«Вітер та Олень»

Вони стояли та дивилися на місце де мав бути кінь та вершник Перевертень та Вітер та Олень а решта пішли зносити дрова на вогнища.

- Ти в упевнений в цьому що тут був вершник? Сказав Олень.

- Так. Сказав Перевертень.

- Добре значить вони не прийшли за товаром а за ним.

- А ми в оказалися невтом час та день. Сказав Вітер.

- І що далі робити? Сказав Олень.

- Пішли збирати дрова та будемо палити тіла.

- Добре. А Перевертень?

- А що він? Нехай стереже товар та відпочиває.

- Добере. Чув що казали.

- Та. Сказав Перевертень.

Та пішов до товару а вони пішли збирати дрова для вогню.

Коли вони зайшли в ліс Олень підійшов до Вітер та сказав:

- Ми повені повернутися в королівство та попередити про напад та про все це дивне.

- Ні. Сказав Вітер.

- Ви впевнені?

- Так чи ви забули що казав король що ви по вині виконувати всі мої накази. Зрозуміло та про розговор ні кому ні слово.

- Добре.

Вони вийшли з лісу де вже було на несена куча дров і вони кинули туди та підійшли до всіх та де ті відпочивали та сказав Олень:

- Так Роза та Золотий місяць йдіть ще носіть дров це мало. Ви Камінь йдіть та з Вогнем зложіть тіла в шеренгу та всі куски тіла які не хватають положіть куди треба.

- Добре. Сказали хлопці.

- А що мені робити? Сказав Вітер.

- А ви йдіть та по рахуйте загиблих та скажете мені та поможете мені тягати ліс які я зараз йду зрубаю.

І взявши сокиру яка була серед товару він пішов в ліс. І почав рубати перше дерево через хвилину воно впало на землю. Тоді він підійшов до наступного і почав його рубати.

Вітер рахував тіла а тоді пішов казати Оленю скільки їх є. Він дума що ця магія мала приспати їх теж Лука та Списа а значіть їх вбили то же як сплячих а цей хлопець сам вбив цих хлопців. Він з думкою підійшов до Оленя який витягував дерево з ліса і тягнув до лапок яких він зробив.

- Давай поможу. Сказав Вітер.

- Добре. Сказав Олень.

І вони разом потягнули.

- С кільки вбитих? Сказав Олень.

- Сім і з них два наші. Сказав Вітер.

«Камінь та Вогонь»

Ті після наказу Оленя пішли та зібрали зброю та зложили на кучу. І почали збирати тіла та ложили їх по порядку на землю бо ще не була готові столи та говорили.

- Що думаєш сталося вночі? Сказав Вогонь.

- Нічого. Сказав Камінь.

І вони положили тіло Лука і пішли шукати голову.

- А якщо по правді? Сказав Вогонь.

- Не знаю і не хочу знати? Сказав Камінь.

- Ось знайшов.

- Ну неси до тіла Лука.

- Добре. Я б не знав.

- Ти як все хочеш знати все.

- Так. Для того мене кличка Вогонь.

- Ха..

- Що означає твоє це «Ха»?

- Нічого.

- Ти що думає що вони скривають від нас?

- Хто?

- Олень та Вітер.

- Не знаю. А що їм скривати?

- Не знаю.

- Давай тихо робити а то мене зараз знудить?

- Знайшовся ум ник.

І понесли тіло Лука на перший стіл та пішли збирати інші тіла.

«Роза та Золотий Місяць»

Вони носили дрова на кучу а коли зробили перший стіл понесли туди і при цьому говорили.

- Інтересно хто їх вбив? Сказала Роза.

- Ну певно ті двоє що загинули. Сказав Золотий місяць.

- А ти хіба не замітив що вони лежать на місцях де вони були під час того як ми лягали спати.

- Та. Може йому поміг вершник примарний.

- Який вершник?

- Той якого бачив Перевертень.

- Але сліди підтверджують його слова про вершника.

- А може і теж ворог?

- А чого тоді вони не вбили нас?

Вони стали на місці та продовжили говорити.

- Не знаю думаю ми поїдемо назад.

- Не думаю ми поїдемо далі.

- Ну давай поспоримо.

- На що і що ти хочеш?

Що я хочу то я хочу тебе прямо тут, подумав Золотий місяць але в голос не сказав.

- Давай якщо ти програєш то поцілуєш мене перед всіма.

- Ну йти наглий?

- Ну ти сама захотіла?

- Добре.

- А твої пропозиції коли я програю.

Що ж я тебе проучу подумала Роза.

- Будеш чистити та мити мого коня протягом подорожі.

- Розмріялася?