§ 3. Державна реєстрація іноземних інвестицій

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється від­повідно до ст. 395 ГК, Розділу III Закону України «Про режим іноземного інвестування» та Положення про порядок держав­ної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928¹. Про­водять таку реєстрацію Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адмі­ністрації протягом трьох робочих днів після фактичного вне­сення інвестицій у порядку, що встановлюється Кабінетом Мі­ністрів України.

Для цього іноземний інвестор або уповноважена ним в уста­новленому порядку особа (далі — заявник) подає органу держа­вної реєстрації такі документи:

• інформаційне повідомлення про внесення іноземної інве­стиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками № 1 і 2 до цього Положення, з відміткою дер­

жавної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення;

• документи, що підтверджують форму здійснення інозем­ної інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спіль­ної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо);

• документи, що підтверджують вартість іноземної інвести­ції (відповідно до вимог, визначених статтею 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування»);

• документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження доку­ментів у журналі обліку державної реєстрації внесених інозем­них інвестицій. Протягом трьох робочих днів починаючи з цієї дати розглядає подані документи і приймає рішення про реєст­рацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій мож­лива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить за­конодавству України або подані документи не відповідають ви­могам зазначеного раніше Положення. Відмова з мотивів недо­цільності здійснення іноземної інвестиції не допускається.

Відмова у державній реєстрації повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів і може бути оскаржена у судо­вому порядку.

За державну реєстрацію іноземної інвестиції справляється плата у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції. Кошти, одержані за реєстрацію іноземної інвестиції, перерахо­вуються у такому порядку: 50 відсотків — відповідно до респуб­ліканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київ­ського та Севастопольського міських бюджетів, 50 відсотків — до Державного бюджету України.

У разі відмови у реєстрації кошти заявникові не повертаються.

§ 4. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій, що здійснюються за окремими договорами (контрактами)

Відповідно до Закону «Про режим іноземного інвестуван­ня» іноземні інвестиції можуть здійснюватися також на основі

концесійних договорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвести­ційної діяльності.

Концесійні договори. Відповідно до ст. 22 Закону «Про режим іноземного інвестування» надання іноземним інвесторам права на проведення господарської діяльності, пов’язаної з викорис­танням об’єктів, що перебувають у державній або комунальній власності і передаються у концесію, відбувається на підставі від­повідного законодавства України шляхом укладення концесій­ного договору¹.

Договори (контракти) про інвестиційну діяльність. Інозем­ні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спіль­не виробництво тощо), не пов’язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Господарська діяльність на підставі договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність регулюється законодавством України.

Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окре­мий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов’язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та від­крити окремі рахунки в установах банків України для прове­дення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Договори (контракти) повинні бути зареєстровані у терміни та в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів Украї­ни. Так, Кабінет Міністрів України постановою від 30 січня 1997 р. затвердив Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора².

Відповідно до цього Положення державній реєстрації підля­гають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спіль­не виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов’язаної із створенням юридичної особи, укладені відповід­но до законодавства суб’єктами зовнішньоекономічної діяльнос­ті України за участю іноземного інвестора.

Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює Мі­некономіки та уповноважені ним органи (далі — органи держав­ної реєстрації).

Державна реєстрація договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрак­тами) відповідно до статей 23 та 24 Закону України «Про ре­жим іноземного інвестування».

Для державної реєстрації договору (контракту) суб’єкт зов­нішньоекономічної діяльності України — учасник договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасни­ків, або уповноважена ним особа подає такі документи:

лист звернення про державну реєстрацію договору (контр­акту);

інформаційну картку договору (контракту) за встановленою формою;

договір (контракт) (оригінал і копію), засвідчені в установ­леному порядку;

засвідчені копії установчих документів суб’єкта (суб’єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

документи, що свідчать про реєстрацію (створення) інозем­ної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходжен­ня (витяг із торгівельного, банківського або судового реєстру тощо). Ці документи повинні бути засвідчені відповідно до за­конодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнарод­ними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у по­сольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС;

ліцензію, якщо згідно із законодавством України цього ви­магає діяльність, що передбачається договором (контрактом);

документ про оплату послуг за державну реєстрацію дого­вору (контракту).

Оригінали договору (контракту) повертаються після розгля­ду матеріалів суб’єктові зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни, який подав лист-звернення про державну реєстрацію.

У разі обґрунтованої потреби органи державної реєстрації можуть вимагати інші документи, що стосуються визначення ці­лей, умов діяльності, спроможності учасників виконати договір (контракт), а також відповідності його законодавству.

Відповідальність за достовірність інформації, що містить­ся у документах, поданих для державної реєстрації, несе суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності України.

Орган державної реєстрації розглядає подані документи про­тягом 20 календарних днів починаючи з дати фіксації у журналі обліку державної реєстрації договорів (контрактів). За резуль­татами розгляду орган державної реєстрації приймає рішення про реєстрацію договору (контракту) або про відмову у ній.

У здійсненні державної реєстрації договору (контракту) мо­же бути відмовлено, якщо:

умови договору (контракту) не відповідають законодавству України;

до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про реєстрацію договору (контракту), за­стосовано санкції згідно із статтею 37 Закону України «Про зов­нішньоекономічну діяльність»;

існує заборона на передбачений вид спільної діяльності згід­но із законодавством України.

Відмова у державній реєстрації договору (контракту) повин­на бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

За державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність справляється плата у розмірі шести не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації.

Кошти, одержані за реєстрацію договору (контракту), пере­раховуються до Державного бюджету України.

Майно (крім товарів для реалізації або власного споживан­ня), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєст­рованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення ми­том в порядку, передбаченому законом. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс ми­то сплачується у встановленому порядку.

Прибуток, одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), оподатковується відповідно до за­конодавства України.