Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник Лекції.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2.79 Mб
Скачать
  1. Людина в системі «людина-техніка-середовище»

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується бурхливим втручанням у всі форми життя людини технічних засобів. Широке використання у виробництві й побуті автоматизованих систем управління, комп'ютерних технологій, різноманітних машин та приладів призвело до зміни в структурі та умовах життєдіяльності людини, суттєво вплинуло на її безпеку. Розв'язання проблем, що виникають при взаємодії людини і техніки, формування системи «Людина-техніка-середовище». Система включає в себе: людину-оператора, машину через яку він здійснює виробничу діяльність і середовище на робочому місці. Найпростішу схему СЛТС подано на рис. 3.1

Під людиною-оператором – розуміють людину (групу людей), яка здійснює свою діяльність, основу якої складає взаємодія з машиною, об'єктом управління і виробничим середовищем. Це може бути як робітник, що виконує фізичну роботу за допомогою найпростішого знаряддя праці, так і оператор, що спостерігає за перебігом автоматизованого виробництва, за показниками контрольно-вимірювальних приладів, чи космонавт, що здійснює політ навколо земної орбіти.

Рис.3.1 Схема системи «Людина-техніка-середовище»

Поняття «машина» означає як найпростіші знаряддя праці (молоток, лопата тощо) так і металообробні верстати або космічні кораблі чи машини з доставки та приготування ВР. Це знаряддя праці людини, а вона сама - суб'єкт праці.

«Середовище» (виробниче середовище) – сукупність фізичних, хімічних, біологічних і психофізіологічних факторів, що впливають на оператора СЛТС на його робочому місці.

«Об'єкт управління» – об'єкт, на який спрямований вплив усієї СЛТС. Це об'єкт (предмет) праці оператора.

Будь-яка система має вхід і вихід. Якщо між входом і виходом є зворотній зв'язок, то така система є замкнутою і незамкнутою, якщо такий зв'язок відсутній. Типовим прикладом замкненої системи є водій і автомашина. Входом системи буде зір водія, за допомогою якого він сприймає показання спідометра, а виходом – колеса машини, швидкість обертання яких контролюється спідометром.

Прикладом розімкненої системи є запуск двигуна при натисканні на спідометр.

В діяльності оператора СЛТС можуть бути виділені 4 основних етапи, кожен з яких може бути джерелом небезпеки як для життєдіяльності людини, так і всієї системи в цілому [2].

Рис.3.2 Схема системи зі зворотнім зв`язком (замкнута система)

І етап – сприйняття інформації щодо об'єктів управління та навколишнього середовища. При цьому оператор має помітити сигнали, вибрати найбільш важливі і розшифрувати;

ІІ етап – оцінка і переробка інформації. При цьому виділяються критичні об'єкти інформації, встановлюється черговість обробки інформації;

ІІІ етап – прийняття рішень про необхідні дії;

IV етап – реалізація прийнятого рішення шляхом використання певних дій або видачі відповідних розпоряджень.

Перші два етапи називають отриманням інформації, інші два – її реалізацією. За одиницю кількості інформації береться така її кількість, яку отримано під час вибору з двох півномірних станів системи. Вона вимірюється в двійкових одиницях інформації,-або бітах. 1 біт = log22

Максимальна кількість інформації (L max), що може переробити людина безпомилково за одну одиницю часу (і) називається пропускною здатністю людини (C). Вона вимірюється в бітах за секунду.C=L max/t

У людини, наприклад, через зоровий аналізатор проходить 109 біт/с, нервові шляхи пропускають 2×106 біт/с, до свідомості доходить 50 біт/с, в пам'яті міцно затримується 1 біт/с. Пропускна здатність людини в залежності від швидкості інформації складає 3.07-3.85 біт/с. Отже, з метою забезпечення безпечності функціонування СЛТС швидкість надходження інформації до оператора має не перевищувати 2-3 біт/с.

Дуже важливу роль у суспільстві і БЖД відіграють соціальні відносини і вирішення різноманітних конфліктів. Виділяють такі основні типи соціальних конфліктів між людьми:

  1. за учасниками (внутрішньо-особистісні, міжособистісні, міжособистісні між собою і суспільством, між групами, міждержавні);

  1. за сферами (економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні, релігійні, побутові тощо);

  2. за характером (справжні, випадкові, давні).

Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верстами й націями, робітниками і адміністраціями, чоловіками і жінками, молодшими і старшим поколінням. Нерозв'язання конфліктів своєчасно викликає появу надзвичайних ситуацій (НС).