Перевертень подорож в «Королівство Вовків». Части і.

Всі хто буде читати цю книгу буде більш за першу інтересна та більше кров та смертей та успіхів в боях Перевертня та нові здобутки та перші розчарування в доброті та зрадою блищиг друзів та долею яка забере все в ньому людське. І ця подорожувати він буде в інше королівство. Якщо ви не бачити з в’язь з всіма героями то вони пов’язані між собою в переді будуть друзями та заклятими ворогами.

«День перший подорожі»

Він схопився ранком почав збиратися і тут він учув хтось тихо йде бо було чути шаги тут відкрилися двері і зайшов Дела і сказав тихо:

- Давай поможу?

- Добре. Бери сумку та щит. Сказав Перевертень.

Дела взяв сум та щит та пішов тихо вниз. Перевертень одягався натягнув меч з плащем де був герб вовка з відкритим ротом.

Він вийшов на вулицю зразу за Дела він поцілував маму та Гану і попрощався з Дела та виліз на коня та йому подали сумку яку він перекинув через плече і щит прикріпили до сідла та в праву взяв спис.

Всі стояли тихо ніхто не сказав ні слова навіть затих пес тоді голос Дела розбив тишину як крапля дощу сказавши:

- Верни коня це найліпший кінь з стайні та сам вертайся швидше бо мені то же треба коня?

- Добре. Гайда.

Кінь рушив швидко Перевертень встиг лише схопитися за гриву коня і кінь понісся з великою швидкістю та перескочив ворота спис Перевертень держав в руці. Кінь нісся так швидко але він наче знав куди їхати треба. Він прогнав швидко повз Золотого Місяця. Той лише встиг крикнути в слід:

- Чекай мене?

Олень стояв та дивився вбік вулиці де був сильний стукіт та гуркіт а коли побачив коня та вершника та спис який стрічав і нісся прямо на них кінь а за ним піднімалася пилюка він лише встиг замахати руками купцям ті побачили що той махає та коли один з них обернувся назад то побачив перед собою вершника який зараз проб’є його. Його лице скривилося і він почав махати руками вже кінець подума він.

Перевертень побачив купців і злякався але кінь зупинився прямо коло купців і лише спис торкнувся гортані і купець стер піт з лиця. І тут появився Олень і підійшов та тихо сказав:

- Ти що робиш що всі мають знати що ми виїжджаємо з міста.

- Так сер. Ні вибачте. Сказав Перевертень.

І позаду вчувся сміх і Перевертень обернувся там сиділа на коню Роза з ножем біля реміння як замітив Перевертень. І заду появився Золотий Місяць на чорному коні та в латах залізних і на них був зображений дракон який видихав полум’я. А щит висів по заду на плечі та плащ був красний меч висів під щитом а спис він був позаду їх було кілька три наче здалося Перевертню.

- Чого витріщилися пора їхати? Сказав Олень.

І вони рушили швидко коні з товаром вели купці та їхня сторожа з двох солдатів.

Вони проїхали центральною дорогою та тоді повернули на бічну наліво та їхали кілька хвилин коли знову виїхали на пряму дорогу де вони їхали довго.

Перший їхав Золотий Місяць за ним йшов купець який вів коня з товаром а за ним йшов їхній солдат далі їхала роза обкутавшись в плащ бо було зранку холодно далі йшов купець який вів коня з товаром а за ним Олень далі солдат та знову купець з конем та на кінець перевертень який захищав тил.

Вони так вони рухалися селами які були поблизу міста всюди гавкали собаки а подекуди вили. Так вони проїхали пів дня а тепліше неставало а на оборот холодніше. Перевертень замітив що Роза трясеться то він поскакав в перед а коли догнав то простягнув свій плащ Розі щоб вона накрилася та сказав хрипким голосом:

- Бери та крийся тобі холодно?

- Дякую. Сказала Роза.

Та всміхнулася. Тоді і Перевертень подумав що в них може щось полущитися в стосунках але це недовго відчуття тривало бо пролунав голос:

- Ану на зад неможна покидати колону без дозволу бо може напасти ворог або тебе можуть вбити? Сказав Олень.

- Та ми ж в своєму королівстві. Сказав Перевертень.

- А ти не подумав що всі схочуть поживитися нашим товаром?

- Так. Ні.

- Ти хоч відповідь вибери правильну та тепер кіш на місце.

- Добре.

Перевертень зупинив коня потягнувши ліци на себе і сказав:

- Пррр...

І чекав поки проїде кінь послідній та став в стрій вони вже проїхали послідній селище так подумав Перевертень бо попереду виднівся міст через річку яку звали «Язик Дракона» бо вона тече з «Гір Драконів». Вона ділила частину ліса та гори найменшої яка стояла на початку самих горів так колись Перевертню розказував батько що поза річкою більше ніхто не живе тисячу років та не полюю на звірів. Вони проїхали по мосту та дальше поїхали попереду виднілися вежа кругла та трьох поверхів та виднівся прапор красний з драконом. Вежа була з каменя та красний колір. А коли вони під’їхали блищи коло дверей стояли два солдати а коло коней ще два і на верху у вікна зазирали ще кілька голів.

- Привіт. Як варта? Сказав Олень.

- При красно. Відповів один з солдатів.

Перевертень замітив на лицю в них щось незрозуміле. А коли він проїхав повз них то замітив над дверми дірки звідки певно мали лити смолу гарячу у випадку оточеним ворогом. А певно ті що біля коней мали би скакати до міста за допомогою і привести військо на допомогу.

Така сама майже була фортеця на якій мене притиснуло було так подумав Перевертень. Вони ще їхали довго по рівнині та наближалися ще ближче до лісу і коли було подати рукою до ліса Олень сказав:

- Давайте станемо тут та переночуємо.

- Добре. І що це за ліс? Сказав старший торговиць.

- Це ліси та гори Драконів? Сказав Золотий Місяць.

- Яких ще драконів? Вони вимерли при столітні війні а це було тисяч років тому. Сказав старший торговиць.

- Вони і снували колись і може і тепер є. сказав Перевертень.

Вони поки говорили Олень із солдатами та іншими купцями розклали кілька вогнів. І вони всілися всі біля великого вогню.

- Давайте злакомитися ближче. Сказала Роза.

- Куди ближче дитинко. Сказав старший купець.

- Я вам не дитинка?

- А хто?

- Жінка?

- Я б сказав хто ти але нам їхати ще довго.

- Хватить знущатися з переляканої дитини. Мене звати Вогонь а це Вітер який говорить з тобою це старший брат а онде молодший Камінь. А он це солдати Лук та Спис в них такі клички а справжні імена не знаю. Сказав Вогонь.

- Я вам не дитина.

- Хватить. Мене звати Олень а це Роза а лучник Золотий Місяць а он там Перевертень.

- А чого вас такі дивні імена Вітер, Вогонь та Камінь. Зразу вибачаюся наперед. Сказала Роза.

- Нетреба вибачатися я красиві дівчині завжди все наперед вибачаю. Мене звали Вітром бо я швидко бігаю та скачу на коні і вона мені сподобалася і я звик до неї. А брата Вогонь бо він спас сім’ю з вогню та в нього і такий самий характер. А брата молодшого Камінь бо він сильний та дуже тупий. А чого вас всіх так звати? Сказав Вітер.

- Мене назвали так батьки Роза. Сказала Роза.

- А мене звати Оленем через те що я любив полювати на оленів як був молодий і так мені і причепилося ця кличка. Сказав Олень.

- А мене так назвали батьки Перевертнем. Сказав Перевертень.

- Мене назвали батьки Золотий Місяць через те що я народився при повному та дуже красивому місяцю. А чого їх звати Лук та Спис? Сказав Золотий Місяць.

- Бо Лук лише вміє гарно вправлятися луком він зіб’є тобі любу монету і так і його прозвали Луком. А Спис тому що він кидає та б’ється лише списом йому це подобається і йому дали кличку Спис. Сказав Вітер.

Вони говорили та почали доставати їду та м'ясо жарити на вогню та їсти.

Попоївши вони почали готуватися до ночівлі. Олень походив по полі та підійшов до Вітер і сказав:

- Так перший буде діжу рити Перевертень та Лук та Спис. А потім зміню я та Золотий Місяць та Камінь.

- Добре. Сказав Вітер.

- Ну хлопці готуйтесь ви будете стояти вигляді трикутника. А ви хто не буде сторожити нехай йде спати але поближче до вогню. Та ходіть покажу місце хлопці де вам стояти.

Вони встали та пішли за ним і він провів їх вони поставали по місцях але ніхто не сказав ні слова лише дивилися один на одного кожен з них взяв зброю. Всі решта пішли спати коні та товар стояв в середині трикутника.