- •Тема 1. Концептуальні основи національної економіки
- •1. Національна економіка як наука та її функції
- •2. Національна економіка як соціально-економічна система
- •3. Теорії національної економіки
- •4. Моделі національної економіки
- •5. Політика національної економічної безпеки
- •6. Об’єкти та методи аналізу національної економіки
- •Тема 2. Економічний потенціал країни та його оцінка
- •1. Національне багатство та економічний потенціал України
- •2. Природно – ресурсний потенціал та екологічна ситуація
- •3. Трудовий потенціал
- •4. Виробничо – технологічний потенціал
- •5. Науково – технічний потенціал
- •6. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу
- •Тема 3. Мікро- та мезорівні економіки України
- •1. Мікрорівень економіки, підприємництво та підприємства
- •2. Споживчий попит і домогосподарства
- •3. Мезорівень національної економіки та районування територій
- •4. Регіони та оцінка їх розвитку
- •5. Мікроекономічна політика та сталий розвиток
- •Тема 4. Механізми відтворення і регулювання розвитку національної економіки
- •1. Відтворення національної економіки і макроекономічна рівновага
- •2. Регулювання та дерегулювання національної економіки
- •3. Мета, об’єкти і методи державного регулювання
- •4. Органи державного регулювання економіки та їх функції
- •5. Політика економічного зростання
- •6. Прогнозування і планування розвитку національної економіки
- •Тема 5. Галузева та регіональна структура виробничої сфери національної економіки
- •1. Загальні тенденції розвитку промисловості України
- •2. Базові галузі промисловості
- •3. Сільське господарство та аграрна політика в національній економіці
- •4. Будівельний комплекс України
- •5. Виробнича інфраструктура національної економіки
- •5. Соціально – економічне районування та регіональна політика
- •Тема 6. Ринок праці і соціальна політика
- •1. Соціальна політика та гарантії соціального захисту
- •2. Показники соціального розвитку національної економіки
- •3. Зайнятість і безробіття
- •4. Пенсійне забезпечення
- •5. Формування ринку праці
- •Тема 7. Грошово – кредитна та фінансова система національної економіки
- •1. Фінансова система України
- •2. Система кредитування
- •3. Бюджетна система України
- •4. Податкова система
- •5. Спеціалізована ринкова інфраструктура
- •Тема 9. Зовнішньоекономічні аспекти розвитку національної економіки
- •1. Нормативно – правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
- •2. Місце України в світовому економічному просторі
- •3. Державна політика в сфері іноземних інвестицій
- •4. Зовнішня торгівля України
- •5. Платіжний баланс України
- •Тема 10. Глобалізація та перспективні моделі розвитку національної економіки
- •1. Глобалізація та економічний розвиток
- •2. Фінансова глобалізація
- •3. Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення
- •4. Інтеграція України до світового господарства
- •5. Інноваційна модель розвитку національної економіки України
5. Спеціалізована ринкова інфраструктура
Ринкова інфраструктура національної економіки - це система організаційно-правових інституцій для підтримки розвитку ринкових відносин господарських суб'єктів у національній економіці. Спеціалізована ринкова інфраструктура обслуговує окремі ринки держави та підтримує їх розвиток. Загальна ринкова інфраструктура є фундаментом для розвитку всієї національної економіки України.
На початку 90-х років в Україні було 5,5 тис. посередницько-торговельних структур, 85 торговельних бірж, 76 комерційних банків. Сьогодні бурхливо розвиваються фондові біржі та ринки. Основними елементами спеціалізованої ринкової інфраструктури є:
біржі - представляють собою регуляторно-функціонуючі організаційні форми оптових ринків цінності;
аукціони - торги (має бути присутнім фактор публічності);
посередницькі фірми та товариства, що працюють на біржах або відстоюють інтереси (всеукраїнська асоціація підтримки підприємств, фермерства);
комунікації та інформаційні організації,
податкові інспекції та моніторингові системи, що контролюють їх діяльність;
спеціальні рекламні агентства та незалежні засоби масової інформації;
система страхування та страхові компанії,
торгові палати та об'єднання ділових кіл;
митна система та моніторинг за її діяльністю;
професійні спілки (інтереси між робітниками, дирекцією).
комерційно-виставочні зали та виставки (реклама просування товару).
система вищої економічної та спеціальної економічної освіти;
консалтингові фірми - фірми, що надають послуги;
аудиторські фірми та послуги - українська аудиторська палата.
спеціальні зони вільного підприємництва;
громадські та громадсько-державні фонди, що сприяють розвитку ділової активності (Фонди підтримки підприємств, малого бізнесу та інші фонди).
інвестиційні фонди та компанії, що сприяють реалізації різноманітних програм та ділових проектів (програми: державні регіональні, проекти: пропозиції інвестиційні).
Ринкова інфраструктура національної економіки виконує такі функції:
організація оформлення ринкових відносин та діяльності суб’єктів господарювання;
полегшення учасникам ринкових відносин реалізації світових економічних інтересів;
спеціалізація різних об'єктів економіки та підвищення оперативності їхньої роботи на основі розвитку організаційних форм ринкових відносин;
полегшення форм юридичного та економічного контролю за підприємницькою діяльністю через моніторингові організації.
У сучасному розумінні біржа являє собою регулярно функціонуючу організаційну форму оптового ринку цінностей. Такими цінностями виступають:
товари масового попиту, які мають стандартні споживчі якості;
акції акціонерних підприємств і банків;
боргові грошові зобов'язання держави і корпорацій - облігації, казначейські білети;
векселі, тобто цінні папери, виписані під надані в кредит товари;
фрахтові документи, тобто різного роду страхові зобов'язання під товари, що перевозяться;
валюта, тобто іноземні банкноти / девізи /або чеки на іноземні депозити;
нерухоме майно;
робоча сила.
У залежності від виду діяльності біржі бувають загальні і спеціальні.
Загальною є така біржа, на якій обертається декілька видів цінностей. Наприклад, товари і цінні папери. Спеціальні біржі виконують операції лише з одним видом цінностей. У зв'язку з цим розрізняють біржі товарні, фондові, фрахтові, валютні, нерухомого майна, праці. В Україні вже створено чимало бірж. Серед них - Українська універсальна товарна біржа, Львівська товарно-фондова біржа та ін. Найбільшого поширення набули товарні біржі.
Торговий дім - це спеціалізована фірма, яка торгує одним товаром або групою одномірних товарів за дорученням клієнтів або за свій рахунок. Відміна від торгової біржі в тому, що на біржі торгують самі учасники або за їх дорученням брокери. Тут торгову діяльність здійснює сама фірма. Сфера діяльності торгового дому може бути досить широкою.
Роздрібний торговець - основна фігура товарного ринку. Саме через нього вся маса продуктів та послуг від виробництва поступає до безпосереднього споживача. Саме в цій ланці завершується один цикл відтворення і починається другий.
Оптова торгівля - включає в себе будь-яку діяльність по продажу товарів тим, хто купує їх з метою перепродажу або виробничого використання. Оптові торгові підприємці допомагають виробникам ефективного доставляти товари роздрібним торговельним підприємствам і промисловим споживачам. У зв'язку з чим вони виконують багато різних функцій - збут, стимулювання, закупок, формування товарного асортименту, складування, транспортування, фінансування тощо.
Холдингова компанія - компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній. Це дає їй право контролю і можливість управління їх діяльністю.
Розрізняють два види холдингів:
А) чистий холдинг, який створюється спеціально для скуповування контрольних пакетів акцій інших компаній і управління їх діяльністю у своїх інтересах;
Б) змішаний холдинг, який окрім контролювання і управління діяльністю інших компаній, займається певною підприємницькою діяльності - промисловою, торговою, транспортною, кредитно-фінансовою тощо.
Система участі - це володіння одними акціонерними компаніями акціями інших акціонерних компаній.
Холдингові компанії мають рівні юридичні форми. Вони можуть бути як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, одноосібні компанії, державні організації.
Інвестиційні фонди - як елемент ринкової інфраструктури — це сукупність грошових або інших ресурсів, які знаходяться у розпорядженні тих чи інших асоціацій, об'єднань, підприємств, організацій, державних установ, приватних громадян, призначених для цільового використання.
Інвестиційні фонди призначені для здійснення позабанківського фінансування довгострокових капіталовкладень у народне господарство.
Джерелом утворення інвестиційних фондів, в залежності від форм власності, можуть бути податки і грошові збори, субсидії, позики, обов'язкові і добровільні пожертви підприємств, організацій і населення.
Страхові фірми - це акціонерні, приватні і державні організації, які страхують населення, майно, комерційні операції, практично все, що пов'язано з людською діяльністю. Але страхуванням діяльність цих фірм не обмежується. Вони займаються також ощадною справою і підприємництвом. Так, мобілізовані ними кошти населення вони направляють у кредитні операції, надходження від яких складає більшу частину їхнього прибутку.
Аукціон - різновид періодичних відкритих публічних торгів, де продаються товари відповідної номенклатури: предмети мистецтва, антикваріат, хутро - тобто товари, які відрізняються індивідуальними властивостями і не можуть взаємо-замінюватися.
Є два способи проведення аукціонів: А) аукціон на підвищення цін; Б) аукціон на зниження цін. На першому товар купує той, хто дає найвищу ціну. На другому - спочатку встановлюється штучно завищена ціна, яка поступово знижується.
Аудит — це комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності підприємницької фірми кваліфікованими спеціалістами (аудиторами), яка дозволяє оцінити можливості фірми у бізнесі. Аудиторські перевірки можуть проводитися за рішенням органів влади і управління, за ініціативою самої фірми або її засновників.