- •Економіка підприємства
- •Кафедра управління персоналом, менеджменту та економіки праці «Економіка підприємства»
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,
- •6.030503 «Міжнародна економіка»
- •Тема 1. Теорія підприємств і основи підприємництва
- •1. Поняття підприємства та основні засади його функціонування
- •2. Теорія підприємств
- •3. Загальна характеристика підприємницької та господарської діяльності
- •4. Договірні взаємовідносини в підприємницькій діяльності
- •5. Міжнародна підприємницька діяльність
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •1. Класифікація підприємств
- •2. Господарські товариства в Україні
- •3. Види та організаційно-правові форми об’єднань підприємств
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємств
- •1. Сутність та складові зовнішнього середовища
- •2. Макросередовище підприємства
- •3. Мікросередовище підприємства
- •4. Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища на підприємстві.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •1. Структура підприємства
- •Змішана виробнича структура:
- •2. Сутність і функції процесу управління
- •Функції управління
- •3. Методи управління діяльністю підприємства
- •4. Організаційні структури управління підприємством
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Планування діяльності підприємства
- •1. Основи планування
- •2. Стратегічне планування розвитку підприємства
- •3. Бізнес-план підприємства
- •4. Тактичне та оперативне планування
- •5. Прогнозування розвитку підприємства
- •Класифікація методів прогнозування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Ринок і продукція
- •1. Ринкове середовище господарювання підприємств
- •2. Сутність продукції та її основні характеристики
- •3. Формування виробничої програми підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Персонал підприємства і продуктивність праці
- •2. Рух персоналу та чинники, що впливають на нього. Показники руху персоналу.
- •3. Визначення чисельності працівників підприємства
- •4. Продуктивність праці, методи вимірювання, фактори її зростання
- •Фактори, що впливають на продуктивність праці
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Оплата праці
- •Організаційні основи оплати праці
- •2. Форми і системи оплати праці
- •Застосування доплат і надбавок до заробітної плати та системи преміювання персоналу підприємства
- •1. Практика застосування доплат і надбавок до заробітної плати
- •2. Система преміювання персоналу підприємства
- •4. Участь у прибутках або стимулювання персоналу через прибуток
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Основні фонди підприємства
- •1. Загальна характеристика капіталу, активів, засобів виробництва та виробничих фондів.
- •2. Поняття, склад і структура основних фондів.
- •3. Вартісна оцінка основних фондів.
- •4. Знос та амортизація основних фондів
- •Прямолінійний метод
- •Метод зменшення залишкової вартості
- •Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •Кумулятивний метод
- •Виробничий метод
- •5. Показники стану, руху і використання основних виробничих фондів.
- •Умовні позначення:
- •Умовні позначення:
- •Умовні позначення:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Оборотні кошти підприємства
- •Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •Кругообіг оборотних коштів
- •3. Нормування оборотних коштів
- •4. Джерела формування оборотних коштів
- •5. Показники ефективності використання оборотних коштів
- •6. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11 Інвестиційна діяльність
- •1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •2. Класифікація інвестицій
- •3. Різновиди, структура капітальних вкладень і джерела їх використання
- •4. Оцінювання ефективності інвестиційних проектів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Інноваційна діяльність
- •1. Характеристика інновацій та інноваційної діяльності
- •Інноваційна діяльність включає в себе:
- •2. Інноваційні процеси
- •3. Науково-технічний прогрес та його роль у розвитку економіки
- •4. Оцінка ефективності інноваційної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Техніко-економічна база та виробнича потужність підприємства
- •1. Характеристика техніко-економічної бази підприємства
- •2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •3. Лізинг як форма оновлення технічної бази підприємства
- •4. Виробнича потужність підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Організація виробництва та забезпечення якості продукції
- •1. Сутність, структура та принципи організації виробничого процесу.
- •2. Організаційні типи виробництва.
- •3. Організація виробничого процесу у часі.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Витрати та собівартість продукції
- •1. Економічна сутність та класифікація витрат підприємства.
- •2. Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
- •3. Методика обчислення собівартості одиниці продукції
- •Методика обчислення собівартості одиниці продукції
- •4. Шляхи зниження собівартості продукції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Фінансова діяльність підприємства
- •1. Сутнісна характеристика фінансової діяльності підприємства
- •2. Формування та використання прибутку
- •3. Рентабельність і шляхи її зростання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Економічна безпека і антикризова діяльність
- •Характеристика економічної безпеки підприємства
- •2. Санація підприємства
- •3. Банкрутство підприємства
- •4. Ліквідація збанкрутілих підприємств
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 18. Розвиток підприємств: сучасні моделі, трансформація та реструктуризація
- •1. Сучасні моделі розвитку підприємств
- •3. Економічна сутність, мета та завдання процесу реструктуризації підприємства
- •4. Форми і види реструктуризації
- •4. Порядок здійснення й ефективність реструктуризації суб’єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Словник основних термінів і понять «Економіка підприємства»
- •Виробничі фонди, основні, вартість:
- •Класифікація видатків – групування витрат, що формують собівартість продукції, по певних ознаках.
- •Рівень використання, виробничої потужності – вимірюється коефіцієнтом її використання як відношення фактичного випуску продукції до максимально можливого.
- •«Економіка підприємства»
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,
- •6.030503 «Міжнародна економіка»
3. Методика обчислення собівартості одиниці продукції
Калькулювання — це процес обчислення собівартості одиниці продукції.
Калькулювання використовується для:
а) обґрунтування цін на вироби;
б) обчислення рентабельності виробів;
в) аналізу собівартості однакових виробів на різних підприємствах;
г) визначення ефективності організаційно-технічних заходів.
На підприємстві, як правило, складають планові і фактичні калькуляції. Перші обчислюються за плановими нормами витрат, другі – за їх фактичним рівнем.
Калькулювання передбачає:
установлення об'єкта калькулювання та вибір калькуляційних одиниць;
визначення калькуляційних статей витрат і методики їхнього обчислення.
Об'єкти калькулювання — це та продукція чи робота (послуга), собівартість яких обчислюється. Головним об'єктом калькулювання є готові вироби, що реалізуються на ринку. Для кожного об'єкта калькулювання вибирається відповідна калькуляційна одиниця.
Калькуляційна одиниця — одиниця кількісного вимірювання об'єкта калькулювання (наприклад, один автомобіль, одна тонна вугілля, одна кіловат-година електроенергії).
Калькуляційна стаття – це витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення.
При калькулюванні враховуються де і на які цілі здійснені витрати.
Групування витрат здійснюється за певними ознаками:
ступінь однорідності;
зв’язок з обсягом виробництва;
спосіб перенесення на собівартість продукції;
за видами витрат (за економічним змістом);
за відношенням до виробничого процесу.
Методи калькулювання.
У світовій практиці господарювання застосовуються різні методи калькулювання. Їх застосування зумовлюється призначенням калькуляцій, типом виробництва, певними традиціями внутрішньофірмового управління. Передовсім розрізняють калькулювання за повними та неповними витратами.
Калькулювання за повними витратами передбачає, що всі їхні види, які пов'язані з виробництвом і продажем продукції, включаються в калькуляцію. Такий метод є традиційним для вітчизняної економіки.
Традиційний підхід до калькулювання собівартості одиниці продукції полягає у розподілі витрат на прямі та непрямі, і спрямований на визначення повної собівартості (повних витрат).
Під час калькулювання витрати групують за калькуляційними статтями, номенклатура яких залежить від особливостей виробництва. Номенклатуру калькуляційних статей підприємство має право встановлювати самостійно.
Установлюючи статті витрат, необхідно дотримуватись таких вимог:
максимальну частку витрат, які включаються в собівартість, треба обчислювати прямо на окремі витрати;
статті непрямих витрат необхідно формувати так, щоб їх можна було цілком обґрунтовано розподілити між виробами.
Можливу номенклатуру калькуляційних статей для більшості підприємств різних галузей наведено у таблиці 15.2.
Таблиця 15.2 – Типова структура та зміст статей калькуляції
Статті калькуляції |
Зміст витрат |
1 |
2 |
1. Сировина і матеріали |
Вартість сировини і матеріалів, що необхідні для виготовлення продукції, покупні матеріали для забезпечення нормального технологічного процесу |
2. Купівельні комплектуючі, напівфабрикати |
Купівельні комплектуючі, напівфабрикати, які надаються сторонніми підприємствами |
3. Паливо та енергія на технологічні потреби |
Всі види палива та енергії, що застосовуються в процессі виробництва продукції |
4. Зворотні відходи (віднімаються) |
Відходи матеріальних ресурсів, які відповідно до технології передаються в інші цехи, як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції, чи реалізуються на сторону |
5. Основна заробітна плата основних |
Витрати на виплату основної заробітної плати, розрахованої згідно з діючою на підприємстві системою |
Закінчення таблиці 15.2
1 |
2 |
робітників |
оплати праці |
6. Додаткова заробітна плата основних робітників |
Витрати на виплату за працю понад встановленої норми, за особливі умови праці, доплати, надбавки, премії тощо |
7. Відрахування на соціальні потреби |
Відрахування на державне обов’язкове соціальне страхування |
8. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування |
Амортизація устаткування, платежі з обов’язкового стахування майна, утримання та ремонт устаткування, заробітна плата допоміжних робітників, які обслуговують устаткування тощо |
9. Загальновиробничі витрати (цехові) |
Утримання апарату управління цехом та обслуговуючих робітників, амартизація будівль, споруд, інвентаря цехового призначення, платежі з обов’язкового страхування майна цеху, витрати на ремонт будівель, споруд цехового призначення, забезпечення відповідних умов праці тощо |
У світовій практиці достатньо поширеним є метод калькулювання за неповними витратами, коли в калькуляцію включають не всі витрати на виробництво і збут продукції. Частину непрямих витрат не відносять на собівартість окремих виробів, а в процесі визначення прибутку безпосередньо відраховують із виручки від реалізації продукції за відповідний період.
Постійні витрати розглядаються як єдине ціле і не зіставляються з конкретним виробом.
Класичним методом калькулювання за неповними витратами є так званий метод «директ-костинг», коли на собівартість окремих виробів відносять лише прямі витрати, а непрямі — на період.
Всі витрати можна поділити на витрати на продукцію і витрати періоду.
Витрати на продукцію – це виробничі витрати. Витрати періоду – це витрати, які мають місце у певний період, але безпосередньо не пов’язані з виробництвом, це витрати на управління та збуд продукції.
Виробничі витрати утворюють виробничу собівартість. До її складу включають:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати.
Відповідно до вимог бухгалтерського
За економічним обліку витрати покриваються за
змістом рахунок:
повна виробнича собівартість+ –виручки від реалізації продукції;
собівартість= + адміністративні витрати+ –валового прибутку;
+витрати на збуд продукції
Відповідно до національного стандарту бухгалтерського обліку адміністративні витрати, витрати на збут продукції не включаються до собівартості реалізованої продукції.