- •Розділ 1. Векторні простори та системи лінійних рівнянь. §1. Вектори. Дії над векторами.
- •§2. Поняття системи лінійних рівнянь і її розвязків.
- •§3. Елементарні перетворення.
- •§4. Векторні простори.Арифметичний n-мірний векторний простір.
- •§5. Лінійна залежність векторів.
- •§6. Базис і ранг скінченної системи векторів векторного простору.
- •§7. Однорідні системи лінійних рівнянь. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи.
- •§8. Зв’язок між розв’язками неоднорідних і однорідних систем.
- •§9. Лінійний многовид.
- •Розділ 2. Матриці та дії над матрицями. §1. Матриці.
- •§2. Дії з матрицями.
- •§3. Частинні випадки множення матриць.
- •§4. Обернена матриця.
- •§5. Ранг матриці.
- •§ 6. Матрична форма системи лінійних рівнянь.
- •Розділ 3. Визначники. §1. Детермінант (визначник) квадратної матриці. Детермінант другого порядку.
- •§2. Алгебраїчне доповнення елемента.
- •§3. Детермінант n-го порядку.
- •§4. Деякі застосування визначників. Обчислення рангу матриці.
- •§5. Обчислення оберненої матриці.
- •Розділ 4. Підпростори векторних просторів. §1. Лінійна оболонка системи векторів.
- •§2. Переріз і сума підпросторів.
- •§3. Пряма сума підпросторів.
- •Розділ 5. Евклідові простори. §1. Скалярний добуток та евклідові простори.
- •§2. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •§3. Ортогональний базис.
- •§4. Ортонормований базис.
- •§5. Ортогональне доповнення підпростору.
- •Розділ 6. Лінійні оператори векторного простору. §1. Лінійні оператори і їх матриці.
- •§2. Способи задання лінійного оператора.
- •§3. Зв’язок між матрицями лінійного оператора в різних базисах.
- •§4. Операції над лінійними операторами.
- •§5. Область значень і ядро лінійного оператора. Ранг і дефект лінійного оператора.
- •§6. Інваріантні підпростори. Власні вектори і власні значення лінійного оператора.
- •§7. Характеристичне рівняння лінійного оператора.
- •§8. Лінійний оператор з простим спектром.
- •Розділ 7. Цікаві розклади матриць та їх застосування для розв’язування систем лінійних рівнянь §1. Трикутний розклад і зміна рядків
- •§2. Зміна рядків. Перестановочна матриця
- •§3. Прямокутні матриці з ортонормованими стовпцями. Процес Грамма-Шмідта
- •§5. Інші цікаві розклади матриць
- •§6. Задачі
- •Бібліотека термінів
§3. Частинні випадки множення матриць.
Нехай А=(аij),В=(bij) – квадратні матриці однакового порядку n. В такому випадку добутки АВ і ВА завжди можна утворити, причому в результаті обидві матриці також будуть квадратними n-го порядку.
Приклади.
Комутативні матриці:
A = B =
АВ = ВА =
2) Знайти добуток матриць:
A = B =
AB = =
Дві відмінні від нульових матриці, добуток яких дорівнює нулю, називаються дільниками нуля.
Наприклад a) b)
Знайти добуток (АВ)С, якщо
A = B = C =
Добутку не існує, так як кількість стовпчиків першої матриці не дорівнює кількості рядків другої матриці.
Знайти всі матриці, комутативні матриці А
A =
=> b=c=d=g=p=q=0, a,f,r є R.
Шукана матриця
5) Обчислити
1. n=1
2. n=2
3. n=3
Доведемо методом математичної індукції =
Припустимо, що при n=k
і доведемо, що при n=k+1
Справедливість твердження при n=1 вже перевірено.
Отже, для n N.
§4. Обернена матриця.
Означення. Матрицею, оберненою до матриці А, називається матриця А-1, яка має таку властивість
АА-1=А-1А=Е, де Е – одинична матриця відповідного порядку.
Матриця, для якої існує обернена їй матриця, називається оборотною.
Наслідки. 1. Е-1=Е;
2. (А-1)-1=А;
3. Лише квадратна матриця має обернену, причому її порядок такий же, як і порядок даної матриці.
Означення. Квадратна матриця називається особливою (виродженою), якщо її ранг менший її порядку. Квадратна матриця, яка не є особливою, є неособливою (невиродженою).
Теорема 1. Довільна неособлива матриця елементарними перетвореннями рядків може бути зведена до одиничної матриці.
Теорема 2. Матриця має обернену тоді і тільки тоді, коли вона неособлива.
Алгоритм відшукання оберненої матриці:
Переконатися, що матриця невироджена;
Записати дану матрицю А і дописати справа від неї одиничну матрицю такої ж розмірності;
Застосовуючи елементарні перетворення до ‘подвійної матриці’, зводимо матрицю А до одиничної, тоді та матриця, яка з’являється на місці одиничної і є оберненою до матриці А.
Приклад.
1)Знайти обернену матрицю до матриці А
А =
А-1 =
Перевірка: =
§5. Ранг матриці.
Розглянемо матрицю А =
Кожний рядок матриці – це n-мірний числовий вектор, кожний стовпчик - m-мірний числовий вектор.
Означення. Ранг системи векторів-стовпчиків матриці А називається стовпчиковим рангом матриці; ранг системи векторів-рядків матриці А називається рядковим рангом матриці А.
Означення. Елементарними перетвореннями матриці є :
перестановка рядків (стовпчиків);
множення рядка (стовпчика) на довільне, відмінне від нуля число;
додавання рядків (стовпчиків);
множення рядка (стовпчика) і додавання його до іншого рядка (стовпчика).
Рангом матриці називається кількість лінійно незалежних векторів-рядків цієї матриці.
Обчислюють ранг матриці за допомогою елементарних перетворень, зводячи матрицю до виду трикутника або трапеції. Ранг матриці дорівнює кількості ненульових рядків в остаточній матриці. Якщо методом елементарних перетворень матриця звелася до виду трикутника, то її ранг дорівнює кількості векторів-рядків в даній матриці, а сама система векторів-рядків є лінійно незалежною. Якщо остання матриця набуває виду трапеції (тобто з’являються нульові рядки в ході елементарних перетворень), то ранг матриці менший, ніж кількість рядків в ній і дорівнює кількості ненульових рядків, а сама система векторів є лінійно залежною.
Розвязуючи задачу про знаходження рангу матриці, ми одержуємо не лише ранг матриці,а й ранг системи векторів-рядків,а також базис цієї системи векторів-рядків. Базис системи векторів-рядків утворюють лінійно незалежні вектори-рядки, які при елементарних перетвореннях не обнулилися.
Приклад.
1) Обчислити ранг матриці в залежності від параметра k:
Якщо k-12=12 => k=0, то r=2;
Якщо k0, то r=3.