- •Передмова
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Актуальність дисципліни бжд
- •Безпека життєдіяльності
- •2. Мета і задачі дисципліни бжд
- •3. Сучасні проблеми та принципи життєдіяльності
- •Класифікація рівня небезпеки та небезпечних факторів
- •За характером впливу:
- •За шляхом проникнення в організм:
- •За ступенем небезпеки шкідливих речовин:
- •Якісний та кількісний аналіз рівня ризику
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпек
- •3. Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •4. Управління ризиком
- •Тема 2. Людина в системі «Людина-середовище»
- •Людина як біологічний і соціальний суб`єкт
- •Середовище життєдіяльності
- •Людина в системі «людина-техніка-середовище»
- •Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1. Природні небезпеки
- •1.1 Тектонічні стихійні лиха
- •1.2 Топологічні стихійні лиха
- •1.3 Метеорологічні стихійні лиха
- •2. Техногенні небезпеки
- •2.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •2.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •2.4 Аварії на транспорті
- •2.6 Класифікація ядерних вибухів
- •Тема 3. Середовище в системі «людина-середовище»
- •Загальна характеристика надзвичайних ситуацій
- •Класифікація нс за харктером джерела
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •4. Глобальні проблеми світу
- •Тема 4. Забезпечення гарантій безпеки життєдіяльності
- •1. Засоби та методи захисту людини від дії шуму
- •2. Методи та засоби убезпечення від дії іонізуючого випромінювання
- •3. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови
- •3.1. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •3.2 Нормування параметрів мікроклімату
- •4. Рівень освітленості середовища
- •5. Раціональне харчування та його вплив на бжд
- •Вплив маси тіла на ризик захворювання
- •6. Організаційні фактори
- •6.1 Пожежна безпека
- •Характеристика вогнегасників оу
- •6.2. Електробезпека
- •1. Загальні відомості соціальних небезпек
- •Показники стану людини залежно від вмісту спирту в крові
- •2. Наркотики і наркоманія
- •Тема 5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності Лекція 8. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Конституційні основи безпеки
- •2. Основні закони, правила та інші документи з бжд
- •Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3.Управління безпекою життєдіяльності
- •4. Стратегічний розвиток україни у світі завдань забезпечення сталого розвитку людства
- •Етнорегiональнi аспекти нацiональної безпеки україни
- •Стан та перспективи євроiнтеграцiї україни
- •Принципи колективної оборони. Роль нато
- •Загрози нацiональним інтересам і нацiональнiй безпецi украiни
- •4) У воєннiй сферi та сферi безпеки державного кордону України
- •5) В економiчнiй сферi
- •6) У екологiчнiй сферi
- •7) У соцiальнiй та гуманiтарнiй сферах
- •8) У iнформацiйнiй сферi
- •9) У науково-технiчнiй сферi
- •Модульні контрольні завдання
- •Література
- •Безпека життєдіяльності
Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини
Діяльність людини є функціональним процесом, в якому використовуються фізіологічні та психологічні якості людини. У процесі життєдіяльності людини залежно від виду її діяльності залучаються ті чи інші органи та фізіологічні системи організму: мозок, м'язи, судини, серце, легені та ін. З позиції БЖД особливо важливим є те, що органи чуттів сприймають інформацію про різні види і рівні небезпеки. Отримана інформація передається в мозок людини, він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Сучасний етап розвитку фізіології органів чуттів пов'язаний з іменами таких вчених, як І.М.Сеченов (1829-190?) та І.П.Павлов (1849-1936). Павлов розвинув теорію про рефлекси головного мозку та створив вчення про аналізатори [5].
Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень периферійної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як в навколишньому середовищі, так і всередині самого організму. У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, шкіряний, смаковий, нюховий, вестибулярний, руховий і вісцеральний (аналізатор внутрішніх органів). Проте домінуючими при виявленні небезпеки є перші три і останній. Інші мають другорядне значення для БЖД.
Зоровий аналізатор у житті людини відіграє найголовнішу роль, достатньо сказати, що більш ніж 90% інформації про зовнішній світ людина отримує через зір. Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до ГОСТ. 12.04.026-76 встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений і синій. Червоний колір сигналізує безпосередньо небезпеку, жовтий застосовується для попередження небезпеки: зелений – для знаків, що вказують робити саме так, синій – для вказівних знаків. Психологи підтверджують, що колір одягу може впливати не тільки на настрій, а й на самопочуття людини: зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність; фіолетовий поліпшує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму; жовтогарячий підвищує настрій і тому незамінний в стресових ситуаціях [5].
Слуховий аналізатор є другий за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і її безпеки. Людина може чути звуки при яких частота коливань тиску повітря перебуває в межах від 16 Гц до 20 тис. Гц. Мінімальну інтенсивність звуку, яку людина відчуває, називають порогом чутливості. У різних людей він різний, але за поріг чутливості приймається звуковий тиск, що дорівнює 2×105Н/м2 (ньютон/м2). Поріг болісного відчуття дорівнює Р=2×102Па. Якщо рівень шуму перевищує 60-80 Дб (децибел) (1б=1000 Гц; 1Дб=0,1б), то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров'я людини: підвищувати кров'яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Шум понад 140 Дб викликає розрив барабанної перетинки.
ВИСНОВКИ:
1. Таким чином встановлено, що у 70% нещасних випадків, які трапляються на виробництві, винуватцями є самі люди, тому визначення фізіологічних чинників людини в залежності від внутрішнього і зовнішнього впливу в умовах°нестабільного°середовища°є°важливою°задачею, як і забезпечення комфортного навколишнього середовища та гомеостазу людини.
2. Дуже важливе значення мають також фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності.
ЛЕКЦІЯ 4. ПРиродні та техногенні небезпеки
За походженням небезпеки поділяються на такі групи:
Природні (тектонічні, топологічні, метеорологічні);
Техногенні (аварії та катастрофи з витоком хімічних і радіоактивних речовин, аварії на транспорті, пожежі та вибухи);
Антропогенні (аварії, пов’язані з помилками людей);
Соціально-політичні (політичні - тероризм, озброєні конфлікти, війни; соціальні - злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління);
Комбіновані (природно-техногенні - кислотні дощі, парниковий ефект, озонові дірки, утворення пустель, деградація лісів і ландшафтів; природно-соціальні - наркоманія, епідемія інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД; соціально-техногенні - профзахворювання, виробничий травматизм).