- •Розділ 1. Векторні простори та системи лінійних рівнянь. §1. Вектори. Дії над векторами.
- •§2. Поняття системи лінійних рівнянь і її розвязків.
- •§3. Елементарні перетворення.
- •§4. Векторні простори.Арифметичний n-мірний векторний простір.
- •§5. Лінійна залежність векторів.
- •§6. Базис і ранг скінченної системи векторів векторного простору.
- •§7. Однорідні системи лінійних рівнянь. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи.
- •§8. Зв’язок між розв’язками неоднорідних і однорідних систем.
- •§9. Лінійний многовид.
- •Розділ 2. Матриці та дії над матрицями. §1. Матриці.
- •§2. Дії з матрицями.
- •§3. Частинні випадки множення матриць.
- •§4. Обернена матриця.
- •§5. Ранг матриці.
- •§ 6. Матрична форма системи лінійних рівнянь.
- •Розділ 3. Визначники. §1. Детермінант (визначник) квадратної матриці. Детермінант другого порядку.
- •§2. Алгебраїчне доповнення елемента.
- •§3. Детермінант n-го порядку.
- •§4. Деякі застосування визначників. Обчислення рангу матриці.
- •§5. Обчислення оберненої матриці.
- •Розділ 4. Підпростори векторних просторів. §1. Лінійна оболонка системи векторів.
- •§2. Переріз і сума підпросторів.
- •§3. Пряма сума підпросторів.
- •Розділ 5. Евклідові простори. §1. Скалярний добуток та евклідові простори.
- •§2. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •§3. Ортогональний базис.
- •§4. Ортонормований базис.
- •§5. Ортогональне доповнення підпростору.
- •Розділ 6. Лінійні оператори векторного простору. §1. Лінійні оператори і їх матриці.
- •§2. Способи задання лінійного оператора.
- •§3. Зв’язок між матрицями лінійного оператора в різних базисах.
- •§4. Операції над лінійними операторами.
- •§5. Область значень і ядро лінійного оператора. Ранг і дефект лінійного оператора.
- •§6. Інваріантні підпростори. Власні вектори і власні значення лінійного оператора.
- •§7. Характеристичне рівняння лінійного оператора.
- •§8. Лінійний оператор з простим спектром.
- •Розділ 7. Цікаві розклади матриць та їх застосування для розв’язування систем лінійних рівнянь §1. Трикутний розклад і зміна рядків
- •§2. Зміна рядків. Перестановочна матриця
- •§3. Прямокутні матриці з ортонормованими стовпцями. Процес Грамма-Шмідта
- •§5. Інші цікаві розклади матриць
- •§6. Задачі
- •Бібліотека термінів
§5. Лінійна залежність векторів.
Означення.Вектор b з простору Vn називається пропорційним вектору a з цього ж простору, якщо існує таке число k таке, що b=ka.
Нульовий вектор =(0,0,…,0) пропорційний будь-якому вектору а=(а1,а2,…,аn) тому, що = 0*а.
Нехай а1,а2,…,аm (1) довільна система векторів з простору.
Означення.Вектор b є Vn називається лінійною комбінацією векторів а1,а2,…,аm, якщо існують такі числа k1,k2,…,km, що
b=k1a1+k2a2+…+kmam (2)
Числа k1,k2,…,kn називаються коефіцієнтами цієї лінійної комбінації.
Нульовий вектор =(0,0,…,0) є лінійною комбінацією векторів будь-якої системи, оскільки =0*а1+0*а2+…+0*аm.
Означення. Система векторів а1,а2,…,аm простору Vn називається лінійно залежною, якщо існують такі числа k1,k2,…,km не всі рівні нулю і
k1a1 +k2a2+…+kmam=0. (*)
Система векторів називається лінійно незалежною, якщо рівність (*) виконується лише при k1 = k2 = …= km = 0.
Приклади.
З’ясувати лінійно залежною чи лінійно незалежною є система векторів
a1=(1,-2,-3), а2=(2,3,4), а3=(3,5,7).
Запишемо рівняння () k1a1+k2a2+k3a3=0. Звідси одержимо систему
Розв’яжемо її методом Гауса
=> x1=x2=x3=0.
Отже, система векторів є лінійно незалежною.
2)а1 = (1,2sinA,tgA,2cosA)
a2 = (ctgA,2cosA,1,0)
a3 = (cosA,sin2A,sinA,1+cos2A),
a4 = (tgA,1,0,2sinA).
Аналогічно попереднім міркуванням маємо:
k4 = 0, k2 = tgA/2/(1-2sinAtgA)k3
Отже, існує k20, а рівняння () виконується. Отже, система лінійно залежна.
Теорема 1.(ознака лінійної залежності системи)
Система векторів (1) лінійно залежна тоді і тільки тоді, коли хоча б один з векторів цієї системи є лінійною комбінацією інших її векторів.
Наслідок 1. Будь-яка система векторів, яка містить нульовий вектор, лінійно залежна.
Наслідок 2. Якщо в системі є пропорційні (колінеарні) вектори, то система лінійно залежна.
Теорема 2. Якщо система векторів а1,а2,…,аm лінійно незалежна, а система векторів а1,а2,…,аm,b лінійно залежна, то вектор b є лінійною комбінацією векторів а1,а2,…,аm.
Означення. Множина, яка складається з будь-яких k (km) векторів системи (1) називається підсистемою цієї системи.
Теорема 3. Якщо деяка підсистема системи векторів (1) лінійно залежна, то і система (1) лінійно залежна.
Наслідок. Якщо система векторів (1) лінійно незалежна, то і будь-яка її підсистема теж лінійно незалежна.
Теорема 4. Будь-які s векторів арифметичного n-мірного простору складають при s>n лінійно залежну систему.
§6. Базис і ранг скінченної системи векторів векторного простору.
Нехай а1,а2,…,аm (3) –довільна система векторів простору Vn і аi1,аi2,…,аin (4) –деяка лінійно незалежна підсистема цієї системи.
Означення. Лінійно незалежна підсистема (4) системи векторів (3) називається базисом системи (3), якщо кожний вектор системи (3) є лінійною комбінацією векторів цієї підсистеми.
Теорема 6. Два різних базиса однієї і тієї ж системи векторів містять однакову кількість векторів.
Наприклад за базис V3 можна взяти систему е1=(1,0,0), е2=(0,1,0), е3=(0,0,1) або а1=(1,2,-2), а2=(0,-1,3), а3=(0,-2,4).
Але система b1=(1,-2,-3), b2=(1/2,-1,-3/2), b3=(4,5,6) не є базисом так, як вона містить пропорційні рядки, тобто є лінійно залежною.
Означення. Кількість векторів, які входять в будь-який базис даної системи векторів, називається рангом цієї системи.
Ранг системи векторів – це максимальне число лінійно незалежних векторів системи.
Приклад.
1) Знайти один з базисів системи векторів і виразити всі її вектори, що не входять до знайденого базису, через цей базис :
а1 = (4,1,2), а2 = (1,0,3), а3 = (2,3,-5), а4 = (1,1,6).
Складемо матрицю, рядками якої є дані вектори і зведемо її до діагонального виду
При елементарних перетвореннях координати вектора а перетворилися в 0, тому базисом даної системи векторів є вектори а2,а3,а4.
Виразимо вектор а1 через базис: а1=k1a2+k2a3+k3a4, де ki невідомі коефіцієнти. Складемо матрицю даного рівняння:
Одержимо систему
Отже, а1=21/4a2+13/20a3-19/20a4.
Іншим базисом даної системи векторів є вектори а1,а2,а3.
Означення. Системою твірних називається система векторів а1,а2,…,аn множини векторів лінійного простору, якщо будь-який вектор з цієї множини можна лінійно виразити через скінченне число векторів а1,а2,…,аn:
a1,а2,…,аn – система твірних аi (аi=k1a1+k2a2+…+knan).
Ознака лінійної залежності системи векторів - cистема векторів лінійно залежна тоді і тільки тоді, коли знайдеться вектор в цій системі, який є лінійною комбінацією інших векторів цієї системи:
a1,а2,…,аn – лінійно залежна ai (ai=k1a1+k2a2+…+knan).
Означення. Лінійно незалежна система твірних називається базисом векторного простору.
Ознака базису: базис – максимально лінійно незалежна система векторів. Максимальна в тому розумінні, що якщо до неї приєднати ще один вектор, то вона стане лінійно залежною.
Теорема. Кількість векторів в довільному базисі скінченно вимірного простору є інваріантом цього простору (одна і та ж для простору), а розмірність простору дорівнює кількості векторів в базисі цього простору.
Наприклад, система з 5 лінійно незалежних векторів утворює базис, а система з 6 векторів є лінійно залежною і базис на утворює.