15

Національна економіка Лекція 7: Грош-кред та фінансова система НЕ

Тема 7. Грошово – кредитна та фінансова система національної економіки

1. Фінансова система України

2. Система кредитування

3. Бюджетна система України

4. Податкова система

5. Спеціалізована ринкова інфраструктура

1. Фінансова система України

Під фінансовою системою здебільшого розуміють сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, що сконцентровані в розпорядженні держави та суб'єктів господарювання, для вико­нання покладених на них функцій, задоволення економічних і соціальних потреб. Фінансова система складається із багатьох елементів, є доволі динамічною, їй притаманні свої особливі риси, що залежать від конкретних культурних, історичних, політичних, економічних і соціальних умов розвитку національної економіки. Тому кожна країна світу буде формувати власну фінансову систему. Але, незважаючи на ці відмінності, можна визначити найважливіші елементи фінансової системи: державні фінанси; фінанси підприємницьких структур; фінанси домогосподарств; страхові та резервні фонди; фінансовий ринок; централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів; фінансове законодавство; фінансовий апарат.

Для кожного із елементів фінансової системи притаманні власні методи створення фондів фінансових ресурсів, напрями, способи та специфічна сфера їх застосування, наявність тісного взаємо­зв'язку і взаємообумовленості. Тому побудова фінансової системи незалежної України є доволі складним процесом, що вимагає створення відповідних фінансових інституцій та органів управ­ління, прийняття нормативно-правових актів, що регламентують найважливіші принципи формування, розподілу і використання фондів фінансових ресурсів, запровадження дієвих засобів контролю з метою забезпечення національних інтересів і безпеки країни.

Для забезпечення функціонування фінансової системи України та її найголовніших елементів від 1990-х рр. почали створюватися відповідне законодавство та органи управління. Найважливішим нормативно-правовим актом, що визначає найзагальніші принципи функціонування фінансової системи країни є Конституція України. У цьому документі у ст. 92 зазначено, що виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи. Також у Конституції закріплюється право кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, обумовлено найголовніші засади формування, використання і порядок прийняття Державного бюджет;/ України та грошово-кредитної політики. До нормативно-правових актів, що регулюють діяльність вітчизняної фінансової системи також належать Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Митний та Цивільний кодекси, закони України "Про Державний бюджет України ", "Про місцеве самоврядування ", "Про систему оподаткування ", "Про Національний банк України ", "Про банки і банківську діяльність ", "Про цінні папери та фондовий ринок ", "Про страхування ", "Про інвестиційну діяльність " тощо, а також укази, постанови, накази та розпорядження відповідних органів виконавчої влади.

Упродовж 1990-2007 рр. створювалися органи управління та фінансові інститути, що забезпечують функціонування вітчизняної фінансової системи, яким притаманна своя специфіка організації та регулювання фондів фінансових ресурсів. Сучасна фінансова система країни представлена органами управління нею, до яких можна зарахувати Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Рахункову палату України, Державне казначейство України, Контрольно-ревізійну службу України, Державну митну службу України, Аудиторську палату України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України тощо, та фінансовими інститутами, такими як Національний банк України та комерційні банки, небанківські фінансові установи, фондові біржі та фондові торговельно-інформаційні системи, Національний депозитарій України та інше.

За роки незалежності України суб'єкти господарювання з недержавною формою влас­ності одержали більшу автономію, звузилися можливості для втручання органів державного управління в їх діяльність. В Україні після набуття суверенітету поступово створювалися умови, за яких платежі до бюджету є практично єдиним показником, що контро­люється державою.

Фінансова система на початковому етапі свого творення віддзер­калювала ті проблеми і негаразди, які виникали у процесі ринкової трансформації економіки України. Тому виникла необхідність у розробленні виваженої фінансової політики, яка сприяла кращому функціонуванню фінансової системи України, активізації її впливу на процеси реформування вітчизняної економіки, забезпечення економічного зростання та покращення добробуту населення.

Фінансова політика - це система заходів держави у сфері фінансів для забезпечення економічного і соціального розвитку країни.

Розробка та визначення найважливіших напрямів фінансової політики є доволі складним процесом, що передбачає узгоджену взаємодію органів законодавчої і виконавчої влади, визначення джерел фінансування економічних перетворень в Україні, руху грошових потоків між головними суб'єктами вітчизняної економіки, здійснення розподілу і перерозподілу державних доходів тощо. Загальні засади фінансової політики визначає Президент України, законодавче і виконавче впровадження здійснюють Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України.

Через фінансову систему за допомогою виваженої фінансової політики можна впливати на такі важливі процеси господарського життя в Україні як:

• встановлення оптимальних пропорцій розподілу та перерозпо­ділу валового внутрішнього продукту з метою забезпечення інтересів населення, підприємств і держави та підвищення конкурентоспроможності країни;

• досягнення ефективного використання існуючих економічних ресурсів на основі вибору раціональної структури фінансового забезпечення;

• підтримання підприємницької активності, підвищення рівня зайнятості та соціального захисту населення, раціональне вико­ристання та збереження природних ресурсів;

• розвиток та формування раціональної структури виробництва, власного фінансового капіталу та фінансової інфраструктури;

• сприяння залученню усіх тимчасово вільних грошових коштів через інституції фінансового ринку та поліпшення інвестицій­ного клімату у країні та інше.

Тому дієва фінансова система та відповідна фінансова політика створюють передумови для активізації формування фондів фінан­сових ресурсів, та їх ефективного використання для подальшого реформування вітчизняної економіки, забезпечення стабільних темпів економічного зростання та переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

До найактуальніших напрямів фінансової політики в Україні можна зарахувати:

• забезпечення прозорості та дієвого контролю за формуванням і цільовим використанням фондів фінансових ресурсів, посилення відповідальності за фінансові правопорушення;

• оптимізація податкової системи через забезпечення стабіль­ності чинного законодавства, розширення бази оподаткування та скасування необґрунтованих податкових пільг;

• визначення оптимальних параметрів рівня монетизації вітчиз­няної економіки, структури грошової маси, швидкості обігу грошей;

• підвищення довіри з боку населення до фінансових інституцій та залучення грошових заощаджень домогосподарству вітчиз­няну економіку;

• розвиток фінансового ринку та нових інструментів для акумулювання грошових коштів до фондів фінансових ресурсів.

Фінансова система України, зважаючи на нові орієнтири роз­витку економіки України та відповідну фінансову політику, у перспективі повинна бути інвестиційно спрямованою та орієнто­ваною на захист національних інтересів.