- •1. Визначте предмет завдання і джерела курсу історія України.
- •2. Охарактеризуйте джерела вивчення та історіографію дисципліни «Історія України»
- •3.0Характерезуйте первоначало людського життя на території України.
- •4. Поясніть роль кочових племен: кіммерійців, скіфів та сарматів в історії етногенезу України.
- •5. Визначте трипільське значення Трипільської культури
- •6. Охарактеризуйте грецьку колонізацію Північного Причорномор’я. Вкажіть історичне значення античних міст – держав.
- •7. Визначте історичні особливості створення та розвитку античного міста Тіра.
- •8. Визначте концепції походження та розселення слов’ян. Особливості культури на території України.
- •9. Охарактерезуйте суспільний устрій, побут,звичаї та вірування східних слов’ян.
- •10. Визначте в чому полягають досягнення культурної спадщини України давньоруського періоду.
- •11. Спираючись на літопис «Повість минулих літ», поясніть концепції походження Київської Русі
- •12. З’ясуйте походження та значення назв «Русь» і «Україна»
- •13. Проаналізуйте історичні періоди політичної історії Київської Русі
- •14. З’ясуйте основні напрями внутрішної та зовнішньої політики перших київських князів: князя Олега, князя Ігоря та княгині Ольги.
- •15. Опишіть Київську державу за часів князя Святослава.
- •16. Оцініть діяльність Володимира Великого як державного та політичного діяча Київської Русі
- •17. Визначте причини прийняття та історичне значення хрещення Київської Русі.
- •18. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Київської Русі за часів Ярослава Мудрого.
- •19. З’ясуйте умови відновлення могутності Київської держави та княжої влади за Володимира Мономаха.
- •20. Визначте причини процесу феодальної роздробленості Київської Русі (або полі центричності )
- •21. Охарактеризуйте боротьбу Київської Русі з монголо-татарською навалою.
- •22. Визначте політичні, економічні та соціальні причини розпаду Київської Русі.
- •23. Визначте історичне значення Київської Русі та її місце у всесвітньо – історичному процесі.
- •24. Розкрийте творення та розквіт Галицько – Волинської держави. Доведіть, що Данило Галицький – видатна історична постать України.
- •25. Визначте характер і наслідки литовської експансії українських земель у 14 – 16 ст.
- •26. Розкрийте характер і наслідки польської експансії українських земель 14 – 16 ст.
- •27. Визначте рішення та наслідки Кревської унії для долі України
- •28.Розкрийте причини виникнення українського козацтва та основних видів козаків.
- •29. Розкрийте умови утворення Запорозької Січі та доведіть, що Дмитро Вишневецький видатна історична постать України.
- •30. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання українського народу XVI — першої половині XVII ст.
- •31. Визначте історичне значення постаті кошового отамана Івана Сірко.
- •32. Визначте причини, характер та початок Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- •33. Охарактеризуйте основні етапи Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- •34. З’ясуйте зміст березневих статей та їх історичне значення. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цьому договорі .
- •35. Доведіть, що Богдан Хмельницький - видатна історична постать України.
- •36. Україна після смерті б. Хмельницького. З’ясуйте основні напрямки діяльності гетьманів і.Виговського та ю.Хмельицького.
- •37. Охарактеризцйте соціально – політичні аспекти походження та наслідків Руїни у другій половині 17 – 18 ст.
- •38. Обґрунтуйте причини та обставини ліквідації Запорізької Січі та автономного устрою в Україні.
- •39. Охарактеризуйте становище України в кінці 17 – на початку 18 століття.
- •40. Охарактеризуйте становище України у першій половині 18 століття. В чому полягає політика Петра і?
- •41. Охарактеризуйте постать гетьмана Івана Мазепи та дайте оцінку його діяльності.
- •42.Розкрийте зміст конституції п. Орлика та її історичне значення.
- •43. З’ясуйте роль Києво – Могилянської академії в культурно-освітньому розквіті українського народу.
- •44. Визначте становище України у другій половині 18 ст. Та українську політику Катерини іі
- •46. Дайте оцінку реформам Марії Терезії та Йосифа іі на зх.. Українських землях.
- •47. З’ясуйте, які особливості національно - визвольного руху в Україні у першій половині 19 століття. Діяльність декабристських товариств.
- •48. Поясніть значення реформ 60-70-х рр. Для соціально – економічного розвитку українських земель у другій половині 19 ст.
- •49. Причини виникнення громад та особливості їх культурно-просвітницької діяльності у другій половині 19 століття. Володимир Антонович.
- •50. Охарактеризуйте Кири́ло-Мефо́діївське товариство – першу політичну організацію на Україні.
- •51. Визначте місце народовців, радикалів, москвофілів у суспільно – політичному житті України наприкінці 19 – початку 20 століття.
- •52. Визначте події повстання моряків на броненосці «Потьомкін»
- •53. Визначте здобутки та прорахунки столипінської аграрної реформи для України.
- •54. Охарактеризуйте причини загострення соціальних та національних суперечностей на Правобережній Україні та західноукраїнських землях.
- •55. Порівняйте цілі різних верств українства під час Першої Світової війни.
- •56. З’ясуйте, що являв собою денікінський режим та яку реакцію з боку населення України викликало його встановлення.
- •57. Розкрийте значення для українського національно – визвольного руху Українського легіону січових стрільців.
- •58. Охарактеризуйте головні воєнні події на українських землях у 1914 році та визначте, як вони позначилися на місцевому населенні.
- •59. З’ясуйте воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цій війні.
- •60. Поясніть вплив Лютневої революції 1917 року на утворення Української Центральної Ради в Україні. Визначте її склад і програму.
- •61. Охарактеризуйте боротьбу Української Центральної Ради за відновлення державності українського народу, визначивши значення і та іі Універсалів.
- •62. Дайте характеристику рішенням ііі Універсалу Української Центральної Ради.
- •63. Охарактеризуйте іv Універсал Української Центральної Ради та умови проголошення незалежності унр.
- •64. Проаналізуйте здобутки та прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці.
- •65. Дайте оцінку політичній діяльності м. Грушевського.
- •66. З’ясуйте війну Радянської Росії з унр і проголошення незалежності унр. Бій під Крутами.
- •16 Січня 1918р. - бій під Крутами
- •67. Охарактеризуйте українську державу п. Скоропадського, її внутрішню і зовнішню політику.
- •68. Охарактеризуйте національно – культурну програму Української держави п. Скоропадського.
- •69. Охарактеризуйте національно-визвольний рух на Зх. Українських землях і умови проголошення зунр
- •70. Охарактеризуйте політичний та економічний стан України під час приходу до влади Директорії, її зовнішню та внутрішню політку.
- •71. Охарактеризуйте радянсько – польську війну, її причини та наслідки.
- •72. Визначте сутність нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •73.Проаналізуте причини, масштаби та наслідки голодомору 1932—1933 років.
- •74. Розкийте розвиток української культури в 30-х рр. Хх ст. Що означає розстріляне відродження?
- •75. Приведіть факти масових репресій в Україні в 30-х рр.. Хх ст. Як свідчення сформування в срср тоталітарної політичної системи.
- •76. Розкрийте сутність, наслідки та причини згортання процесу українізації. М. Скрипник та о. Шумський – провідники українізації.
- •77. Розкрийте методи здійснення та результати впровадження сталінської індустріалізації в Україні.
- •78. Розкрийте політичні та економічні мотивиі наслідки радянської колективізації в Україні.
- •79. Визначте труднощі та наслідки впровадження в Україні колективізації сільського господарства.
- •80. Опишіть процес радянізації Зх. Областей України. Боротьбу оун –упа у другій половині 40-х початку 50-х рр. З радянською владою.
- •81. Поясніть причини і характер Другої світової війни. Які наслідки мав пакт Ріббентропа – Молотова?
- •83. Охарактеризуйте основні воєнні події в Україні у 1941 – 1942 рр. Під час Великої Вітчизняної війни.
- •84. Визначте історичне значення розгрому військ Вермахту на Курській дузі та початок визнання фашистських загарбників.
- •85. Охарактеризуйте воєнні операції кінця 1943 – 1944 рр. По визволенню України від окупації фашистськими загарбниками.
- •86. Охарактеризуйте причини формування партизанського руху в Одесі під час її окупації фашистськими загарбниками.
- •87. Визначте внесок українського партизанського руху в перемогу Великої Вітчизняної війні.
- •88. Визначте течії руху опору на Україні під час Великої Вітчизняної війни та їх роль у визволенні України.
- •89. Дайте історичну оцінку та визначте битву за Дніпро
- •90. З’ясуйте внесок українського народу у розгром нацизму 1941 – 1945рр.
- •91. З’ясуйте всесвітньо-історичне значення Перемоги народів срср над німецько – фашистськими загарбниками 1941 – 1945 рр.
- •92. Визначте, в чому проявився антилюдяний характер нацистського окупаційного режиму на Україні в роки Другої світової війни.
- •93. Охарактеризуйте прояв Голокосту на Україні під час німецько – фашистської окупації. 70-річчя трагічних подій у Бабиному Яру.
- •94. Охарактеризуйте наш край у роки Великої Вітчизняної війни.
- •95. Охарактеризуйте процес відбудови зруйнованого господарства України після Великої Вітчизняної Війни. Визначте його особливості.
- •1946-1950 Pp. - відбудова народного господарства
- •96. Охарактеризуйте соціально – політичне життя України після Великої Вітчизняної війни.
- •97. Порясніть сутність економічних реформ 50-60-х рр. 20 ст. Та їх здійснення в Україні.
- •98. Дайте оцінку демократизації суспільно – політичного становища в Україні у 50-60-ті рр. 20 ст.
- •99. Поясніть причини виникнення та програму діяльності «дисидентського руху».
- •100. Розкрийте політику та духовну спрямованість діяльності «шістдесятників».
- •101. Поясніть причини поглиблення кризи у промисловості та сільському господарстві у 1970 – 80 – ті рр.
- •102. Охарактеризуйте загострення екологічних проблем в Україні у 70-80-ті рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •103. Поясніть сутність перебудови на Україні наприкінці 1980-х рр.
- •104. З’ясуйте структуру та історичне значення «Декларації про державний суверенітет України» (1990 р.)
- •16 Липня 1990 р. - прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •16 Липня 1990 р. Верховна Рада урср прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
- •105.Наведіть приклади активізації соціально–політичного життя України на початку 1990-х рр.
- •106. З’ясуйте обставини та причини появи Акту проголошення незалежності України, його історичне значення для долі України.
- •107. Розкрийте причини та обставини проголошення державної незалежності України, сучасного політичного і соціально – економічного становища.
- •108. Дайте оцінку добровільній відмові України від ядерної зброї та визначте, у якій мірі приклад України позначився на міжнародній обстановці в світі.
- •109. Охарактеризуйте процес прийняття та історичне значення нової Конституції України для стабілізації суспільно - політичного життя в Україні.
- •110. Розкрийте історичне значення прийняття нової Конституції України( 1996 р.)
- •111. Охарактеризуйте конституційні традиції України.
- •112. Охарактеризуйте основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина згідно Конституції України.
- •113. Охарактеризуйте державну символику України.
- •114. Розкрийте соціально-економічне становище України на сучасному етапі.
- •115. Дайте характеристику основним напрямам зовнішньої політики України на сучасному етапі.
- •116. Визначте інтеграційні процеси в сучасній Європі, роль і місце України в загальноєвропейському процесі.
- •117. Визначте провідні напрями та тенденції в культурному та духовному житті сучасної Україні.
49. Причини виникнення громад та особливості їх культурно-просвітницької діяльності у другій половині 19 століття. Володимир Антонович.
Стара́ грома́да — організація української інтелігенції у Києві, займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю, діяла з 1859 до 1876, коли була заборонена Емським указом.
Серед членів «Старої громади» були Володимир Антонович, Павло Житецький, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Павло Чубинський, Володимир Страшкевич та інші.
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (18 (30) січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської Громади.
Громадсько-політична діяльність
Антонович був представником народницької школи в українській історіографії. Він створив так звану «київську школу» істориків, що в особі учнів Антоновича з Київського університету (Дмитро Багалій, Петро Голубовський, Михайло Грушевський, М. Довнар-Запольський, Іван Линниченко та ін.) заклала підвалини сучасної історичної науки.
У своїх працях Антонович уникав синтези, документально досліджуючи окремі історичні явища. Лише в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі в Україні» (1897); «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) Антонович дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. Антонович був видатним українським громадським діячем. Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до «угоди» між поляками й українцями у Львівському сеймі. Антоновичу належить велика роль в реалізації плану переїзду Михайла Грушевського до Львова і створення там наукового осередку.
Створив українську археологію як науку, розробивши нову методику ведення розкопок. Дослідив стоянки періоду палеоліту, неоліту, провів розкопки поселень Трипільської культури, древлян та розробив їх класифікацію. Видав археологічні карти Київської й Волинської губерній (1895, 1900). Учасник багатьох загальноросійських археологічних з'їздів, міжнародного археологічного конгресу в Лісабоні (1880).
50. Охарактеризуйте Кири́ло-Мефо́діївське товариство – першу політичну організацію на Україні.
Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство (товариство: Кирило-Мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
Історія створення
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.
Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846»
Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб.
У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.
Восени 1846 року загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Програма
Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури і освіти.
Кирило-мефодіївці, єднаючись на основі спільних політичних поглядів, бачили різні шляхи проведення їх у життя — від ліберально-поміркованого реформізму (Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш) — до революційних методів боротьби (Тарас Шевченко, Микола Гулак, Георгій Андрузький).
Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), твори Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.). Найважливіші положення програми «братчики» виклали у творі під назвою «Книга буття українського народу». Вони закликали до перебудови суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, братства, мріяли, що прийде час, коли вся слов'янщина встане і «не залишиться в ній ні царя, ні царевича..., ні князя, ні графа, ні герцога..., ні пана, ні боярина, ні холопа...». Братство ставило завдання перебудувати суспільство на засадах християнства, ліквідувати кріпацтво, стани, поширювати освіту й об'єднати всі слов'янські народі в одну федерацію, в якій кожний народ зберігав би свою внутрішню свободу. Провідну роль відводилося Україні: Київ мав бути столицею федерації, де збирався б загальний сейм. Усі слов'янські народи мали б право вільно розвивати свою культуру
Розгром товариства
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. Кирило-Мефодіївське товариство, фактично, не встигло розпочати активної роботи, підготувавши лише ряд програмних документів і визначити основні цілі і завдання своєї діяльності, оскільки було викрите внаслідок доносу студента Київського університету Петрова. Його учасники були заарештовані і після слідства, що велось в Києві та Санкт-Петербурзі, засуджено на різні терміни ув’язнення і заслано до різних міст Росії. Найважчий вирок отримав Т. Шевченко — його було віддано в солдати і відправлено в оренбурзькі степи із суворою забороною писати і малювати.
Значення.
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій. Кирило-Мефодіївське братство своїми ідеями і діяльністю зміцнило традиції боротьби української інтелігенції, більшості народу за національне визволення.