3. Сучасні проблеми та принципи життєдіяльності

Людське життя можна охарактеризувати двома основними показниками: тривалістю та якістю. Тривалість життя визначається кількістю конкретно прожитих людиною на Землі років, місяців, днів. Якість життя неможливо охарактеризувати так однозначно, оскільки вона значною мірою визначається потребами людини та суспільства.

Умови життя, його якість і безпека взаємопов'язані. З одного боку, рівень БЖД - це один із показників, що визначають якість життя. З іншого боку, ступінь безпеки значною мірою визначають якість життя та окремі складові цієї якості. Отже, безпека життя - це один із показників якості життя.

Неякісні продукти харчування викликають різні захворювання та отруєння. Неякісні вироби, якими людство користується в побуті, спричиняють побутовий травматизм, а від якості виробничого обладнання значною мірою залежить рівень травматизму на виробництві. Низький рівень людських стосунків та взаємин у колективі викликає в ньому напруженість, що призводить до конфліктів, нервових та психічних розладів у членів колективу.

Якість навколишнього середовища, де перебувають люди, суттєво впливає на їхнє самопочуття, здоров'я, безпеку, тривалість життя. Таким чином, якість життя кожної людини суттєво залежить від розвитку країни або регіону, де вона мешкає. Традиційно на рівень розвитку країни впливає економічний показник - валовий внутрішній продукт на душу населення.

Однак якість життя не вимірюється одними лише економічними критеріями. Ідеально при такій оцінці було би врахувати всі показники людського буття, та практично це доволі складно.

З огляду на це, у 1990 р. в "Доповіді про розвиток людини" ООН для такої оцінки було введено новий показник - індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР є інтегральним показником трьох компонентів: довголіття, рівня освіти та економічного рівня життя. Довголіття вимірюється тривалістю життя. Рівень освіти визначається комбінацією двох показників - письменності дорослого населення (з вагою у дві третини) і середньої кількості років навчання (з вагою в одну третину). Економічний рівень життя вимірюється величиною валового національного доходу, що припадає на душу населення.

1. Розвинені країни, де ВНД на одну особу складає більше 11456 доларів США.

2. Країни, що розвиваються і мають рівень доходу нижче середнього, де ВНД складає 2872 доларів США.

3. ВНД країн, що розвиваються і мають низький рівень доходу, менше 935 доларів США.

4.В Україні ВНД складає 2550 доларів США.

Сучасними проблемами стану БЖД слід вважати:

1) зростання глобальних природних небезпек, викликаних порушенням рівноваги довкілля;

2) зростання числа техногенних небезпек (аварій і катастроф) при взаємодії людини із складними технічними системами;

3) соціально-політична напруга в суспільстві.

В цілому сучасний стан БЖД можна охарактеризувати як незадовільний через такі фактори:

• відсутність централізованого державного фінансування;

• економічну нестабільність, яка відлякує західних інвесторів;

• постійний пошук політичних альтернатив в Україні, щодо можливості

підтримки на необхідному сучасному рівні безпеки проживання людей;

- відсутність належного моніторингу і механізмів реалізації законів щодо захисту життя та здоров'я людей.

Однією зі стратегій системи охорони здоров'я та забезпечення БЖД є

- здійснення профілактики, яка є масовою та ефективною: наприклад, будівництво очисних споруд або відповідні зміни технологічного процесу на підприємствах (які забруднюють повітря, воду, ґрунти), що призведуть до різкого зниження отруєнь, злоякісних новоутворень та хвороб органів дихання, серцево-судинної системи та інших захворювань;

- охорона здоров'я на індивідуальному рівні, яка полягає у визначенні форми, методів і засобів профілактики, лікування, реабілітації, а також організації відпочинку людини;

- надання своєчасної інформації населенню про рівень небезпеки навколишнього середовища, що дасть змогу населенню раціонально вибирати місця діяльності і проживання, раціонально використовувати методи і засоби захисту від впливу небезпек.

Проте бути чи не бути здоровим залежить від самої людини: від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру звичок, ставлення до інших людей. На основі вищезгаданого можна зробити висновок, що ґрунтується на твердженні римського філософа Сенеки: «Уміння продовжувати життя - в умінні не скорочувати його».

Крім того, існує 8 аксіом БЖД щодо гарантування безпеки[2]. Ось найважливіші з них:

Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії та інформації в техносфері перевищують порогові значення.

Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є складові техносфери. Небезпеки виникають за наявності дефектів, несправностей у технічних системах, у результаті неправильного їх використання, за наявності відходів, особливо промислових, що шкідливо впливають на людину та довкілля.

Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють у просторі і часі:

а) травмонебезпечні фактори (аварії, катастрофи, вибухи, раптове руйнування будівель і споруд);

б) небезпеки на людину (викиди токсичних та радіоактивних речовин).

Аксіома 4. Захист від техногенних небезпек досягається шляхом збільшення відстані між джерелом небезпеки та об'єктом захисту, використанням захисних заходів.

Аксіома 5. Компетентність людей у світі небезпек та способах захисту від них - необхідні умови досягнення БЖД.

В цілому можна стверджувати, що безпека життєдіяльності людини

(БЖД) - це наука про комфортну та безпечну взаємодію людини із середовищем існування, або система базових знань з проблеми створення безпечних умов існування людини

Безпека - це збалансований відповідно до експертної оцінки стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо (варіант - стан захищеності особи суспільства від ризику зазнати шкоди).

Життєдіяльність - це процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом, їхніх життєвих потреб і можливостей.

Небезпека - це наявність в оточенні людини об'єктів, хімічних речовин та явищ, що несуть в собі загрозу її здоров'ю та життю.

Аварія - це велике пошкодження чи вихід з ладу агрегатів, технічних або побутових комплексів, що завдає значної шкоди та збитків.

Висновок:

Людина та процес її взаємодії з навколишнім середовищем і небезпеки, які при цьому виникають, завжди були і є об’єктами вивчення БЖД. І бути чи не бути здоровому — це залежить від людини, від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей.

ЛЕКЦІЯ 2. КОНЦЕПЦІЯ ДОПУСТИМОГО РИЗИКУ. ОЦІНКА РІВНЯ РИЗИКУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ І МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЙОГО ЗМЕНШЕННЯ