Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ННІ природничих наук

Реферат:

Неотропічне царство

Виконала:

студентка 3 курсу

групи А

факультету біологія

Хомяк Аліна Олександрівна

Перевірив:

Нікітченко Н.Т.

Черкаси-2011р.

Вступ

Неотропічне флористчне царство (або Неотропічна область ) займає простір Нового Світла від Юж. Каліфорнії і Багамських островів до 41° ю. ш.(південна широта) Для флори характерна масова присутність космополітичних (орхідні, складноцвіті, боби, злаки і ін.) і пантропічних (пальми, мирти, молочайні, маренові і ін.) сімейств. Ендемічни сімейства кактусових, бромелієвих і ін. Зміни багатства флор в основному залежать від кліматичних умов (багаті по видовому складу вологі і жаркі лісові області екваторіальної зони змінюються при переході до субтропічних широт і при підйомі в гори). Виділяють наступні області: Карібську, Орінокськую, Амазонську, Бразільську, Лаплатськую, Андійську.

Неотропічне царство займає основну частину Південно-Американського материка на північ від межі Антарктичного царства і Центральну Америку з Карібським архіпелагом на північ до Флориди і Каліфорнії . Територія цього царства в мезозої входила до складу великого південного материка Гондванни . Аж до еоцену зберігався квазіконтинентальний зв'язок Неотропічного царства з Єфіопським , а континентальний контакт з Магеллановою областю Антарктичного царства , який є тепер , переривався з мезозої морськими трансгресіями. Зате через Антарктиду в той період відбувався біофілотичний обмін з Австралійським царством . Єфіопські і Австралійські елементи біофілоти Неотропіків утворють давнє ядро , яке досягло високої самобутності . Неарктичні впливи проявляються «подвійним накладенням , бо Панамський перешийок функціонував як сухопутний зв'язок до палеоцену , а потім занурився нижче від рівня моря і появився знову тільки в пліоцені . Тому знаходимо в неотропічній біофілоті невелику кількість прадавніх неарктичних компонентів і досить потужний шар молодих, пост пліоценових вселенців . Цим же шляхом Неотропіків досягли і нечисленні палеарктики.

В межах Неотропічного царства виділяють 5 областей . Карібська область займає перешийок від північних меж царства до Колумбії і всі острови Карібського Архіпелагу . Гвіанська область розташована на півночі материка і до неї входить Гвіанське нагіря . Амазонська область лежить в межах основної частини басейну ріки Амазонка . Південно- Бразільська область охоплює центральну частину материка- Бразільське нагір’я і Гран-Чако . До Андійської область входять Анди , а також Галапагоський архіпелаг.

1. Рослинний світ Неотропічного Царства

У Карибській флорі 2 ендемічні родини і понад 500 ендемічних родів. Монотипний рід мікроцикас, що належить до саговникових, зростає лише в Західній Кубі.

Область Гвіанського нагір'я налічує одну ендемічну родину і близько 50% ендемічних видів, причому у високогір'ях ендемізм збільшується до 90-95%.

Амазонська область найбагатша за кількістю видів (понад 40тис.). Ендемічними в межах області є одна родина, близько 500 родів і понад 3 тис. видів. Найхарактернішою рисою цієї області є вологі тропічні ліси, так звані гілеї. Зустрічаються тут також рідколісся, чагарникові зарості, савани.

У флорі Бразильської області ендемічні родини відсутні. Тут близько 400 ендемічних родів і багато ендемічних видів. Рослинний покрив представлений переважно колючочагарниковими і кактусовими рідколіссями та саванами, зустрічаються гірські вічнозелені ліси та дуже своєрідні араукарієві ліси.

Андійська область. Флора області порівняно бідна. У її складі є одна ендемічна родина і чимало ендемічних родів, але вона цікава в тому відношенні, що в її складі є значна частина видів, які характерні для Голантарктики і Голарктики.

Капське царство найменше серед флористичних царств на Землі, до нього входить одна область, розташована в південно-західній частині Африки на вузькій смузі 80 км завширшки і 1800 км завдовжки (на південь від р. Оранжевої, на сході до Драконових гір). Флора області дуже багата, у її складі 7 ендемічних родин, понад 280 родів і близько 7 тис. видів. Видовий ендемізм досягає 90%. У зв'язку з аридизацією клімату Південної Африки територія, зайнята капською флорою, весь час скорочується.

Основним типом рослинності тут є вічнозелені склерофільні чагарники ("капський маквис"), у складі яких багато ендемічних видів. Зустрічаються також окремі ділянки вічнозелених лісів з подокарпусів, маслини, численні роди вересових, протейних, айстрових та інших родин. Капська флора відома як всесвітній центр походження декоративних рослин, зокрема цибулинних і бульбоносних. Своєрідність капської флори пояснюється особливостями її формування та існування, адже саме ця частина Африки входила до складу Гондвани, а пізніше розвивалася в умовах ізоляції, що існує і нині. Пустелі, що лежать на південь від Капського царства, є непереборною перешкодою для обміну між флорою півдня Африки і сусідніми флорами.