2.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водогінних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). До найголовніших джерел хімічних аварій та катастроф можна віднести:

• викиди та витоки небезпечних хімічних речовин;

• загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища;

• аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та вогненебезпечних вантажів.

Безпосередніми причинами цих аварій є:

1. порушення правил безпеки й транспортування;

2. недотримання техніки безпеки;

3. вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів;

4. ушкодження ємностей тощо.

Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових катастроф) є їхня здатність розповсюджуватися на значній території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища. Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а й у прилеглих районах.

До небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: Сl₂, НСl, НF, S0₃, S0₂, СS₂, СО, С0₂,КН₃, СОСH₃, оксиди азоту та інші.

Сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) називають хімічні сполуки, які в певних кількостях, перевищують гранично допустимі концентрації, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.

СДОР можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).

На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об'єктів використовують у своєму виробництві СДОР або їхні похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах). Нарощення хімічного виробництва призвело також до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища й людей. Тільки токсичних відходів в Україні накопичено більше 4 млрд. т. при середньорічному утворенні 103 млн. т.

2.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище

Найнебезпечнішими за наслідками дії на людину і навколишнє середовище є:

• аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин;

• аварії на атомних підводних човнах ("Курськ", "Комсомолець") з викидом радіоактивних речовин у світовий океан;

• на сховищах радіоактивних відходів у світовому океані і надрах Землі (наприклад, у відпрацьованих шахтах).

Аварія, яка сталась на підприємствах атомної промисловості та енергетики найбільш резонансною стала.

У 1986 році аварія на ЧАЕС сталася в наслідок грубих помилок правил експлуатації, помилок засобів захисту, невдосконаленої конструкції ядерного реактору.

Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей, як аварія на ЧАЕС. Радіаційне забруднення величезних територій та водойм, міст і сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довго проживають на забруднених територіях, дає змогу назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.

За оцінками спеціалістів, відбулися викиди 50 мегакюрі небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху 500 атомних бомб, таких, які були скинуті над Хіросимою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України. Білорусії. Росії, де зараз проживає 5 мільйонів чоловік. Всього в Україні було забруднено території загальною площею 50 тис. кв. км. у 12 областях. У країні нараховується 3,2 млн. потерпілих від катастрофи на ЧАЕС. серед них 942 тис. дітей.

Одним із наслідків аварії на Чорнобильській станції є довготривале опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування та води при впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів.

Проблема оцінки довготривалого впливу на організм малих доз радіоактивного випромінювання належить до найбільш актуальних і досліджується українськими і зарубіжними вченими.

На сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть сотні і тисячі кілометрів від АЕС не можуть бути гарантією безпеки.

В Україні зараз працює 5 АЕС. Перспективними є реактори на швидких нейтронах. У них в урану-238 утворюється вторинне паливо - плутоній-239, причому уран використовується повністю. Ведуться дослідження в галузі термоядерної енергії. Внаслідок термоядерної реакції, яка відбувається при температурі приблизно 100 млн градусів, атоми водню перетворюються в атоми гелію. Для того, щоб цей процес був стійким, таку високу температуру плазми необхідно підтримувати протягом 1-2 секунд. Тривалість цього процесу в сучасних камерах „токомат" - лише десяті частки секунди.