- •Передмова
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Актуальність дисципліни бжд
- •Безпека життєдіяльності
- •2. Мета і задачі дисципліни бжд
- •3. Сучасні проблеми та принципи життєдіяльності
- •Класифікація рівня небезпеки та небезпечних факторів
- •За характером впливу:
- •За шляхом проникнення в організм:
- •За ступенем небезпеки шкідливих речовин:
- •Якісний та кількісний аналіз рівня ризику
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпек
- •3. Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •4. Управління ризиком
- •Тема 2. Людина в системі «Людина-середовище»
- •Людина як біологічний і соціальний суб`єкт
- •Середовище життєдіяльності
- •Людина в системі «людина-техніка-середовище»
- •Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1. Природні небезпеки
- •1.1 Тектонічні стихійні лиха
- •1.2 Топологічні стихійні лиха
- •1.3 Метеорологічні стихійні лиха
- •2. Техногенні небезпеки
- •2.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •2.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •2.4 Аварії на транспорті
- •2.6 Класифікація ядерних вибухів
- •Тема 3. Середовище в системі «людина-середовище»
- •Загальна характеристика надзвичайних ситуацій
- •Класифікація нс за харктером джерела
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •4. Глобальні проблеми світу
- •Тема 4. Забезпечення гарантій безпеки життєдіяльності
- •1. Засоби та методи захисту людини від дії шуму
- •2. Методи та засоби убезпечення від дії іонізуючого випромінювання
- •3. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови
- •3.1. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •3.2 Нормування параметрів мікроклімату
- •4. Рівень освітленості середовища
- •5. Раціональне харчування та його вплив на бжд
- •Вплив маси тіла на ризик захворювання
- •6. Організаційні фактори
- •6.1 Пожежна безпека
- •Характеристика вогнегасників оу
- •6.2. Електробезпека
- •1. Загальні відомості соціальних небезпек
- •Показники стану людини залежно від вмісту спирту в крові
- •2. Наркотики і наркоманія
- •Тема 5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності Лекція 8. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Конституційні основи безпеки
- •2. Основні закони, правила та інші документи з бжд
- •Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3.Управління безпекою життєдіяльності
- •4. Стратегічний розвиток україни у світі завдань забезпечення сталого розвитку людства
- •Етнорегiональнi аспекти нацiональної безпеки україни
- •Стан та перспективи євроiнтеграцiї україни
- •Принципи колективної оборони. Роль нато
- •Загрози нацiональним інтересам і нацiональнiй безпецi украiни
- •4) У воєннiй сферi та сферi безпеки державного кордону України
- •5) В економiчнiй сферi
- •6) У екологiчнiй сферi
- •7) У соцiальнiй та гуманiтарнiй сферах
- •8) У iнформацiйнiй сферi
- •9) У науково-технiчнiй сферi
- •Модульні контрольні завдання
- •Література
- •Безпека життєдіяльності
Тема 2. Людина в системі «Людина-середовище»
Лекція 3. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людині внутрішнього і зовнішнього впливу на її організм (імунітет, біоритми, адаптація)
Людина як біологічний і соціальний суб`єкт
Основою дисципліни БЖД є людина, її здоров'я, життя та діяльність. Людина – вища істота живої природи на планеті, суб’єкт суспільної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і соціального начал. Для задоволення фізичних, матеріальних і духовних потреб постійно впливає на довкілля і якість життя. Так філософію цікавить людина з точки зору її становища у світі, в першу чергу, як суб'єкта пізнання і творчості. Психологія аналізує людину як цілісність психологічних процесів, властивостей і відносин: темпераменту, характеру, здібностей, вольових якостей тощо. Тобто психологія шукає стабільні характеристики психіки, які забезпечують незмінність людської природи. Історики проявляють інтерес до того, як під впливом культурно-історичних факторів змінюється людська сутність. Соціологія досліджує людину. насамперед як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, а також шляхи і канали зворотнього впливу особистості на соціальний стан.
Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. За своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина, як відомо, належить до тваринного світу. Разом з цим поняття «Людина» вказує на якісну відмінність людей від тварин і характеризує притаманні всім людям якості «Homo sapiens» – «Людина розумна». Людина як біологічний суб'єкт має:
Характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо);
Високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів;
Свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи;
Мислення та мова, які з'явилися в результаті трудової суспільної діяльності.
Найхарактернішою ознакою людини є свідомість. Свідомість не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності, а й з погляду розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними і іншими людьми. Про людський характер життєдіяльності можна говорити з того моменту, коли людиноподібна істота виготовила перше знаряддя праці. Саме з цього почалася розбудова людиною власного світу – соціального.
Соціум – це особливий спосіб життя особливих істот – людей.
Діяльність – це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла в наслідок прояву у неї певної потреби.
Діяльність – це спосіб ставлення до світу. Вона поєднує біологічну, соціальну та духовно-культурну сутність людини. Характерні ознаки діяльності людини:
1) вона діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певної потреби;
2) вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем (інші люди, предмети, природа тощо);
3) обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь у спілкуванні;
4) з самого початку життя людина грається, вчиться, а далі працює;
5) завдяки діям, набуває певного досвіду;
6) відчуває вплив умов життя як на рівні оточення, так і на рівні суспільства.
Потреба людини – це умови забезпечення життєдіяльності людини, без яких вона відчуває дискомфорт, що погіршує стан її здоров’я. Потреби діляться на:
1) фізіологічні (в їжі, диханні, рухові, у відтворенні людей, в одязі, житлі, відпочинку);
2) екзистенціальні (це потреба у безпеці свого існування, упевненості в завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);
3) соціальні (в приналежності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі в спільній трудовій діяльності, користування бібліотеками, музеями, театрами, місцями відпочинку);
престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні);
особисті (у самовираженні, у самореалізації, тобто в прояві себе як самостійної, оригінальної, творчої особистості);
духовні (потреби в нових знаннях про навколишній світ, у самопізнанні, залученні до наук, мистецтв тощо).
Перші дві потреби людини є первинними і вродженими. Чотири інші – це до певної міри програма життя людини. Однією зі специфічних форм діяльності є праця.
Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.