Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність і значення оборотних коштів?

2. Які елементи формують склад оборотних коштів? Охарактеризуйте їх.

3. Що таке структура оборотних коштів і які елементи її визначають?

4. У чому сутність нормування оборотних коштів?

5. Які основні методи застосовуються при нормуванні оборотних коштів?

6. Як розраховуються нормативи виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції?

7. Охарактеризуйте джерела формування оборотних коштів підприємства.

8. Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів? Як ці показники розраховуються?

9. Якими шляхами можливо підвищувати ефективність використання оборотних коштів?

10. Як розраховується абсолютне і відносне вивільнення (залучення) оборотних коштів?

Тема 11 Інвестиційна діяльність

1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

2. Класифікація інвестицій

3. Різновиди, структура капітальних вкладень і джерела їх використання

4. Оцінювання ефективності інвестиційних проектів

1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати».

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Інвестиції – це вкладення капіталу з метою його збільшення у майбутньому. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від споживання цих коштів у поточному періоді, винагородити його за ризик та можливість збитку від інфляції у майбутньому періоді.

Тобто, інвестиції – це обмін сьогоднішньої вартості капіталу на його майбутню вартість.

Таким чином, інвестиції – це те, що «включають» на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати в майбутньому.

Інвестиції – це довгострокове вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою його зростання та отримання прибутку.

Інвестування – господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на (грошові) кошти або майно.

Мотивом здійснення інвестицій є отриманий від них прибуток.

Залежно від протікання у часі процесів здійснення інвестицій і отримання від них прибутку виділяють три можливі форми.

1 .

Послідовне протікання процесів вкладення інвестицій і отримання прибутку (прибуток отримують одразу після вкладення інвестицій у повному обсязі).

2.

Паралельне протікання процесів вкладення інвестицій і отримання прибутку (прибуток утримується до повного завершення інвестицій).

3 .

Інтервальне протікання процесів вкладення інвестицій і отримання прибутку (між завершенням інвестування і отримання прибутку проходить певний час).

Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій щодо здійснення інвестицій.

При характеристиці інвестиційної діяльності необхідно виділяти поняття: об’єкти і суб’єкти інвестиційної діяльності.

Рис. 13.1 Об’єкти інвестиційної діяльності

Інвестор – це суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладення власних грошових, майнових, інтелектуальних цінностей в об’єкт інвестування.

Рис. 13.2 Види інвесторів

Інвесторами можуть бути фізичні і юридичні особи України або інших держав. Інвесторами також можуть бути держави, які забезпечують реалізацію інвестицій.

Характеристика інвестиційної діяльності наведена на рис. 13.3.

Рис. 13.3 Схема інвестиційної діяльності

Реінвестиція – здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства здійснюється шляхом реалізації таких завдань:

1) досягнення високих темпів економічного зростання;

2) максимізація прибутків від інвестиційної діяльності;

3) мінімізація інвестиційних ризиків;

4) забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Світова практика економічно розвинутих держав свідчить, що для успішного розвитку народного господарства країни, необхідно 30-35% загального обсягу фінансових ресурсів направляти на розвиток галузей економіки.

У ринкових умовах господарювання економіка не може розвиватися без відповідних інвестиційних вкладень. Отже, інвестування народного господарства – важлива умова економічного розвитку будь-якої країни. Для України інвестування народного господарства є важливою проблемою. Актуальною проблемою держави і підприємств є активізація інвестиційної діяльності, суттєве нарощування обсягів інвестицій. Цьому повинен сприяти інвестиційний клімат держави.

Інвестиційний клімат держави – це сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують і сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Сприятливий інвестиційний клімат забезпечує захист інвестора від інвестиційних ризиків (передбачених витрат капіталу і прибутку). Сукупність інвестиційних ризиків характеризує інвестиційний клімат від самого несприятливого до найбільш сприятливого.

Чинники, що забезпечують подолання або зниження ризиків, формують інвестиційний клімат. До них належать:

- політична стабільність держави;

- досконала законодавча база;

- розвинений фондовий ринок;

- стан фінансово-кредитної системи;

- рівень матеріально-технічного забезпечення інвестицій тощо.

В умовах сьогодення обсяг інвестицій в Україні поки що залишаються на низькому рівні через несприятливий інвестиційний клімат, що пояснюється політичною нестабільністю, недосконалою законодавчою базою, нерозвиненим фондовим ринком, високим податковим тиском, недієздатною кредитною системою, а також низьким рівнем трансформації заощаджень населення до інвестування тощо. Такий інвестиційний клімат також не сприяє залученню іноземних інвестицій в економіку країни.