«Олень»

Вони двоє держали мечі на готові щоб атакувати один одного.

- Тебе звати Кайл. Сказав Олень.

- Так. Відповів Кайл.

- Доля положила на вибір хто лишиться живим?

- Я мушу ти розумієш?

- Та доля знущається.

І вони стиснули мечі один до одного переконавшись що вони друзі.

- Скоро буде моє підкріплення? Сказав Кайл.

- Чого ти взяв? Сказав Олень.

- Бо ми домовилися якщо не буде посильного довгото загони йдуть всі один до одного.

- Ну нам судилося вмерти тут. Хто тебе наняв?

- Не знаю до нас прийшов посильний та кинув міх з золотом та сказав «Ті що йдуть позаду мене не мають пройти цей ліс.»

- Як він виглядав?

- Він був в плащі.

- А лице в нього яке було?

- Як всіх.

І вони відскочили один від одного і Олень ледве вдержався на ногах. Але Кайл держався на ногах так само. Але пройшла хвилина мовчання і він впав на землю. Олень рушив до нього він почав глід ати пульс але побачив що той мертвий. Так же він побачив кров яка текла звідки витяг той ніж. Всі одежа з того боку була в кров. Тут він почав шукати Розу та Вітер але він побачив Перевертня який їхав на коні.

- Приїхав? Сказав Олень.

- Та. А де всі?

- Всі загинули.

- А ворогів більше нема?

- Так.

- Ну тоді берімо всіх живих та ранених та ідемо геть.

- Чого?

- Сюди йде ще загін.

- Звідки знаєш?

- Сказали розвідники?

- Де вони?

- Мертві.

- Всіх?

- Та.

- Так прямо всіх?

- Ні одного лишив?

Він зліз з коня і тут Олень сказав:

- Бачиш Вітер?

- Та. Сказав Перевертень.

- Де?

- А ось?

І показав в далечінь де лежали тіла. І вони обоє рушили до Вітер. Але Олень оказався ближче і перший добрався до нього. І він побачив що Вітер живий.