- •Розділ 1. Векторні простори та системи лінійних рівнянь. §1. Вектори. Дії над векторами.
- •§2. Поняття системи лінійних рівнянь і її розвязків.
- •§3. Елементарні перетворення.
- •§4. Векторні простори.Арифметичний n-мірний векторний простір.
- •§5. Лінійна залежність векторів.
- •§6. Базис і ранг скінченної системи векторів векторного простору.
- •§7. Однорідні системи лінійних рівнянь. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи.
- •§8. Зв’язок між розв’язками неоднорідних і однорідних систем.
- •§9. Лінійний многовид.
- •Розділ 2. Матриці та дії над матрицями. §1. Матриці.
- •§2. Дії з матрицями.
- •§3. Частинні випадки множення матриць.
- •§4. Обернена матриця.
- •§5. Ранг матриці.
- •§ 6. Матрична форма системи лінійних рівнянь.
- •Розділ 3. Визначники. §1. Детермінант (визначник) квадратної матриці. Детермінант другого порядку.
- •§2. Алгебраїчне доповнення елемента.
- •§3. Детермінант n-го порядку.
- •§4. Деякі застосування визначників. Обчислення рангу матриці.
- •§5. Обчислення оберненої матриці.
- •Розділ 4. Підпростори векторних просторів. §1. Лінійна оболонка системи векторів.
- •§2. Переріз і сума підпросторів.
- •§3. Пряма сума підпросторів.
- •Розділ 5. Евклідові простори. §1. Скалярний добуток та евклідові простори.
- •§2. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •§3. Ортогональний базис.
- •§4. Ортонормований базис.
- •§5. Ортогональне доповнення підпростору.
- •Розділ 6. Лінійні оператори векторного простору. §1. Лінійні оператори і їх матриці.
- •§2. Способи задання лінійного оператора.
- •§3. Зв’язок між матрицями лінійного оператора в різних базисах.
- •§4. Операції над лінійними операторами.
- •§5. Область значень і ядро лінійного оператора. Ранг і дефект лінійного оператора.
- •§6. Інваріантні підпростори. Власні вектори і власні значення лінійного оператора.
- •§7. Характеристичне рівняння лінійного оператора.
- •§8. Лінійний оператор з простим спектром.
- •Розділ 7. Цікаві розклади матриць та їх застосування для розв’язування систем лінійних рівнянь §1. Трикутний розклад і зміна рядків
- •§2. Зміна рядків. Перестановочна матриця
- •§3. Прямокутні матриці з ортонормованими стовпцями. Процес Грамма-Шмідта
- •§5. Інші цікаві розклади матриць
- •§6. Задачі
- •Бібліотека термінів
§7. Однорідні системи лінійних рівнянь. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи.
Лінійне рівняння а1х1+а2х2+…+аnхn=b називається однорідним, якщо його вільний член b дорівнює нулю.
Систему лінійних рівнянь, в якій всі вільні члени дорівнюють нулю, називають однорідною системою лінійних рівнянь (СЛОР).
Загальний вигляд СЛОР:
(1)
Будь-яка однорідна лінійна система сумісна. Вона завжди має розв’язок х=(0,0,…,0)-нульовий (тривіальний ) розв’язок. Будь-який розв’язок СЛОР, відмінний від нульового називають ненульовим (нетривіальним) розв’язком. Насправді, не будь-яка СЛОР має ненульові розв’язки.
Теорема. (достатня умова існування ненульових розв’язків СЛОР)
Однорідна система лінійних рівнянь, в якій кількість рівнянь менша кількості невідомих, має ненульові розв’язки.
Розв’язки СЛОР мають такі властивості :
Якщо вектор b=(b1,b2,…,bn) є розв’язком системи (1), то при довільному числі k вектор kb=(kb1,kb2,…,kbn) також буде розв’язком цієї системи.
Будь-яка лінійна комбінація розв’язків однорідної системи (1) сама буде розв’язком цієї системи.
Розглянемо множину L розв’язків СЛОР. Нехай а=(а1,а2,…,аn) і b=(b1,b2,…,bn) є розв’язками СЛОР. Покажемо, що множина розв’язків СЛОР утворює підпростір Vn, тобто, що виконуються такі умови:
1) a+b=(а1+b1,а2+b2,…,а3+bn);
2) ka=(kа1,kа2,…,kаn).
Вектори a+b i ka є розв’зками СЛОР за властивістю розв’язків СЛОР.
Отже, множина розв’язків СЛОР утворює підпростір Vn.
У випадку неоднорідної системи така властивість місця не має.
Теорема 7. (про розмірність простору розв’язків СЛОР)
Розмірність простору розв’язків СЛОР дорівнює різниці кількості змінних n і рангу основної матриці системи r.
dimL=n-r
Означення. Будь-яка лінійно незалежна система векторів однорідної системи лінійних рівнянь, через яку лінійно виражається довільний розв’язок цієї системи, називається її фундаментальною системою розв’язків.
Іншими словами базис простору розв’язків СЛОР називається фундаментальною системою розв’язків.
Приклад.
Побудувати простір розв’язків СЛОР:
Загальний розв’язок системи х=(х4,х4,-х4,х4),х4 є R .
Знайдемо фундаментальну систему розв’язків ФСР. Для цього вільним змінним надамо довільних значень. Зауважимо, що не можна всім вільним змінним одночасно надавати значення 0, бо нуль-вектор не може належати до базиса простору розв’язків СЛОР. Надамо змінній х4 значення 1, одержимо один вектор ФСР а=(1,1,-1,1).
Знаючи базис простору розв’язків можна записати L={ka, k є R}.
Побудувати простір розв’язків СЛОР :
х1=х2=х3=х4=0. Так як розв’язком СЛОР є лише нульовий вектор, то ФСР не існує.
Побудувати простір розв’язків СЛОР:
Загальний розв’язок системи (8х3-7х4,-х3+5х4,х3,х4),х3,x4єR.
Для знаходження базису простору складемо табличку
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
8 |
-6 |
1 |
0 |
-7 |
5 |
0 |
1 |
Фундаментальна система розв’язків: а1=(8,-6,1,0), а2=(-7,5,0,1).
Знаючи базис простору розв’язків можна записати
L={k1a1+k2a2, k1,k2 є R}.