Тема: Міжнародні відносини після Другої світової війни

План

1. Паризька мирна конференція 1946 р. та її наслідки для повоєнних

міжнародних відносин.

2. План Маршалла та створення біполярної системи світу.

3. «Холодна війна» та міжнародні зусилля по збереженню миру.

4. Інтеграційні процеси в країнах Західної Європи та їхній вплив на діяльність міжнародних організацій в 50-80-х рр.

Ключові терміни і поняття:

• інтеграція, демілітаризація, демократизація,

• »холодна війна»,

• Європейський союз,

• ООН, НАТО,

• Організація Варшавського договору, СЕВ,

• комюніке,

• »Тонкінський інцидент»

Паризька мирна конференція з 19 липня по 15 жовтня 1946 р

• роботі брали участь делегації 21 країн світу;

• запрошено представників 7 держав без права голосу – Австрія, Албанія, Єгипет, Іран, Ірак, Куба та Мексика;

• СРСР виступив за забезпечення повної незалежності переможених країн і намагався ( прагнув посилити вплив на них);

• США та Англія бажали не допустити в ці країни «радянської моделі» соціалізму

Мирні договори з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією

• підписано 10 лютого 1947 р

• стан війни припинявся і кожна з країн отримувала підтримку при прийомі до ООН;

• всім громадянам країн забезпечувалися основні демократичні свободи;

• заборонено відроджувати фашистські організації

Нові територіальні зміни

• місто Трієст і область перейшли від Югославії до Італії;

• - до Югославії відійшла східна частина Юлійської країни ( територія Східних Альп);

• Італія втратила всі свої колонії та зобов’язувалася зберігати суверенітет і незалежність Албанії та Ефіопії;

• - Фінляндія передавала СРСР область Петсамо і військово-морську базу Поркала-Удд;

• - Північна Трансільванія переходила зі складу Угорщини до Румунії;

• - Закарпатська Україна переходила до складу СРСР

Обов’язки переможених країн

• обмеження збройних сил, заборона мати підводні човни, авіаносці, торпедні катери.

• частково відшкодування збитків країнам-переможницям:

• Італія сплачувала репарації СРСР у сумі 100 млн. дол.., Фінляндія на користь СРСР – 300 млн. дол.

Демілітаризація Німеччини

• повна ліквідація всіх збройних сил та військових організацій;

• знищення воєнно-промислового потенціалу, конфіскація підприємств, що належали воєнним злочинцям;

• реорганізація державного устрою, політичного життя, системи освіти і виховання;

• відновлення діяльності профспілок та політичних партій та системи німецького самоврядування

Окупація Німеччини країнами-союзниками

• 4 зони окупації – радянська, американська, англійська і французька

• Післявоєнний устрій Німеччини цілком залежав від окупаційної влади в кожній із зон.

• В зоні радянській підтримувалися партії соціалістичної орієнтації, а західних зонах – партії, які прагнули до відродження демократичних порядків та капіталістичних відносин

( фактичний розкол Німеччини)

Зміни у західних зонах Німеччини

• 2 грудня 1946 р. Англія і США підписали угоду про об’єднання їхніх зон окупації ( Бізонія);

• В лютому 1948 р. до угоди приєдналася Франція (Тризонія);

• була проведена грошова реформа, почала діяти єдина валютна система;

• 8 травня 1949 р. за ініціативою окупаційної влади був затверджений «Основний закон Федеративної Республіки Німеччини»

Зміни у радянській зоні окупації Німеччини

• 7 жовтня 1949 р. спеціально обрана Німецька рада оголосила про створення Німецької Демократичної Республіки;

• прийнята Конституція НДР;

• Берлін був поділений на дві зони – східну (столиця НДР) і західну (ФРН.);

• Між зонами радянські війська блокували комунікації

Становище країн Західної Європи після війни

• економічна розруха, заподіяна за воєнними роками;

• зростала популярність соціалістичних сил, що загрожувало руйнуванню капіталістичної системи;

• США з одного боку були зацікавлені в міцних європейських союзниках, а з іншого боку прагнули економічно і політично підпорядкувати їх собі

Становище США після війни

• Економіка США вийшла з війни міцною ( 73% світового запасу золота, прибуток американських корпорацій склав 87 млрд. дол.);

• оволодіння новими ринками, збільшення експорту товарів і капіталу;

• Збройні сили на 1945 р. налічували 12 млн. чол.

«План Маршалла» 5 червня 1947 р.

• виділення європейським державам великої фінансової допомоги на економічне відродження;

• в обмін на допомогу США отримували право безпосереднього впливу на економічне і політичне життя цих країн;

• допомога в загальному розмірі 13,3 млрд. дол. надавалася безкоштовно, але велика її частка мала витрачатися на імпорт американських товарів в ці країни

Позиція СРСР

• Ініціатори плану запросили і СРСР та країни, які знаходилися під його впливом прийняти допомогу, але отримали відмову;

• СРСР сприйняв план як намагання США втрутитись у внутрішні справи країн Європи і поставити їх під свій контроль;

• До Москви надійшла інформація, що план передбачав припинення виплат репарації Німеччиною

Міжнародна конференція, липень 1947 р.

• 16 європейських держав зібралися для обговорення «плану Маршалла»;

• створений Комітет європейського економічного співробітництва на чолі з головним адміністратором «плану» Клейтоном;

• загальна сума потреб європейських держав складала 29 млрд. дол.

Розміри фінансової допомоги США

• У 1948 р. США видав «Закон про допомогу іноземним державам», за яким виділялася сума 17 млрд. дол.;

• ФРН- 2 млрд. 244 млн. дол., ( викликало роздратування Сходу, особливо СРСР);

• Франція – 1150 млн.;

• Англія - 1324 млн.;

• Італія - 704 млн.

Політичні зміни у Східній Європі і в Азії

• Режими, створені народними фронтами, дістали назву «народні демократії» і встали на соціалістичний шлях розвитку(НДР, Польща Угорщина, Румунія, Югославія, Албанія);

• Режими «народної демократії» сформувалися у Китаї, Монголії, Північній Кореї, Північному В’єтнамі

Початок холодної війни

• 5 березня 1946 р у промові У. Черчілля у США, пролунав заклик створити англо-американський військовий союз для боротьби зі «східним комунізмом»

• Для закріплення за собою монополії правлячі кола США розробили «план Баруха» для міжнародного контролю за атомною енергією, ( США має право не тільки вирішального слова але й право розпоряджатися усіма покладами уранової руди у світі)

Зовнішньополітичний курс США

• зміцнення національної безпеки;

• створення союзу західних країн;

• протидія поширенню комунізму;

• посилення позицій в усьому світі

Світові зазіхання США

• президент Г.Трумен 19 грудня 1945 р. писав: «Бажаємо ми цього, чи не бажаємо, ми повинні визнати, що отримана нами перемога поклала на американський народ відповідальність за подальше керівництво світом»;

• президент Д. Ейзенхауер у 1957 р. вказував, що США повинні взяти на себе високу роль в світових справах – роль енергійного керівництва

Доктрина Трумена

• В березні 1947 р. президент США Трумен оголосив про “політику стримування”;

• надання масової фінансової допомоги країнам (9 400 млн. дол.), де була небезпека посилення лівих політичних сил, перш на перш Греції та Туреччині;

• створення американських військових баз в державах, розташованих поблизу від СРСР

Перехід від ізоляціонізму до глобалізму США

• Активна участь в загальносвітових справах;

• створені державні установи: Міністерство оборони, Рада національної безпеки, Управління ресурсів національної безпеки, Центральне розвідувальне управління (ЦРУ);

• прийнята резолюція про участь США в мирний час у військово-політичних союзах.

Договір про економічне, соціальне, культурне співробітництво та колективну самооборону

• Підписано 17 березня 1948 р. в Брюсселі строком на 50 років;

• створювався Західний союз країн Англії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу;

• створена військова організація Західного союзу

Утворення НАТО

• 6 липня 1948 р. США почали таємні переговори з Західним союзом і Канадою про створення блоку для оборони Атлантичного регіону

• США запропонували приєднатися семи європейським державам: Данії, Італії, Норвегії, Португалії, Ісландії, Швеції, Ірландії( дві останні відмовились).

• 4 квітня 1949 р. у Вашингтоні було підписано Північноатлантичний пакт (НАТО), який став головним військово-політичним союзом, спрямованим проти СРСР та країн соціалістичного табору. Договір підписали 12 держав.

Правова основа нато

• В жовтні 1949 р. сенат США прийняв закон про «Взаємну військову допомогу», згідно з ним у 1950 р. були укладені двосторонні угоди з країнами-членами НАТО про фінансову допомогу у військовій сфері (9,5 млрд. дол.)

• 19 липня 1952 р. була підписана конвенція «Про статус збройних сил країн-учасниць НАТО», ( США отримували право мати військові бази та формувати збройні сили в європейських країнах НАТО).

Структура нато

• Було створено 5 військово-оперативних груп, які підпорядковувалися Постійній стратегічній групі (США, Англія, Франція) під проводом генерала Д. Ейзенхауера:

ГРУПИ

• Канада-Америка;

• Північна Атлантика;

• Північ Європи;

• Захід Європи;

• Південь Європи – Західне Середземномор’є

Взаємовідносини країн-членів нато в 50-70-х рр.

• Голові Постійної стратегічної групи(США) підпорядковувались національні військові сили (інтегровані збройні сили НАТО);

• У 1952 р. до Нато приєдналися Греція і Туреччина, у 1955р. ФРН;

• Кожна країна мала право відмовитися від Договору через 20 років після вступу;

• вийшли з НАТО, залишившись учасницею Північноатлантичного альянсу. Франція (1966) і Греція (1974)

Військові витрати НАТО у повоєнні роки

Роки	Розмір витрат (75% належать США)
1949 р.	18,7 млрд. дол.
1959 р.	61,6 млрд. дол.
1969 р.	106,4 млрд. дол.
1973 р.	120 млрд.

Операції НАТО

• 2001 р. –антитерористична операція в Середземномор’ї;

• 2001-2003 рр.- миротворчі операції в Македонії

• 2003 р. –операція в Афганістані і Туреччині;

• 2004 р.- навчальна місія в Іраку і миротворча операція стабілізаційних сил НАТО в Боснії і Герцеговині

• 2005 р. – місія в Судані і гуманітарна місія в Пакістані;

Зовнішня політика країн соціалістичного блоку

• У вересні 1947 р. в Польщі була скликана Нарада представників компартій 9 країн: СРСР, Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії і Італії та Франції;

• Було створено інформаційне бюро комуністичних та робітничих партій (Комінформ) з керівним центром в Москві

Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ)

• Створена у січні 1949 р. (СРСР, Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, Чехословаччина і Албанія);

• До РЕВ увійшли у 1950р. - НДР, 1962р. – Монголія, 1972 р.- Куба, 1978 р.- В’єтнам;

• Рада поєднувала економіки країн, допомагала аграрним країнам провести індустріалізацію, встановлювалася адміністративно-командна система керівництва народним господарством, проводилася колективізація сільського господарства

СТАТУТ РЕВ

• принципи міжнародного соціалістичного розподілу праці (1962 р.);

• комплексна програма подальшого поглиблення і удосконалення співробітництва і розвитку соціалістичної економічної інтеграції країн-членів СЕВ (1971 р.);

• Комплексна програма науково-технічного прогресу країн-членів до 2000 р. (1985 р.);

• Комплексна програма всебічного співробітництва країн-членів з В’єтнамом, Кубою і Монголією (1988);

• В 1988 р. встановлені офіційні відносини з Європейською Економічною Радою (ЄЕС)

• Організація Варшавського договору (ОВД)

• Створено у травні 1955 р. як Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу;

• Збройними силами керувало Об’єднане Командування та Політичний Консультативний Комітет;

• 60-80-х рр. проводилися сумісні командно-штабні навчання і маневри країн-членів Варшавського договору – кодові назви «Квартет» (1963), «Октябрьский штурм» (1965), «Днепр» (1967), «Север» (1968), «Братство по оружию» (1970). «Запад — 81» (1981).