Тема 3. Українські землі в XIX столітті

3.1. Плани семінарських занять та методичні вказівки щодо їх виконання

План 1 семінарського заняття

1. Участь українського населення у війні 1812 р. Декабристи в Україні.

2. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

3. Імперські реформи 60 – 70-х років ХІХ ст.

4. Український національний рух у наддніпрянській Україні.

План 2 семінарського заняття

1. Західноукраїнські землі на початку ХІХ ст. Революція 1848 – 1849 рр. Головна руська рада.

2. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.

3. Формування перших українських політичних партій.

Методичні рекомендації до першого семінарського заняття

В кінці ХVІІІ ст. Російська держава розширила свої кордони за рахунок Правобережної України, Малоросії та Новоросії.

Готуючи відповідь на перше питання, необхідно проаналізувати становище українських земель у складі Російської імперії на початку ХІХ ст. та участь українців у війні 1812 р. Підкреслити, що рідко коли спостерігався такий різноманітний, захоплюючий і широкий розквіт ідей, як у ХІХ ст. Чому ми так говоримо? З’являються люди (інтелігенція), які висунули концепцію нації. Тепер ці люди не тільки дотримуються способу тлумачення суспільства, а й кажуть про те як вплинуть на його поведінку, тобто – змінити його. Це відноситься і до декабристів України.

Діяльність декабристів в Україні ми пов’язуємо, насамперед, з діяльністю "Південного товариства" на півдні України. Пізніше до нього приєдналось "Товариство об’єднаних слов’ян". Доцільно розглянути, як вирішувалась проблема України в програмних документах декабристів, які завдання ставили повстанці Чернігівського полку (січень 1926 р.) і яка їх доля. Звернути увагу на причини поразки декабристського руху на його соціальний склад та мету.

На початку ХІХ ст. у середовищі української інтелігенції активно йде робота по з’єднанню національної культури з політичною ідеологією (друге питання). У грудні 1845 року з ініціативи Костомарова, Гулака, Білозерського та інших виникає таємна політична організація Кирило-Мефодіївське товариство. Доцільно було б почути, яким був його склад, програмні документи, діяльність і розгром.

В третьому питанні слід проаналізувати реформи 60 – 70-х років ХІХ ст., що проходили в Російській імперії починаючи від фінансової до міської. Після земельної реформи 1861 р. починається розвиток капіталізму. Тому реформи 60-70-х років: земська, судова, міського самоврядування, військова, у сфері освіти мали буржуазний характер. Необхідно дати оцінку цих реформ та показати їх місце і значення в історії країни.

Четверте питання слід почати з аналізу зародження національного руху в наддніпрянській Україні з кінця 50-х років. Які причини викликали нову хвилю культурно-просвітницької діяльності української інтелігенції в другій половині ХІХ ст.? Які організації та течії діяли в цей час на Україні ?

Методичні рекомендації до другого семінарського заняття

В другій половині ХVІІІ ст., внаслідок трьох поділів Польщі (1772, 1775, 1795 рр.), польсько-литовська держава перестала існувати. Це прямо позначилось на українцях: Галичина, Буковина та Закарпаття відійшли до Австро-Угорщини. Тому в першому питанні слід проаналізувати економічне, релігійне та культурне становище західноукраїнських земель в складі австрійської імперії. Звернути увагу на реформи, які проводив австрійський уряд по відношенню до народів, що проживали в її межах. Чи відрізнялися ці реформи від реформ Російської імперії ? Далі назвати причини та наслідки революції 1848-1849 рр. для українців.

Друге питання семінарського заняття аналізує суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях після революції, який мав кілька напрямків (москвофіли, народовці, радикали). Слід розкрити напрямки діяльності кожної течії і вказати які відмінності були між ними.

В 90-х роках ХІХ ст. українці переходять від культурно-просвітницької до політичної діяльності. Це було пов’язано з формуванням перших політичних українських партій на Галичині (третє питання). Потрібно згадати що це були за партії, які позиції вони відстоювали. Починаючи з 1900 р. українські політичні партії починають формуватися і в наддніпрянській Україні. На яких позиціях стояли політичні сили Наддніпрянщини і чи відрізнялися вони від західноукраїнських партій.