2. Наркотики і наркоманія

Наркотики - це речовини, якi призводять до стану зацiпенiння, отупiння, запаморочення. Поняття "наркотик" сьогоднi охоплює широке коло речовин і рослин, а також продуктів, що з них отримали, які чинять наркотичну дію.

Пiд наркоманiєю розумiють не тiльки стимулювання наркотичними засобами, появи збудженого чи пригнiченого стану центральної нервової системи, ай звикання органiзму до них, бажання їх приймати i за вiдсутностi безпосереднiх причин: болю, втоми, страху та iнших cтанів. Головною причиною такої пристрастi є ефект ейфорiї, який рiзною мiрою притаманний усім наркотикам.

Отже, наркотики можуть вiдiгравати двояку роль: бути помiчниками людини, коли їх використовують як медичний препарат, i ворогом, коли свiдомо чи несвiдомо зловживати ними. Наркоманiя виявляється в нестримнiй пристрастi до наркотичних речовин, якi зумовлюють ейфорiю. Наркоманiя характеризуеться появою типових змiн у психiцi людей i їх пристрастi до постiйного вживання однiєї чи кiлькох речовин, якi мають наркотичні властивості.

У бiльшостi хворих виявляються особистiснi змiни. При цьому у бiльше 50 % випадкiв спостерiгалися чiткi прикмети зниження пам'ятi та iнтелекту, а у 71 % хворих - помiтне зниження морально-етичних якостей, деградація.

Цi найтиповiшi наслiдки наркоманії i визначають найбiльшу соцiальну небезпеку наркоманів. Kpiм того, якщо йдеться про медико-соцiальнi наслiдки наркоманії, слiд пам'ятати про високу ймовiрнiсть захворiти на СНIД, частi випадки смертельного наслiдку не тiльки у зв'язку з випадковим передозуванням наркотикiв, а й через самогубство i нещаснi випадки в cтані наркотичного сп'янiння.

Алкалоїди-наркотики. Алкалоїди - це особлива група азотовмiсних органiчних сполук, якi мають високу бiологiчну активнiсть. Алкалоїди мiстяться в деяких рослинах i є продуктами їх життедiяльностi. Для багатьох алкалоїдiв досi не знайдено синтетичних замiнникiв.

Алкалоїди вважаються цiнними лiкарськими препаратами. Вiдомо понад 1000 алкалоїдiв, але кiлькiсть їх безперервно зростає. Це пов'язано з тим, що в oстаннi десятирiччя зросла зацiкавленiсть проблемами фiтохiмії (хiмiї рослин) i фiтотерапiї (лiкування лiкарськими рослинами). Незважаючи на численнi дослiди, вченi не можуть синтезувати деякi найважливiшi для медицини алкалоїди, зокрема, морфiн (морфiй, який був вiдкритий ще в 1806 р.). Половина вcix вiдомих алкалоїдiв вiдкрита пiсля 1930 р.

Вiдомий з давнiх-давен опiй лiкарi та знахарi вважали унiверсальним лiкувальним препаратом. Опiй чи опiум (вiд давньогрец. опос - рослинний сік) - засохлий на повiтрi ciк з нестиглих головок снодiйного маку. Ciк являє собою складну сумiш iз бiлкових речовин, каучуку, смол, цукрiв i бiльш нiж 20 алкалоїдiв (морфiн, кодеїн, папаверин та iн.). В опiю алкалоїди є у виглядi солей молочної, сiрчаної та iнших кислот. Iх вміст коливається в дуже широких межах (вiд 1-3 % до 15-20 %). Опiй паралiзує центральну нервову систему та рiзнi центри травної системи, впливає на зiр, викликає надмiрне збудження спинного мозку i пiдвищення рефлекторної активностi.

Морфiн є основним алкалоїдом опiю i його склад змiнюється в дуже широких межах (вiд 3 до 12 %, iнодi досягае 20 %). У 1803 р. французькi фармацевти Сеген i Деран довели, що морфiн є складовою опiю. Через три роки молодому аптекарю Фр. Сертюрнеру вдалося отримати з водного екстракту кристалiчний продукт, який він назвав морфiном на честь Морфея - бога сну. 1832 р. був видiлений iз водного екстракту опiю ще один алкалоi'д - кодеїн. Обидва алкалоїди є гетероциклiчними сполуками зi складною структурою.

Морфiн має сильнi знеболювальнi властивостi, що виявляються у блокуваннi больового центру головного мозку. Biн гамує кашель, але утруднює дихання, бо, пригнiчуючи, дiє на дихальний центр, зменшує рухову секреторну активнiсть шлунка i кишок, викликає нудоту, а iнодi блювання, знижує обмiн речовин, є слабким снодiйним. Морфiн i його хлорид використовують у медицинi як сильнодiючий болетамувальний засiб. Тривале застосування морфiну призводить до розвитку одного з рiзновидiв наркоманіі - морфiнiзму.

Кодеїн - чинить слабшу наркотичну дiю, нiж морфiн, але водночас сильно дiє на рефлекторну дiяльнiсть. Використовуеться як засiб проти кашлю, рiдше - як снодiйне чи знеболювальне.

Героїн - похiдна морфiну, володiє такою ж сильною наркотичною дiєю. Однак як лiкарський препарат не використовується, тому що пiд час вживання часто виникає хвороблива пристрасть до нього. Незважаючи на те, що виробництво героїну заборонено, розвивається нелегальний героїновий бiзнес.

Кокаїн i деякi подiбнi до нього алкалоїди мiстяться в листi дикорослих кущiв коки. Iз цих рослин видiлено i вивчено лише ciм алкалоїдiв, найважливiший iз яких - кокаїн - вiдкритий Hiманом у 1860 р. Кокаїн вважаеться сильнодiючою отруйною речовиною. Найважливiшою серед його фармакологiчних властивостей є паралiзуюча дiя на волокна чуттевих нервів. У медицинi застосовуеться для поверхневого знеболювання кон’юнктиви й рогiвки ока, слизових оболонок рота i носа. Головний негативний ефект кокаїну призводить до розладу нервової системи.

Такими самими властивостями, як i кокаїн, володiють iншi присутнi в рослинах речовини, вiдомi ще в давнину. Наприклад, гуни пили напiй, приготовлений з iндiйських конопель. Сьогоднi як наркотик використовують отруйну смолу, яку видобувають iз цієї рослини (гашиш, марихуана).

Кофеiн - алкалоїди, що мiстяться в зернах кави, в листках чаю та в iнших рослинах. У невеликих дозах стимулює роботу серця i дiяльнiсть нервової системи. Biн викликає збудження кровоносних судин i тим самим пiдвищує кров'яний тиск. Однак надмiрне вживання кави може призвести до спазму коронарних артерiй, якi живлять серцевий м'яз.

Ученi всього світу намагаються виявити причини вживання наркотикiв, механiзми, якi лежать в основі формування наркотичної залежностi. При цьому висловлюються рiзнi точки зору: однi зазначають переважну роль бiологiчних факторiв у розвитку наркоманії, iншi надають перевагу виключно зовнiшнiм факторам - умовам виховання i оточенню. У суто психологiчному планi в сновi тяги до наркотикiв є прагнення до зниження наnруги i почуття тривоги, до втечi вiд проблем, пов'язаних з дiйснiстю. У багатьох випадках до вживання наркотикiв призводять поганий настрiй, невпевненiсть у собi, особливо у психiчно неврiвноважених пiдлiткiв. Повторне вживання наркотику закрiплює звичку, механiзмом формування якоi є умовний рефлекс. Таким чином, наркозалежнiсть притаманна людям слабкої волi та психiчно неврiвноваженим, схильним штучно пiднiмати настрiй i працездатнiсть, впевненiсть у собi виражається у прагненнi знайти джерело натхнення у наркотиках.

Виникнення наркоманії пов'язане з iлюзорним "стимулюючим" ефектом, яким володiють наркотики. Виявлено, що чим бiльший ейфорiйний ефект мають наркотичнi речовини, тим швидше розвиваються звикання i пристрасть до них.

Однiєю з умов розвитку наркоманії є вiдсутнiсть спецiальних знань у людини i нерозумiння тієї великої небезпеки, яку таїть у собi вживання наркотикiв, чи то через цiкавiсть, чи як снодiйного. Близько 50-80 % ycix наркотиків уперше спробували наркотики виключно через цiкавiсть. Розвиваються три основнi клiнiчнi феномени вживання наркотикiв:

Психiчна залежнiсть полягає в тому, що людина не може прожити без наркотику. 3 часом психiчна залежнiсть зростає i вiдповiдно збiльшуються дози наркотику.

Фiзична залежнiсть полягає в тому, що в результатi бiльш чи менш тривалого прийому наркотик стає складовою обмiну речовин, i органiзм уже не здатний обходитися без нього. Якщо наркоман припиняє вживати наркотики, він вiдчуває сильнi фiзичнi муки. Виникає особливий психiчний i фiзичний стан, який називається абстинентним синдромом. Щоб лiквiдувати прикмети абстиненцiї, наркоман приймає щораз бiльшi дози наркотику.

Зростання витривалостi (толерантностi) до приймання наркотику, тобто наркомани зi стажем приймають набагато бiльшi доз и наркотику, нiж на початковому етапі.

Психiчна залежнiсть характерна для вcix рiзновидiв наркоманії й токсикоманiї, чого не можна впевнено сказати про фiзичну залежнiсть, яка не завжди виявляється досить чiтко. Психiчна залежнiсть переважно виникає ранiше, нiж фiзична, її прояв стiйкий i тривалий, вона важко пiддається лiкуванню i є основною причиною вiдновлення приймання наркотикiв пiсля проведеного лiкування, тобто рецидиву хвороби. У зв'язку з цим "стрижневою" i обов'язковою прикметою наркоманії слiд вважати саме психiчну залежнiсть. Наркоманiя як тяжкий хворобливий стан i набута звичка обов'язково призводить до психiчної i фiзичної деградацiї людини i в кiнцевому пiдсумку - до cмертi. Наркоманiя виникає тодi, коли наркотик стає необхiдним супутником люди ни у повсякденному життi. Без вживання наркотику вона втрачає сон, апетит, не може нормально працювати, у неї зникає бажання спiлкуватися з оточуючими, пропадає добрий настрiй.

За постiйного вживання наркотикiв виникає хронiчне наркотичне отруєння, яке спричинює розлад функцiй багатьох opганів i систем органiзму, особливо центральної нервової системи. Тому наркоманiя вважається хронiчним нервово-психiчним захворюванням. Вона поступово призводить до психiчного розладу, пов’язаного зi звуженням кола зацiкавлень, швидкої змiни настрою, зниження працездатностi, погiршення пам'ятi i втрати почуття вiдповiдальностi. Кожний рiзновид наркоманії зумовлює в органiзмi людини специфiчнi змiни.

ВИСНОВКИ:

1. Здоровий спосіб життя – одне з центральних понять безпеки життєдіяльності. Було б величезним досягненням людства, якби цей спосіб життя став домінуючим серед людей. Студенти повинні усвідомити, наскільки це важливо для людства, і самим стати активними проповідниками здорового способу життя, альтернативи якому немає. Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень тощо.

2. Профілактика захворювань – основна теза цього дуже актуального для молоді питання. Тільки через глибоке усвідомлення навислої небезпеки і рішучої перешкоди щодо поширення СНІДу, венеричних захворювань, наркоманії, туберкульозу – єдиний шлях виживання людства. Захист від соціальних небезпек полягає у профілактичних заходах. спрямованих на ліквідацію цих небезпек. Крім цього, потрібна відповідна підготовка людини, що дає змогу адекватно діяти у небезпечних ситуаціях. Потрібна психологічна, юридична, інформаційна та силова підготовка. У процесі навчання необхідно опановувати моделі поведінки, що враховують конкретні ситуації.

3. Як зауважив лiкар i фiлософ Парацельс, лише мipa визначає, бути речовині шкідливою чи корисною. Пам’ятайте! Найбільше щастя – бути здоровим, сильним, бути господарем своєї долі, тобто бути вільним у виборі власних дій.