План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків
План рахунків фінансових банківських установ - це систематизований перелік рахунків фінансового обліку, використовуваний для реєстрації господарських операцій. План рахунків, розроблений відповідно до міжнародних принципів стандартів бухгалтерського обліку, є обов'язковим для використання всіма банківськими установами України.
Інформація, що відображається на рахунках бухгалтерського обліку, має бути докладною та зрозумілою для користувачів — Керівництва банку, міжнародних фінансових організацій, контролюючих органів.
План рахунків поділяється на чотири категорії та дев'ять класів
Перша категорія — балансові рахунки, які об'єднано в п'ять класів:
Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.
Клас 2. Операції з клієнтами.
Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи й зобов'язання.
Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.
Клас 5. Капітал банку.
Друга категорія — рахунки доходів та витрат.
Клас 6. Доходи.
Клас 7. Витрати.
Третя категорія — рахунки управлінського обліку.
Клас 8. Управлінський облік.
Четверта категорія — позабалансові рахунки.
Клас 9. Позабалансові рахунки.
Особливості цього плану рахунків такі:
- мультивалютність (операції в іноземній валюті відображаються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях, згідно з їхнім економічним змістом, що забезпечується технічними рахунками: рахунок валютних позицій та рахунок еквівалента валютних позицій);
- визнання наявності управлінського обліку (нормативними документами НБУ він не регламентується, і банки мають самостійно визначати відповідну методику такого обліку в класі 8 плану рахунків);
- подвійний запис на позабалансових рахунках, що забезпечується спеціальними контррахунками.
Кожний клас рахунків розподілений на:
рахунки порядку II, вони мають двоцифрову нумерацію і означають розділ;
рахунки порядку III, що створюють групу і мають трицифрову нумерацію;
рахунки порядку IV відповідно чотирицифрові, що є номером балансового рахунка.
Отже, синтетичний облік здійснюється на рівні балансових рахунків порядків II, III і IV, а План рахунків на рівні двох знаків синтетичних рахунків дублює балансовий звіт банку за статтями активу і пасиву.
Балансові рахунки, котрі є рахунками синтетичного обліку, забезпечують формування інформації про операції, що їх виконує банк, та її відображення у фінансовій звітності. Усі балансові рахунки класифікуються: за видами контрагентів; характером операцій; рівнем зниження ліквідності.
Розглянемо структуру класів плану рахунків.
Перший клас визначає стосунки між Національним банком України та іншими банками, а також стосунки цих банків між собою. На рахунках класу 1 відображаються операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України.
На рахунках класу 2 обліковуються операції, що проводяться банками з клієнтами. Рахунки цього класу використовуються для обліку розрахунків з клієнтами (крім банків) — суб'єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами. До суб'єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі неприбуткові установи й організації, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи. Значну кількість рахунків класу 2 призначено для обліку кредитів, депозитів.
На рахунках класу 3 обліковуються операції банків із цінним паперами, а також інші активи й зобов'язання. Облік цінних паперів ведеться за кожною їх складовою частиною окремо, а саме: номінал, дисконт або премія.
Рахунки класу 4 призначено для обліку довгострокових вкладень, основних засобів та нематеріальних активів. Насамперед це вкладення в асоційовані (410 група) і дочірні компанії (420 група).
На рахунках класу 5 здійснюється облік капіталу у вигляді різниці між загальними сумами активів і зобов'язань банку.
Залишки рахунків класу 6 «Доходи» і класу 7 «Витрати» до балансу банку не входять. Наявність прибутків — це перевищення суми доходів над сумою витрат. Наявність збитків — це перевищення суми витрат над суму доходів Банківські доходи (витрати) поділяються на: процентні; комісійні; торговельні; інші операційні доходи (витрати). Для їх обліку призначені відповідні рахунки.
Досить значною за обсягом є структура класу 9 плану рахунків «Позабалансові рахунки». На рахунках класу 9 обліковуються:
- вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та які наражатимуть банк на ризик;
- документи і цінності;
- рахунки за операціями з приватизації.
Бухгалтерський облік операцій на позабалансових рахунках ведеться за системою подвійного запису. Характеристика рахунків — актив або пасив визначається з таких міркувань:
• позабалансовий рахунок — активний, якщо за переведення його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9020 «Гарантії, що надані клієнтам» є активним, оскільки в разі, коли клієнт виявиться неплатоспроможним, банк змушений буде платити за наданою гарантією І дебетуватиме рахунок балансу «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями»;
• позабалансовий рахунок — пасивний, якщо за переведення його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9110 «Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків» є пасивним, оскільки в разі, коли банк скористається, скажімо, кредитною лінією, він кредитуватиме рахунок балансу групи 162 «Кредити, які отримані від інших банків».
Для відображення операцій за системою подвійного запису використовуються рахунки групи 990, 991, 992 розділу 99 «Контррахунки та позабалансова позиція банку».
Усі рахунки класу 9 поділяються на три частини.
1. Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку операцій, які пов'язані з різними ризиками для банку. Це зокрема: зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій; зобов'язання з кредитування; зобов'язання і вимоги за операціями з валютою; вимоги та зобов'язання щодо цінних паперів та строкових фінансових інструментів.
2. Рахунки розділів 96—98 служать для обліку документів, цінностей та розрахунків щодо операцій з приватизації. Усі рахунки цих розділів активні.
3. Рахунки розділу 99 використовуються для обліку позабалансових операцій на контррахунках методом подвійного запису. Так,
рахунок 9900 є контррахунком для рахунків розділів 90—95,
рахунок 9910 — розділів 96—98, а
рахунок 9920 — кореспондує із позабалансовими рахунками щодо обліку операцій з іноземною валютою та банківськими металами.
Отже, за допомогою плану рахунків забезпечується виконання дуже важливої функції бухгалтерського обліку - запису інформації стосовно операцій, які виконуються банком, та можливості відобразити результати цих операцій у балансовій та фінансовій звітності. У такий спосіб створюються умови для проведення загального аналізу діяльності банку та прийняття відповідних управлінських рішень.