- •Передмова
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Актуальність дисципліни бжд
- •Безпека життєдіяльності
- •2. Мета і задачі дисципліни бжд
- •3. Сучасні проблеми та принципи життєдіяльності
- •Класифікація рівня небезпеки та небезпечних факторів
- •За характером впливу:
- •За шляхом проникнення в організм:
- •За ступенем небезпеки шкідливих речовин:
- •Якісний та кількісний аналіз рівня ризику
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпек
- •3. Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •4. Управління ризиком
- •Тема 2. Людина в системі «Людина-середовище»
- •Людина як біологічний і соціальний суб`єкт
- •Середовище життєдіяльності
- •Людина в системі «людина-техніка-середовище»
- •Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1. Природні небезпеки
- •1.1 Тектонічні стихійні лиха
- •1.2 Топологічні стихійні лиха
- •1.3 Метеорологічні стихійні лиха
- •2. Техногенні небезпеки
- •2.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •2.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •2.4 Аварії на транспорті
- •2.6 Класифікація ядерних вибухів
- •Тема 3. Середовище в системі «людина-середовище»
- •Загальна характеристика надзвичайних ситуацій
- •Класифікація нс за харктером джерела
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •4. Глобальні проблеми світу
- •Тема 4. Забезпечення гарантій безпеки життєдіяльності
- •1. Засоби та методи захисту людини від дії шуму
- •2. Методи та засоби убезпечення від дії іонізуючого випромінювання
- •3. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови
- •3.1. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •3.2 Нормування параметрів мікроклімату
- •4. Рівень освітленості середовища
- •5. Раціональне харчування та його вплив на бжд
- •Вплив маси тіла на ризик захворювання
- •6. Організаційні фактори
- •6.1 Пожежна безпека
- •Характеристика вогнегасників оу
- •6.2. Електробезпека
- •1. Загальні відомості соціальних небезпек
- •Показники стану людини залежно від вмісту спирту в крові
- •2. Наркотики і наркоманія
- •Тема 5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності Лекція 8. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Конституційні основи безпеки
- •2. Основні закони, правила та інші документи з бжд
- •Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3.Управління безпекою життєдіяльності
- •4. Стратегічний розвиток україни у світі завдань забезпечення сталого розвитку людства
- •Етнорегiональнi аспекти нацiональної безпеки україни
- •Стан та перспективи євроiнтеграцiї україни
- •Принципи колективної оборони. Роль нато
- •Загрози нацiональним інтересам і нацiональнiй безпецi украiни
- •4) У воєннiй сферi та сферi безпеки державного кордону України
- •5) В економiчнiй сферi
- •6) У екологiчнiй сферi
- •7) У соцiальнiй та гуманiтарнiй сферах
- •8) У iнформацiйнiй сферi
- •9) У науково-технiчнiй сферi
- •Модульні контрольні завдання
- •Література
- •Безпека життєдіяльності
1. Засоби та методи захисту людини від дії шуму
Захист людини від шуму можна забезпечувати як колективними засобами та методами, так і індивідуальними. Найбільш ефективними засобами є засоби, що знижують шум в джерелі його виникнення [9].
Основними методами зниження шуму є:
а) зниження шуму в джерелі його виникнення б) звукоізоляція в) екранування г) будівельно-акустичні заходи
Зниження шуму в джерелі виникнення досягається за рахунок зміни конструкції або принципу дії верстата (вузлів). Звукоізоляція досягається розташуванням шумовипромінюючого об'єкту в кожусі, котрий ізолює його (об’єкт) від приміщення. Ефективне поглинання звукових хвиль досягається із застосуванням архітектурно-будівельних заходів (зокрема встановленням звукопоглинаючого обладнання, стін) чи насадженням в декілька рядів високих дерев.
Шум - один з найнесприятливіших факторів на підприємствах, що знижує працездатність робітників, їх уважність і створює передумови для травматизму та професійних захворювань.
Пороговий звуковий тиск шуму дорівнює Р0 = 2•105 Па.
Рівень шуму обчислюється за таким рівнянням:
P= 10lgP/P0 ДБ (децибел), де Р - звуковий тиск в даній точці; Р0 - звуковий тиск, що відповідає порогу.
Зниження вібраційного шуму можна досягти також шляхом:
обмеження часу безперервної роботи, а отже зниження дози шуму;
автоматизація виробництв і запобігання впливу шуму, небезпечних виробничих факторів;
розташування джерел шуму на якомога більшій відстані.
До методів та засобів забезпечення безпеки на роботах із динамічними шумо-вібраційними процесами слід віднести:
обов'язковий щорічний медичний огляд;
заборона залучення неповнолітніх в шкідливих умовах;
розробка раціональних режимів роботи і відпочинку (передбачати оплачувані перерви 15-20 хв);
час роботи на вібромашинах не повинен перевищувати 2/3 часу робочого дня.
Допустима межа звуку різної тональності сягає 80 децибел (ДБ). Рівень шуму 20-40 ДБ не шкідливий для людини. Біль у вухах людина відчуває при величині шуму 120 ДБ (гучна музика, автомобільна сирена). За останні
10 років шумове забруднення в містах зросло на 12-15 ДБ, а продуктивність праці знизилась на 15-20%. В закладах освіти на заняттях допустимий рівень шуму складає 40 – 60 децибел.
2. Методи та засоби убезпечення від дії іонізуючого випромінювання
Найчастішим явищем при проникненні іонізуючих (радіоактивних) речовин в організм людини є хронічна променева хвороба. Вона характеризується довготривалістю й затяжністю. Виникає головний біль, запаморочення, погіршення пам'яті, сухість шкіри, випадання волосся. При потраплянні радіоактивних речовин (РР) на відкриті ділянки шкіри утворюються променеві дерматити та опіки [9].
Променеві опіки можуть бути:
легкими (виразок не виникає, почервоніння і набряк шкіри через
1,5-2 місяців);
середньої важкості (проявляється через 7-10 днів);
важкими ураженнями (інкубаційний період продовжується 4-7 днів, а процес заживання виразок триває 6-12 місяців).
У воєнний час радіаційні ураження можуть мати комбінований характер: радіаційне випромінювання, травми, опіки, інфекційні захворювання та інше. Завдання щодо захисту людей від променевих уражень полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало допустимих доз. Люди, які знаходяться на зараженій території, повинні перебувати в сховищах або в протирадіаційних укриттях до безпечного спаду рівня радіації на місцевості. В цих умовах необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.
Треба пам'ятати, що протигаз, респіратор, спеціальний одяг не захищають від зовнішнього гама-випромінювання, а лише забезпечують захист органів дихання та шкіри від радіоактивного пилу. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в можливо короткі терміни. Для цього дуже важливим є своєчасне виявлення уражених, котре здійснюється за допомогою дозиметричних приладів або розрахунками за відомими рівнями радіації та часом перебування на зараженій місцевості.
До невідкладних лікувальних заходів відносяться:
а) людей, що отримали високі дози радіації, необхідно негайно доставити транспортом до лікарні;
б) усунення радіоактивних речовин з організму людини (промивання шлунку теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання водою рота і очей (якщо є можливість - промити очі розчином натрію гідрокарбонату);
в) застосування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при проникненні радіоактивних речовин в дихальні шляхи;
г) через декілька днів використовується засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин, щоб перевести РР в розчин, що полегшує виведення їх з організму.
Згідно з Законом України від 17 грудня 1991 року «Про правовий режим території, яка зазнала радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» забрудненою вважається територія, перебування на якій може призвести до опромінювання населення понад 0,1 бер (1мЗб) на рік. Доза випромінювання в системі СІ вимірюється в зибертах (Зб). Зиберт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг і складає 100 бер.