15

Тема: Основи побудови фінансового обліку в банках

1. Організація обліку в банках

2. Методологічні основи фінансового обліку в банках

3. Особливості обліку господарських операцій банку у за принципом нарахування

4. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків

5. Організація аналітичного обліку.

Література:

1. Україна. Закон. Про банки і банківську діяльність: від 07.12.2000 р., № 2121-IIІ

2. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України: Затв. постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р., № 566 (із змінами і доповненнями).

3. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Затв. Постановою Правління НБУ №388 від 17.06.04р. зі змінами та доповненнями

4. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. -К.: ТОВ “Автоінсервіс”, 1996.-544с.

5. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. -М.: Аудит, 1994.-Розд.13.

6. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц.-К.: КНЕУ, 2000. С. 16-27

7. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік в комерційних банках України. –К.: КНЕУ, 2001. С. 3-43., 2008.

8. Кірєєв О.І., Шульга Н.П., Полєтаєва О.С. Внутрішній аудит у комерційних банках. К.: КНЕУ, 2001.

9. Кузьмінська О.Є., Кириленко В.Б. Організація обліку в банках: Навч. –метод. посібник для самост. вивч. дисц.-К.: КНЕУ, 2002. -282 с.

10. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Вознюк М. Операції комерційних банків. — Львів: ЛБІ НБУ, 2001.- 516 с.

11. Лобозинська С.М. Облік і аудит в банку: навч. посібник. – К.: Знання, 2007.

12. Облік і аудит у банках: Підручник / А. М. Герасимович, Л.М.Кіндрацька, Т.В.Кривов’яз, та ін.; За заг. ред. проф. А.М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004.

13. Спляк Г.І., Фаріоен Т.І. Облік і аудит в банках: навч. посібник. –К.: Атака, 2004. – 328 с.

Вступ

Сучасний етап економічного розвитку України характеризується створенням власної економіки ринкового спрямування. Банківська система забезпечує проведення комплексних грошових операцій через системи платежів та розрахунків, поза якими не може функціонувати сучасна економіка.

Нині банки набули ознак складної організації з багатоцільовим характером діяльності та високим ризиком її здійснення. Нові умови господарювання, породжені ринковими відносинами, спонукають банки до оперативного реагування на інформацію, що надходить із зовнішніх джерел і внутрішніх аналітичних підрозділів. Потреба в розширенні обсягу та змісту інформації значно зростає. Це ставить підвищені вимоги до бухгалтерського обліку в банках.

1. Організація обліку в банках

Облік в банках є найважливішою функцією управління. Відображаючи реальні процеси фінансово-кредитної діяльності банку, облік характеризує фінансово-економічний стан банку, є основою для планування його майбутньої діяльності. Він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов’язковою передумовою успішної діяльності.

Бухгалтерський облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, із дальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів.

Система обліку — це сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме: визначати зміст здійснених операцій і докладно записувати їх; описувати операції у часовому вираженні; підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України постає завдання створення системи внутрішнього контролю банку, яка б охоплювала політику та процедури кожної банківської установи, сприяючи її успішній діяльності.

Система бухгалтерського обліку має задовольняти такі вимоги:

1. Актуальність: здійснювані банком операції слід щодня відображувати в балансі і в оборотно-сальдовій відомості. Завдяки цьому: банк і клієнти дістають актуальну інформацію; у разі виявлення помилки клієнт може своєчасно подати рекламацію.

2. Надійність: помилкових записів уникають завдяки автоматичному контролю та узгодженню в системі автоматизації банку (САБ). У такий спосіб: скорочуються витрати на виправлення можливих помилок; не порушується впевненість клієнта в надійності банку.

3. Ефективність: між банківськими операціями, які дають дохід, і витратами на їх проведення, має виконуватися певне співвідношення, що забезпечуватиме тривале функціонування банку.

Зрозуміло, що система бухгалтерського обліку має відповідати чинному законодавству та нормативним документам НБУ. Отже, бухгалтерський облік базується на певних правилах визначення, запису, класифікації операцій або подій, пов'язаних із діяльністю банку. Усе це і становить метод бухгалтерського обліку, який складається з таких елементів: документація та Інвентаризація; оцінка й калькуляція; рахунки та подвійний запис; бухгалтерський баланс і звітність.

Бухгалтерські системи банківських установ України комп'ютеризовано, завдяки чому система бухгалтерських проведень - занесення інформації до щоденних балансів, касових книг, оборотно-сальдових відомостей - виконується в автоматичному режимі. Проте навіть за цих умов перелічені елементи методу бухгалтерського обліку є похідними щодо концепції такого обліку.

Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій, методи внутрішнього контролю та положення про операційну роботу відповідно до вимог Національного банку України.

Операційна робота в банку може бути організована централізовано або децентралізовано. Організація операційної роботи передбачає наявність документованих процедур обліку та контролю за всіма видами операцій.

Операційна робота банку має бути організована в такий спосіб, щоб забезпечити:

• розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснення банківських операцій;

• нагромадження та подання детальної інформації про кожну операцію з обов'язковим відображенням даних про учасників операції, визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов'язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів/витрат;

• захист активів банку від потенційних збитків та контроль за якістю;

• визначення існуючих та можливих ризиків і управління ними;

• адекватну систему внутрішнього контролю;

• отримання необхідних дозволів на здійснення операцій;

• надання інструкцій щодо платежів та здійснення необхідних бухгалтерських проведень;

• зберігання інформації про всі операції банку;

• установлення лімітів на здійснення операцій;

• конфіденційність кожної операції;

• можливість прогнозувати ситуації у банківській діяльності.

Банківські операції виконують відповідні працівники незалежно від того, в якому структурному підрозділі вони працюють.

В основу організації операційної роботи покладено принцип надання працівникам прав відповідального виконавця.

Відповідальним виконавцем вважається: працівник банку, якому одноосібно доручено оформлювати та підписувати документи, що стосуються певного кола операцій; працівник, який контролює правильність оформлення документів та відображення їх змісту в обліку; працівник, що технологічно виконує певні процедури.

Внутрішніми документами банку має бути визначена відповідальність посадових осіб за здійснення функцій, що підлягають розподілу. Кожний працівник повинен отримати посадову інструкцію, в якій визначені його посадові обов'язки й обсяги робіт до виконання. Конкретні зобов'язання працівників різних підрозділів, доручення на здійснення операцій, а також зміни в них мають бути визначені письмово.

Право підписання документів, що надається відповідним працівникам, оформлюється розпорядженням керівника банку. Право контрольного підпису без обмеження суми операцій, що підлягають додатковому контролю, мають за посадою керівники, головні бухгалтери або з їх доручення довірені особи.

Перелік операцій, що підлягають додатковому контролю, а також зразки підписів працівників, що виконують контрольні функції, знаходяться в працівників, що здійснюють додатковий контроль.

Надання права контрольного підпису тій чи іншій особі не виключає можливість здійснення цією особою (крім головного бухгалтера) функцій відповідального виконавця за певним колом операцій за умови, що виконання операцій від початку до кінця не покладатиметься на одну особу.

Операційний процес з відображення операції у бухгалтерському обліку складається з трьох основних етапів:

1. Дозвіл на операцію.

2. Здійснення операції (укладання угоди, складання первинних документів, уведення їх в облікову систему, обробка, платіж),

3. Контроль за операцією (здійснюється протягом усього процесу).

Ініціатором операції є так званий фронт-офіс, котрий відповідає за укладання угод. Ідентифікацію операцій з оцінкою ризиків і підрахунком прибутків та збитків. Метою діяльності фронт-офісу є отримання прибутку, Фронт-офіс належить до центру прибутку, несе відповідальність за розвиток банківських продуктів, ліквідність та виконання нормативів. Отримані від фронт-офісу документи працівники так званого бек-офісу перевіряють, реєструють, вводять всю необхідну інформацію в автоматизовану систему обробки даних та здійснюють наступний контроль за виконанням операції. Бек-офіс належить до центру витрат, забезпечує дотримання прийнятих стандартів, виконання відповідних процедур обліку та контролю. Функціональні обов'язки підрозділів банку (фронт-офісу та бек-офісу) мають бути чітко визначені згідно з процедурами здійснення операцій.

Усі банківські операції оформлюються відповідними документами, що містять інформацію про характер операції та підтверджують її законність.

Первинні документи поділяються:

• за місцем складання: на зовнішні (одержані від клієнтів та інших банків); внутрішні (оформлені в банку);

•за змістом: на касові, меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків за господарськими та адміністративними операціями банку); позабалансові та інші (для обліку цінностей, майбутніх вимог, зобов'язань банку тощо);

• за призначенням: на розпорядчі, виконавчі,

Меморіальні ордери використовуються для оформлення внутрішньо-банківських операцій: видача та погашення кредитів, нарахування та погашення процентів, придбання та вибуття основних засобів, нарахування амортизації, заробітної плати і різних нарахувань на неї, обліку доходів та витрат, формування й використання прибутку тощо. Меморіальні ордери складаються на бланках або програмним способом оформлюються в установленому банком порядку.

Електронні розрахункові документи повинні містити всі обов'язкові реквізити розрахункових документів. Первинні документи з виправленням таких реквізитів, як сума назва та номер рахунка клієнта є недійсними та не підлягають і прийманню банком.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться у формі спеціальних книг (журналів), відомостей тощо, у вигляді електронних баз даних (файлів), а також на магнітних носіях.

Обов'язковими регістрами синтетичного та аналітичного обліку в комерційних банках є:

• оборотно-сальдовий баланс;

• оборотна відомість (бухгалтерський журнал);

• відомість залишків на особових рахунках (перевірочна відомість);

• особові рахунки клієнтів та виписки з них;

• особові рахунки з обліку банківських операцій;

• касовий журнал;

• книги реєстрації відкритих рахунків тощо.

Суми, що відображені на рахунках аналітичного обліку, мають відповідати сумам, що відображені за рахунками синтетичного обліку. Аналітичний облік ведеться на підставі первинних документів,