спадкоємцями. Київська Русь відігравала надзвичайно важливу роль у міжнародному житті, посідаючи чільне місце в системі тогочасного світу й активно впливаючи на хід розвитку світової історії. Часто стікаючи кров´ю, вона відбивала напади степових кочівників, які вторгалися зі сходу в причорноморські степи і мали намір рухатися на захід, тобто була могутнім щитом для Європи.

Перебуваючи в у центрі торгових шляхів, Київська Русь була контактною зоною між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією та Скандинавією, підтримувала широкі торговельні зв´язки з багатьма країнами світу, сприяючи активізації світової торгівлі.

Різноманітні політичні та культурні зв´язки мала Русь з Візантією і такими слов´янськими країнами, як Болгарія, Чехія, Польща, а також з Угорщиною, Німеччиною, Францією, Англією, Норвегією та Швецією. Досить широкими були контакти з країнами Кавказу та з арабським Сходом. З київськими князями підтримували родинні стосунки правлячі кола більшості європейських країн, які прагнули поріднитися з великими князями могутньої Русі.

Високий рівень економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти іноземних загарбників, широке використання здобутків світової цивілізації висунули Русь на провідні позиції у Європі.

Вперше об'єднала всі східнослов'ян­ські племена в одну державну організацію, а також поклала початок державності у багатьох неслов'янських народів (угрофінське населення Півночі, Поволжя).

Сприяла формуванню у східних сло­в'ян більш прогресивних соціально-еконо­мічних структур, розвитку культури (виникла писемність, право, бібліотеки, храми і т д ).

Зміцнила обороноздатність східнослов'янського населення, захистивши його від фізичного знищення з боку кочовиків.

Підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі між­народні зв'язки Київської Русі, шлюбні союзи з королівськими династіями Захід­ної Європи.

Утворення великої Давньоруської держави сприяло більш швидкому економічному, політичному й культурному розвиткові східних слов'ян.

Широко розвивалися зовнішньоторговельні зв'язки Русі з багатьма країнами Заходу і Сходу. В центрі торгівлі між Заходом і Сходом був Київ.

Різноманітні торговельні, політичні, культурні відносини мала Русь з слов'янськими країнами — Болгарією, Чехією, Польщею, а також з Угорщиною, Візантією, Німеччиною, Норвегією, Швецією, Францією, Англією. Підтримувалися зв'язки з країнами Кавказу і Закавказзя, особливо з Грузією і Вірменією, а також з арабським Сходом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]