- •Тема 1. Концептуальні основи національної економіки
- •1. Національна економіка як наука та її функції
- •2. Національна економіка як соціально-економічна система
- •3. Теорії національної економіки
- •4. Моделі національної економіки
- •5. Політика національної економічної безпеки
- •6. Об’єкти та методи аналізу національної економіки
- •Тема 2. Економічний потенціал країни та його оцінка
- •1. Національне багатство та економічний потенціал України
- •2. Природно – ресурсний потенціал та екологічна ситуація
- •3. Трудовий потенціал
- •4. Виробничо – технологічний потенціал
- •5. Науково – технічний потенціал
- •6. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу
- •Тема 3. Мікро- та мезорівні економіки України
- •1. Мікрорівень економіки, підприємництво та підприємства
- •2. Споживчий попит і домогосподарства
- •3. Мезорівень національної економіки та районування територій
- •4. Регіони та оцінка їх розвитку
- •5. Мікроекономічна політика та сталий розвиток
- •Тема 4. Механізми відтворення і регулювання розвитку національної економіки
- •1. Відтворення національної економіки і макроекономічна рівновага
- •2. Регулювання та дерегулювання національної економіки
- •3. Мета, об’єкти і методи державного регулювання
- •4. Органи державного регулювання економіки та їх функції
- •5. Політика економічного зростання
- •6. Прогнозування і планування розвитку національної економіки
- •Тема 5. Галузева та регіональна структура виробничої сфери національної економіки
- •1. Загальні тенденції розвитку промисловості України
- •2. Базові галузі промисловості
- •3. Сільське господарство та аграрна політика в національній економіці
- •4. Будівельний комплекс України
- •5. Виробнича інфраструктура національної економіки
- •5. Соціально – економічне районування та регіональна політика
- •Тема 6. Ринок праці і соціальна політика
- •1. Соціальна політика та гарантії соціального захисту
- •2. Показники соціального розвитку національної економіки
- •3. Зайнятість і безробіття
- •4. Пенсійне забезпечення
- •5. Формування ринку праці
- •Тема 7. Грошово – кредитна та фінансова система національної економіки
- •1. Фінансова система України
- •2. Система кредитування
- •3. Бюджетна система України
- •4. Податкова система
- •5. Спеціалізована ринкова інфраструктура
- •Тема 9. Зовнішньоекономічні аспекти розвитку національної економіки
- •1. Нормативно – правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
- •2. Місце України в світовому економічному просторі
- •3. Державна політика в сфері іноземних інвестицій
- •4. Зовнішня торгівля України
- •5. Платіжний баланс України
- •Тема 10. Глобалізація та перспективні моделі розвитку національної економіки
- •1. Глобалізація та економічний розвиток
- •2. Фінансова глобалізація
- •3. Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення
- •4. Інтеграція України до світового господарства
- •5. Інноваційна модель розвитку національної економіки України
2. Показники соціального розвитку національної економіки
Соціальний розвиток національної економіки може кількісно оцінюватись за допомогою певних показників. Це дозволяє отримати адекватну якісну характеристику соціального розвитку і на її основі сформулювати пріоритети та необхідні заходи соціальної політики. Система показників соціального розвитку національної економіки включає такі основні групи:
1. Тривалість життя та природний рух населення.
Охорона здоров'я.
Соціальна допомога.
Житлові умови населення.
Зайнятість населення.
Освіта.
Доходи і видатки населення.
Культура, відпочинок, туризм.
Правопорушення.
Охорона навколишнього середовища.
Кожна з цих груп містить від одного до чотирьох десятків конкретних показників. Серед них можна вибрати найбільш репрезентативні індикатори, а саме:
1. Природний приріст (скорочення) населення разом з відповідним відносним показником у розрахунку на 1000 осіб.
Очікувана тривалість життя при народженні.
Міграційний приріст (скорочення) населення або сальдо міграції.
Рівень захворюваності.
Надання грошової допомоги малозабезпеченим верствам населення.
Квартирна черга та поліпшення житлових умов.
Рівень безробіття за методологією МОП та рівень зареєстрованого безробіття.
Обсяги вивільнення працівників з економічних причин.
Навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян на одне робоче місце — вакансію.
10.Кількість працівників, які перебувають в умовах вимушеної неповної зайнятості.
11.Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів.
Підготовка до нових професій.
Кількість осіб, які навчалися у навчальних закладах.
Реальний наявний доход.
Грошові видатки населення.
16. Індекс реальної заробітної плати.
17.Грошові доходи домогосподарств.
Прожитковий мінімум.
Розподіл населення за рівнем середньодушових сукупних видатків.
Відвідування населенням закладів культури та мистецтва.
Кількість зареєстрованих злочинів.
22. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.
Інституціональне забезпечення соціального розвитку національної економіки України представлене, передусім, низкою законів, у тому числі:
1. Закон України «Про пенсійне забезпечення».
2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Основи законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Закон України «Про зайнятість населення».
Згідно з основами законодавства України, загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з не залежних від них обставин, а також у старості. Джерела такої допомоги формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
страхування на випадок безробіття;
інші види страхування, передбачені законами України.
Визначальними принципами загальнообов'язкового державного соціального страхування є: принцип солідарності та субсидування; державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, цільового використання коштів і т. ін.