Методичні рекомендації до другого семінарського заняття

Визвольна війна українського народу 1648 - 1654 рр. добре розкрита у вітчизняній і зарубіжній літературі. Даючи відповідь на перше питання, варто показати, чому почалася війна, які верстви населення приймали в ній участь, пояснити наявність в характері війни національного і соціального аспектів. Необхідно зосередити увагу на тому, чому Б. Хмельницькому доля відвела роль керівника повстання, які родинні, життєві події справили вплив на формування характеру майбутнього гетьмана, на збагачення його досвіду. Розкриваючи зміст цього питання, необхідно показати основні події війни: там де Б. Хмельницький і його військо перемагали польські війська, і там, де вони отримали поразки, яку роль відігравали у війні союзники козаків. Треба пояснити, чому серед претендентів (польського короля, кримського хана, турецького султана і московського царя) на роль захисника України козацька рада і Б. Хмельницький вибрали московського царя.

Друге питання семінару пов’язано з відомими подіями 1654 р. в Переяславі під Києвом, де була досягнута домовленість про входження України під протекторат московського царя. Ця подія стала поворотним пунктом в історії України, Московії та всієї Східної Європи. Потрібно врахувати різнобічні оцінки Переяславській угоди в історичній науковій літературі. У зв’язку з тим, що угода у Переяславі була усною, то необхідно було закріпити її царською грамотою. І тому свої умови козаки виклали в так званих "Березневих статтях" 1654 р. Доцільно проаналізувати основні пункти статей. Іншими словами, що вимагали козаки і на що погодився московський цар.

Подальші події призвели до того, що Україна знову опинилася між двома вогнищами – Польщею і Московією. І ті й інші не хотіли відпускати від себе Україну, знову почалися військові дії, в яких козаки шукали собі нових союзників. Тому слід розглянути яку позицію в цей час зайняла Москва.

Після смерті Б. Хмельницького (1657 р.) почалася громадянська війна, яка мала свої причини. Їх потрібно детально проаналізувати. В ході боротьби за владу козацтво звело на нанівець всі попередні досягнення. Україну було поділено на дві сфери впливу: польську Правобережну та московську – Лівобережну. Всі гетьмани у цей період залежали від підтримки тих чи інших зовнішніх сил. Бажано зробити аналіз діяльності правобережних і лівобережних гетьманів. Чи намагався хтось об’єднати всю Україну?

Як ми з’ясували в попередньому питанні, козакам підпорядковувалися землі на правому і лівому берегах Дніпра. Галичина і Волинь – на правому, колишні Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства (Гетьманщина) на лівому березі Дніпра. Перша була під Польщею, друга – під протектором Росії (третє питання). Незважаючи на те, що Гетьманщина знаходилась у васальній залежності від Москви – вона зберігала ще внутрішню автономію. Необхідно пояснити, в чому це проявлялося. Цей період в історії Гетьманщини тісно пов’язаний з такими іменами українських гетьманів як П. Дорошенко, Д. Многогрішний та І. Самойлович. Доцільно дати коротку характеристику діяльності кожного із них, а також звернути увагу на становище Запорізької Січі. Паралельно проаналізувати міжнародні договори, в яких розглядалися території України. Вказати які наслідки вони мали.

Слобожанщина (четверте питання) - це велика територія на схід від Полтави, навколо Харкова, перебувала в межах Московії. Це територія сучасної Харківської, частини Сумської, Донецької, Луганської областей України та частини Курської, Белгородської та Воронежської областей Росії. У середині ХVІІ ст. царський уряд дозволив кільком хвилям українців осісти тут і встановити незалежне самоврядування на козацький лад. Тому доцільно згадати, як проходила колонізація і хто це робив, яким був економічний стан переселенців, які козацькі полки розташовувалися на Слобожанщині. Чим Слобожанщина відрізнялася від правобережжя та лівобережжя в цей час.