- •1. Визначте предмет завдання і джерела курсу історія України.
- •2. Охарактеризуйте джерела вивчення та історіографію дисципліни «Історія України»
- •3.0Характерезуйте первоначало людського життя на території України.
- •4. Поясніть роль кочових племен: кіммерійців, скіфів та сарматів в історії етногенезу України.
- •5. Визначте трипільське значення Трипільської культури
- •6. Охарактеризуйте грецьку колонізацію Північного Причорномор’я. Вкажіть історичне значення античних міст – держав.
- •7. Визначте історичні особливості створення та розвитку античного міста Тіра.
- •8. Визначте концепції походження та розселення слов’ян. Особливості культури на території України.
- •9. Охарактерезуйте суспільний устрій, побут,звичаї та вірування східних слов’ян.
- •10. Визначте в чому полягають досягнення культурної спадщини України давньоруського періоду.
- •11. Спираючись на літопис «Повість минулих літ», поясніть концепції походження Київської Русі
- •12. З’ясуйте походження та значення назв «Русь» і «Україна»
- •13. Проаналізуйте історичні періоди політичної історії Київської Русі
- •14. З’ясуйте основні напрями внутрішної та зовнішньої політики перших київських князів: князя Олега, князя Ігоря та княгині Ольги.
- •15. Опишіть Київську державу за часів князя Святослава.
- •16. Оцініть діяльність Володимира Великого як державного та політичного діяча Київської Русі
- •17. Визначте причини прийняття та історичне значення хрещення Київської Русі.
- •18. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Київської Русі за часів Ярослава Мудрого.
- •19. З’ясуйте умови відновлення могутності Київської держави та княжої влади за Володимира Мономаха.
- •20. Визначте причини процесу феодальної роздробленості Київської Русі (або полі центричності )
- •21. Охарактеризуйте боротьбу Київської Русі з монголо-татарською навалою.
- •22. Визначте політичні, економічні та соціальні причини розпаду Київської Русі.
- •23. Визначте історичне значення Київської Русі та її місце у всесвітньо – історичному процесі.
- •24. Розкрийте творення та розквіт Галицько – Волинської держави. Доведіть, що Данило Галицький – видатна історична постать України.
- •25. Визначте характер і наслідки литовської експансії українських земель у 14 – 16 ст.
- •26. Розкрийте характер і наслідки польської експансії українських земель 14 – 16 ст.
- •27. Визначте рішення та наслідки Кревської унії для долі України
- •28.Розкрийте причини виникнення українського козацтва та основних видів козаків.
- •29. Розкрийте умови утворення Запорозької Січі та доведіть, що Дмитро Вишневецький видатна історична постать України.
- •30. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання українського народу XVI — першої половині XVII ст.
- •31. Визначте історичне значення постаті кошового отамана Івана Сірко.
- •32. Визначте причини, характер та початок Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- •33. Охарактеризуйте основні етапи Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- •34. З’ясуйте зміст березневих статей та їх історичне значення. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цьому договорі .
- •35. Доведіть, що Богдан Хмельницький - видатна історична постать України.
- •36. Україна після смерті б. Хмельницького. З’ясуйте основні напрямки діяльності гетьманів і.Виговського та ю.Хмельицького.
- •37. Охарактеризцйте соціально – політичні аспекти походження та наслідків Руїни у другій половині 17 – 18 ст.
- •38. Обґрунтуйте причини та обставини ліквідації Запорізької Січі та автономного устрою в Україні.
- •39. Охарактеризуйте становище України в кінці 17 – на початку 18 століття.
- •40. Охарактеризуйте становище України у першій половині 18 століття. В чому полягає політика Петра і?
- •41. Охарактеризуйте постать гетьмана Івана Мазепи та дайте оцінку його діяльності.
- •42.Розкрийте зміст конституції п. Орлика та її історичне значення.
- •43. З’ясуйте роль Києво – Могилянської академії в культурно-освітньому розквіті українського народу.
- •44. Визначте становище України у другій половині 18 ст. Та українську політику Катерини іі
- •46. Дайте оцінку реформам Марії Терезії та Йосифа іі на зх.. Українських землях.
- •47. З’ясуйте, які особливості національно - визвольного руху в Україні у першій половині 19 століття. Діяльність декабристських товариств.
- •48. Поясніть значення реформ 60-70-х рр. Для соціально – економічного розвитку українських земель у другій половині 19 ст.
- •49. Причини виникнення громад та особливості їх культурно-просвітницької діяльності у другій половині 19 століття. Володимир Антонович.
- •50. Охарактеризуйте Кири́ло-Мефо́діївське товариство – першу політичну організацію на Україні.
- •51. Визначте місце народовців, радикалів, москвофілів у суспільно – політичному житті України наприкінці 19 – початку 20 століття.
- •52. Визначте події повстання моряків на броненосці «Потьомкін»
- •53. Визначте здобутки та прорахунки столипінської аграрної реформи для України.
- •54. Охарактеризуйте причини загострення соціальних та національних суперечностей на Правобережній Україні та західноукраїнських землях.
- •55. Порівняйте цілі різних верств українства під час Першої Світової війни.
- •56. З’ясуйте, що являв собою денікінський режим та яку реакцію з боку населення України викликало його встановлення.
- •57. Розкрийте значення для українського національно – визвольного руху Українського легіону січових стрільців.
- •58. Охарактеризуйте головні воєнні події на українських землях у 1914 році та визначте, як вони позначилися на місцевому населенні.
- •59. З’ясуйте воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цій війні.
- •60. Поясніть вплив Лютневої революції 1917 року на утворення Української Центральної Ради в Україні. Визначте її склад і програму.
- •61. Охарактеризуйте боротьбу Української Центральної Ради за відновлення державності українського народу, визначивши значення і та іі Універсалів.
- •62. Дайте характеристику рішенням ііі Універсалу Української Центральної Ради.
- •63. Охарактеризуйте іv Універсал Української Центральної Ради та умови проголошення незалежності унр.
- •64. Проаналізуйте здобутки та прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці.
- •65. Дайте оцінку політичній діяльності м. Грушевського.
- •66. З’ясуйте війну Радянської Росії з унр і проголошення незалежності унр. Бій під Крутами.
- •16 Січня 1918р. - бій під Крутами
- •67. Охарактеризуйте українську державу п. Скоропадського, її внутрішню і зовнішню політику.
- •68. Охарактеризуйте національно – культурну програму Української держави п. Скоропадського.
- •69. Охарактеризуйте національно-визвольний рух на Зх. Українських землях і умови проголошення зунр
- •70. Охарактеризуйте політичний та економічний стан України під час приходу до влади Директорії, її зовнішню та внутрішню політку.
- •71. Охарактеризуйте радянсько – польську війну, її причини та наслідки.
- •72. Визначте сутність нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •73.Проаналізуте причини, масштаби та наслідки голодомору 1932—1933 років.
- •74. Розкийте розвиток української культури в 30-х рр. Хх ст. Що означає розстріляне відродження?
- •75. Приведіть факти масових репресій в Україні в 30-х рр.. Хх ст. Як свідчення сформування в срср тоталітарної політичної системи.
- •76. Розкрийте сутність, наслідки та причини згортання процесу українізації. М. Скрипник та о. Шумський – провідники українізації.
- •77. Розкрийте методи здійснення та результати впровадження сталінської індустріалізації в Україні.
- •78. Розкрийте політичні та економічні мотивиі наслідки радянської колективізації в Україні.
- •79. Визначте труднощі та наслідки впровадження в Україні колективізації сільського господарства.
- •80. Опишіть процес радянізації Зх. Областей України. Боротьбу оун –упа у другій половині 40-х початку 50-х рр. З радянською владою.
- •81. Поясніть причини і характер Другої світової війни. Які наслідки мав пакт Ріббентропа – Молотова?
- •83. Охарактеризуйте основні воєнні події в Україні у 1941 – 1942 рр. Під час Великої Вітчизняної війни.
- •84. Визначте історичне значення розгрому військ Вермахту на Курській дузі та початок визнання фашистських загарбників.
- •85. Охарактеризуйте воєнні операції кінця 1943 – 1944 рр. По визволенню України від окупації фашистськими загарбниками.
- •86. Охарактеризуйте причини формування партизанського руху в Одесі під час її окупації фашистськими загарбниками.
- •87. Визначте внесок українського партизанського руху в перемогу Великої Вітчизняної війні.
- •88. Визначте течії руху опору на Україні під час Великої Вітчизняної війни та їх роль у визволенні України.
- •89. Дайте історичну оцінку та визначте битву за Дніпро
- •90. З’ясуйте внесок українського народу у розгром нацизму 1941 – 1945рр.
- •91. З’ясуйте всесвітньо-історичне значення Перемоги народів срср над німецько – фашистськими загарбниками 1941 – 1945 рр.
- •92. Визначте, в чому проявився антилюдяний характер нацистського окупаційного режиму на Україні в роки Другої світової війни.
- •93. Охарактеризуйте прояв Голокосту на Україні під час німецько – фашистської окупації. 70-річчя трагічних подій у Бабиному Яру.
- •94. Охарактеризуйте наш край у роки Великої Вітчизняної війни.
- •95. Охарактеризуйте процес відбудови зруйнованого господарства України після Великої Вітчизняної Війни. Визначте його особливості.
- •1946-1950 Pp. - відбудова народного господарства
- •96. Охарактеризуйте соціально – політичне життя України після Великої Вітчизняної війни.
- •97. Порясніть сутність економічних реформ 50-60-х рр. 20 ст. Та їх здійснення в Україні.
- •98. Дайте оцінку демократизації суспільно – політичного становища в Україні у 50-60-ті рр. 20 ст.
- •99. Поясніть причини виникнення та програму діяльності «дисидентського руху».
- •100. Розкрийте політику та духовну спрямованість діяльності «шістдесятників».
- •101. Поясніть причини поглиблення кризи у промисловості та сільському господарстві у 1970 – 80 – ті рр.
- •102. Охарактеризуйте загострення екологічних проблем в Україні у 70-80-ті рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •103. Поясніть сутність перебудови на Україні наприкінці 1980-х рр.
- •104. З’ясуйте структуру та історичне значення «Декларації про державний суверенітет України» (1990 р.)
- •16 Липня 1990 р. - прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •16 Липня 1990 р. Верховна Рада урср прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
- •105.Наведіть приклади активізації соціально–політичного життя України на початку 1990-х рр.
- •106. З’ясуйте обставини та причини появи Акту проголошення незалежності України, його історичне значення для долі України.
- •107. Розкрийте причини та обставини проголошення державної незалежності України, сучасного політичного і соціально – економічного становища.
- •108. Дайте оцінку добровільній відмові України від ядерної зброї та визначте, у якій мірі приклад України позначився на міжнародній обстановці в світі.
- •109. Охарактеризуйте процес прийняття та історичне значення нової Конституції України для стабілізації суспільно - політичного життя в Україні.
- •110. Розкрийте історичне значення прийняття нової Конституції України( 1996 р.)
- •111. Охарактеризуйте конституційні традиції України.
- •112. Охарактеризуйте основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина згідно Конституції України.
- •113. Охарактеризуйте державну символику України.
- •114. Розкрийте соціально-економічне становище України на сучасному етапі.
- •115. Дайте характеристику основним напрямам зовнішньої політики України на сучасному етапі.
- •116. Визначте інтеграційні процеси в сучасній Європі, роль і місце України в загальноєвропейському процесі.
- •117. Визначте провідні напрями та тенденції в культурному та духовному житті сучасної Україні.
56. З’ясуйте, що являв собою денікінський режим та яку реакцію з боку населення України викликало його встановлення.
Наприкінці літа білогвардійці окупували майже всю Україну. Денікінщина захищала інтереси перш за все великоруських поміщиків і підприємців, які добивалися реставрації імперських порядків у дещо реформованому вигляді. Вони не мали на меті збереження української національної держави. Все перші кроки білогвардійців в Україні засвідчили їх прагнення знищити всі сліди існування у недавньому минулому не лише УСРР, а й УНР. Україна була поділена на три області: Київську, Харківську і Новоросійську (з центром в Одесі). На чолі областей стояли головноначальствуючі з фактично необмеженими повноваженнями. Відновлювалося національне гноблення. Українська мова дозволялася лише у приватних навчальних закладах. Деякі українські газети і журнали закривалися, книги вилучалися з бібліотек і книгарень, вводилася цензура. Було видано наказ про зняття портретів Т.Шевченка в установах. Його бюст у Києві група чорносотенців скинула з п’єдесталу і розбила. За наказом денікінців знімали написані українською мовою вивіски. При денікінцях фактично припинила свою діяльність Українська академія наук, бо на її утримання не відпускалися кошти і вона була позбавлена приміщення. Одночасно денікінці культивували національний розбрат, ворожнечу, ненависть до національних меншин. В Україні при денікінцях було влаштовано 400 єврейських погромів, жертвами кожного з яких були десятки, а то й сотні людей. Організаторами та учасниками погромів було білогвардійське офіцерство, козаки, солдати, чорносотенне міщанство.
Денікінці установили на захопленій території режим терористичної диктатури. Поява у тій чи іншій місцевості білогвардійців супроводжувалася масовими стратами. В’язниці були переповнені. Лютували військово-польові суди. Своїми розправами контррозвідка сіяла серед населення жах. В Одесі без суду й слідства було страчено близько 3 тисяч чоловік. У Києві на третій день після захоплення міста денікінцями ув’язнено було 700 чоловік, а через 13 днів – 1700. головний контингент в’язнів – комуністи, члени інших соціалістичних партій, чекісти, радянські службовці.
Аграрна політика Денікіна передбачала відновлення поміщицької власності на землю. Повертаючись за допомогою каральних команд у маєтки, поміщики примушували селян віддавати майно і реманент, виплачувати великі контрибуції. У майбутньому, щоправда, білогвардійці обіцяли наділити селян землею за викуп, залишивши за поміщиками досить значні земельні площі. Серед керівників білогвардійським рухом були й такі, які вимагали негайної земельної реформи. Тільки таким чином можна було, на їх думку, завоювати прихильність населення. „Земельна реформа і ... шибениці, тоді ми знову дійдемо до Москви”, - говорив один з найвідоміших денікінських генералів Кутепов. Але подібні настрої серед білогвардійського офіцерства не були пануючими.
У промисловості було скасовано восьмигодинний робочий день, збільшено норми виробітку. Але нормалізувати економічне життя не вдалось. Розвал народного господарства тривав. На багатьох заводах при денікінцях підтримувалася лише робота силових ліній. Зростало безробіття. У перший місяць денікінщини у Києві зареєстрованих безробітних налічувалося 40 тис. чоловік, стільки ж було й в Одесі.
Реакційна, шовіністична політика денікінщини викликала хвилю обурення найширших мас населення України. Навіть середні верстви міських жителів, які свого часу були вкрай незадоволені політикою більшовиків і вітали білогвардійські війська, стали в опозицію у містах формувалося анти денікінське підпілля. На початку липня 1919р. ЦК КП (б)У створив За фронтове бюро для керівництва діяльністю підпільних більшовицьких організацій і розгортання повстанської боротьби в тилу денікінців. У боротьбу з білогвардійським режимом включилися також ліві есери, анархісти, представники інших соціалістичних партій. Разом з тим серед правих есерів і частини меншовиків існували примиренські настрої, прагнення пристосуватися до білогвардійського режиму. Але ці наміри не знайшли підтримки у робітників.
Незадоволення політикою білогвардійців охопило й українське село. Зміна настроїв селянства відбувалася дуже швидко, стрімко. Ще недавно воно виступало проти продрозкладки та інших заходів „воєнного комунізму”, сприяючи поразці радянських військ. Денікінське командування сподівалося, що антирадянські настрої селянства допоможуть поповнити армію. Воно розраховувало також на продовольчі ресурси України. Однак ці сподівання не виправдалися. Вдаючись до погроз і репресій, денікінці зуміли мобілізувати лише частину селян, які підлягали призову. Але це не посилило денікінської армії. Навпаки, селяни не хотіли воювати за чужі їм інтереси і цим вносили в армію елементи розкладу. Білогвардійцям не вдалося налагодити і продовольче постачання своїх військ. На відмови селян вони відповідали реквізиціями, чим ще більше посилювали незадоволення новою владою. Часто саме спроби мобілізації, реквізиції та повернення землі й реманенту поміщикам призводили до селянських виступів.