- •Передмова
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Актуальність дисципліни бжд
- •Безпека життєдіяльності
- •2. Мета і задачі дисципліни бжд
- •3. Сучасні проблеми та принципи життєдіяльності
- •Класифікація рівня небезпеки та небезпечних факторів
- •За характером впливу:
- •За шляхом проникнення в організм:
- •За ступенем небезпеки шкідливих речовин:
- •Якісний та кількісний аналіз рівня ризику
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпек
- •3. Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •4. Управління ризиком
- •Тема 2. Людина в системі «Людина-середовище»
- •Людина як біологічний і соціальний суб`єкт
- •Середовище життєдіяльності
- •Людина в системі «людина-техніка-середовище»
- •Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1. Природні небезпеки
- •1.1 Тектонічні стихійні лиха
- •1.2 Топологічні стихійні лиха
- •1.3 Метеорологічні стихійні лиха
- •2. Техногенні небезпеки
- •2.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •2.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •2.4 Аварії на транспорті
- •2.6 Класифікація ядерних вибухів
- •Тема 3. Середовище в системі «людина-середовище»
- •Загальна характеристика надзвичайних ситуацій
- •Класифікація нс за харктером джерела
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •4. Глобальні проблеми світу
- •Тема 4. Забезпечення гарантій безпеки життєдіяльності
- •1. Засоби та методи захисту людини від дії шуму
- •2. Методи та засоби убезпечення від дії іонізуючого випромінювання
- •3. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови
- •3.1. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •3.2 Нормування параметрів мікроклімату
- •4. Рівень освітленості середовища
- •5. Раціональне харчування та його вплив на бжд
- •Вплив маси тіла на ризик захворювання
- •6. Організаційні фактори
- •6.1 Пожежна безпека
- •Характеристика вогнегасників оу
- •6.2. Електробезпека
- •1. Загальні відомості соціальних небезпек
- •Показники стану людини залежно від вмісту спирту в крові
- •2. Наркотики і наркоманія
- •Тема 5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності Лекція 8. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Конституційні основи безпеки
- •2. Основні закони, правила та інші документи з бжд
- •Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3.Управління безпекою життєдіяльності
- •4. Стратегічний розвиток україни у світі завдань забезпечення сталого розвитку людства
- •Етнорегiональнi аспекти нацiональної безпеки україни
- •Стан та перспективи євроiнтеграцiї україни
- •Принципи колективної оборони. Роль нато
- •Загрози нацiональним інтересам і нацiональнiй безпецi украiни
- •4) У воєннiй сферi та сферi безпеки державного кордону України
- •5) В економiчнiй сферi
- •6) У екологiчнiй сферi
- •7) У соцiальнiй та гуманiтарнiй сферах
- •8) У iнформацiйнiй сферi
- •9) У науково-технiчнiй сферi
- •Модульні контрольні завдання
- •Література
- •Безпека життєдіяльності
Середовище життєдіяльності
Розглядаючи безпеку життя як поняття, що стосується сутності людського життя, сфери її діяльності та взаємозв'язків з навколишнім середовищем, ми повинні розглянути і такі поняття як «Середовище», в якому живе і діє людина, та «Гомеостаз».
Гомеостаз – це відносна динамічна сталість складу фізичних, хімічних та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини і тварини, стійкість основних функцій живого організму.
Навколишнє природне середовище в широкому розумінні – це космічний простір, а в вужчому біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частини атмосфери й літосфери та всю гідросферу. Біосфера – це атмосфера на висоту 20-27 км, вглиб Землі (літосфера на 23 км чи на 1-2 км нижче дна океану (гідросфери)). Межі біосфери визначаються межами поширення й активної роботи живої речовини. В 1934 році академік В. І. Вернадський дав таке визначення біосфері: «Біосфера являє собою оболонку життя – область існування живої речовини». У золотий фонд світової науки увійшла робота В. І. Вернадського «Декілька слів про ноосферу», яка написана ним у 1944 році, де він стверджує, що біосфера під впливом науки має стати ноосферою, тобто цариною розуму, де панують закони мудрості й гармонії. На його думку, зародки життя заносять з космосу на всі планети, які виникають у Всесвіті.
Земля – одна з планет Сонячної системи, найбільша з планет земної групи (Меркурій, Венера, Марс, Земля).
Сонце – це найголовніша зірка Сонячної системи, температура поверхні близько 6000 С. Земля отримує одну двомільярдну частину сонячного випромінювання! Цього досить щоб обігріти Землю та постачати необхідною енергією весь рослинний та тваринний світ.
Атмосфера – повітряна оболонка Землі, яка обертається разом з нею під дією сили тяжіння. Склад повітря залишається порівняно постійним на висотах до 100 км. До складу атмосфери входить азот – 78%, кисень – 21%, аргон, гелій, криптон та деякі інші постійні компоненти. Людина не може прожити без повітря більше 5 хв. Підраховано, що рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70 млрд. т. кисню, що складає 20%, та близько 80% всього кисню в атмосферу надходить з морського фітопланктону.
До того ж наявні в атмосфері водяна пара (хмари, туман, опади) та діоксин вуглецю (СО2) захищають земну поверхню від надмірного охолодження, створюючи так званий парниковий ефект, якби не було атмосфери, то середня температура поверхні землі була б не +150 С, а -230 С. Таким чином атмосфера регулює теплообмін Землі з комічним простором, впливає на її радіаційний баланс та клімат певного регіону.
Літосфера – верхня «тверда» оболонка земної кулі. Найважливішим її елементом є надра, тобто поклади мінеральних ресурсів, зокрема рудні, паливно-енергетичні, гірничо-хімічні, природні, будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, гідромінеральні речовини тощо. За потребою людина займається видобуванням їх. Саме через це людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом діяльності. В життєвому циклі людина і навколишнє середовище утворюють постійну діючу систему «Людина-довкілля» чи «Людина-техніка-довкілля».
Гідросфера – сукупність усіх видів об’єктів Землі (океанів, морів, річок, водосховищ, озер, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву), що утворюють її водну оболонку. Втрата організмом лише 10-25% води веде до його загибелі.
Без води не може існувати людська цивілізація, бо вода використовується людьми не лише для життя, але й забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Вода використовується в промисловості, побуті, сільському господарстві, як джерело енергії. Вода становить близько 2/3 маси тіла людини. Втрата організмом людини понад 25% води несумісна з життям. Добова потреба дорослої людини у воді становить 2,3-2,7 л. Головним джерелом води в Україні є Дніпро, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та понад 63000 малих річок. Без води людина може прожити до 5 діб.
Кожен другий житель України змушений використовувати воду, яка за багатьма показниками не відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Як стверджують фахівці з сільськогосподарських угідь лише до Дніпра та його протоків надходить понад 19 тис. т. азоту, 630 т. фосфору, 118 т. пестицидів. (див табл. 3.1)
Основні показники водопостачання в Україні:
Таблиця 3.1
Показники, млн. м3 |
1990 |
1995 |
2000 |
2005 |
1. Спожитої води (включаючи морську), млн. м3 |
30201 |
20338 |
12991 |
10188 |
2. У тому числі: - для виробництва, млн. м3 - для побутово-питних проблем, млн. м3 |
16247 4647 |
10421 4404 |
6957 3311 |
5706 2409 |
3. Скинуто зворотних вод |
20261 |
14981 |
10964 |
8900 |
4. У тому числі: - забруднених - з них без очищення - недостатньо очищених - нормативно-очищених |
3199 470 – 3318 |
4652 912 – 1936 |
3313 158 – 2100 |
3444 896 2548 1315 |
5. Наявність очисних водних споруд, шт. |
9131 |
8419 |
7992 |
7688 |
Примітка. Скорочення очисних споруд за 10 років: 8419-7688=731 шт.