1. Загальні відомості соціальних небезпек

Iсторично сформованi форми спiльної дiяльностi людей, які характеризуються певним типом відношень між людьми, утворюють суспiльство, або соцiум.

Соцiум - це особлива система, певний органiзм, що розвивається за своїми специфiчними законами, якi характеризуються надзвичайною складнiстю. У соцiумi взаемодiє велика кiлькiсть людей. Результатом цих зв'язкiв є особлива обстановка, що створюеться в окремих соцiальних групах, яка може впливати на iнших людей, якi не входять у данi групи.

Процеси, що вiдбуваються в суспiльствi загалом i в окремих громадських групах, вивчае соцiологiя. Закономiрностi поведiнки та дiяльностi людей, обумовленi їх належнiстю до соцiальних груп, а також психологiчнi характеристики цих груп вивчає соцiальна психологiя. Вплив соцiальних факторiв на стан здоров'я суспiльства вивчае соцiальна гігієнa.

Соцiальнi небезпеки .Соцiальними називаються небезпеки, що отримали широке розповсюдження у суспільстві, та ті, що загрожують життю й здоров'ю людей.

Носiями соцiальних небезпек є люди, якi утворюють певнi соцiальнi групи. Особливiсть соцiальних небезпек полягає в тому, що вони загрожують великiй кiлькостi людей. Розповсюдження соцiальних небезпек обумовлене особливостями поведiнки людей окремих соцiальних груп. Соцiальнi небезпеки дуже численнi. Наприклад, до соцiальних належать yci протиправнi (незаконнi) форми насильства, вживання речовин, що порушують психiчну та фiзiологiчну рівновагу людини (алкоголь, наркотики), палiння, самовбивства, шахрайство, шарлатанство, здатнi завдати шкоди здоров'ю людей.

Класифiкацiя соцiальних небезпек

Соцiальні небезпеки можуть бути класифiкованi за певними ознаками:

1. За природою можуть бути видiленi наступнi групи небезпек:

а) небезпеки, пов'язанi з психiчним впливом на людину (шантаж, шахрайство, злодiйство та iн.);

б) небезпеки, пов'язанi із фiзичним насильством (розбiй, бандитизм, терор, згвалтування, взяття заручникiв);

в) небезпеки, пов'язанi iз вживанням речовин, якi руйнують органiзм людини (наркоманiя, алкоголiзм, палiння);

г) небезпеки, пов'язанi з хворобами (СНIД, венеричнi захворювання та ін.);

д) небезпеки самогубств (за даними ВООЗ у світі щорічно здiйснюється понад 500 тис. самогубств i приблизно 7 млн. спроб. Piвень самогубств оцiнюється кiлькiстю здiйснених на 100 тис. населення. Цi цифри виглядають так: Угорщина - 73, Фiнляндiя - 76, Данiя - 45, Австрiя - 43, Грецiя - 8, Великобританiя - 16, Україна - 27-30, Росiя - 23-29).

2. За масштабами подiй соцiальнi небезпеки можна подiлити на:

а) локальнi;

б) регiональнi;

в) глобальнi.

3. За статевою та вiковою ознакою розрiзняють соцiальнi небезпеки, xapaктерні для дiтей, молодi, жiнок, людей похилого віку.

4. За органiзацiєю соцiальнi небезпеки можуть бути випадковими та навмисними.

Причини соцiальних небезпек. У своїй основi соцiальнi небезпеки породжуються соціально-економічними процесами, які протікають у

суспiльствi. У той же час слiд вiдзначити суперечливий характер причин, наслiдком яких є соцiальнi небезпеки.

Види соцiальних небезпек. Розглянемо деякi види соцiальних небезпек.

Шантаж у юридичнiй практицi розглядається як злочин, що полягає у погрозi викриття, розголошення ганебних вiдомостей iз метою домогтися яких-небудь вигод. Шантаж, як небезпека, справляє негативну дiю на нервову систему.

Шахрайство - злочин, що полягає у заволодiннi державним, громадським чи особистим майном (або у придбаннi прав на майно) шляхом обману або зловживання довiрою. Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства, зазнає сильного психофiзiологiчного потрясiння.

Бандитизм за карним правом - це органiзацiя озброєних банд з метою нападу на державнi та громадськi установи або на окремих осiб, а також участi у таких бандах та скоєних ними нападах.

Розбiй - злочин, що полягає у нападi з метою заволодiння державним, громадським або особистим майном, що поєднується з насильством або погрозою насильства, небезпечними для життя i здоров'я особи, що зазнала нападу.

Зrвалтування - статевий акт iз застосуванням фiзичного насильства, погроз або з використанням безпомiчного стану потерпiлої. Карне право передбачає суворе покарання за згвалтування аж до страти (при обтяжливих обставинах).

Захоплення заручникiв теж являє собою форму злочину. Суть захоплення заручникiв полягає у захопленнi людей (нерiдко це бувають дiти та жiнки) певними особами з метою примусити виконати певнi вимоги іншими особами, з числа яких узяті заручники.

Терор - фiзичне насильство аж до фiзичного знищення. Терор – це бандитизм з насильством. Терор – це метод впливу шляхом здійснення теракту (терактів) для досягнення певних цілей, за якого жертва теракту є об’єктом такого методу впливу.

Терор, як і тероризм, має трьох суб’єктів (своїх носіїв): окремого індивіда, групу (від малої до великої) і державний апарат. При цьому для кожного суб’єкта існує своя міра використання терору або тероризму.

Щодо самого слова «терор», то воно запозичено з латини, де terror означає «страх», «жах». Відповідно, такий свмий сенс мають похідні від нього: англійське слово terror sі французьке teurreur. У своєму сучасному значенні слово «терор» з’явилося наприкінці XVIII ст. Його поняттєве оформлення пішло з часів до періоду Великої французької революції.

Терор – це передусім метод ціле досягнення, принциповою основою якого є застосування (або погроза застосування) насильства.

Терористичний акт – це дія, що набуває різноманітних форм насильства (або загроза його застосування) відмітною особливістю яких є те, що об’єкт насильства не може стати суб’єктом у момент здійснення теракту.

Тероризм є методом впливу шляхом здійснення теракту задля досягнення певних цілей, за якого жертва теракту не є об’єктом цього методу впливу.

Наркоманiя - залежнiсть люди ни вiд прийому наркотикiв, захворювання, яке виражається в тому,що життєдіяльність організму пiдтримується на певному piвнi тiльки за умови прийому наркотичної речовини i веде до глибокого порушення фiзичних та психiчних функцiй. Рiзке припинення прийому наркотику викликає порушення багатьох функцiй органiзму - абстиненцiю.

Розрiзняють пристрасть до якої-небудь однiєї речовини - мононаркоманiя (морфiнiзм, героїнiзм, кодеїнiзм, гашишизм, кокаїнiзм тощо) i до їх кiлькох -полiнаркоманiя (опiйна-алкогольна, опiйна-барбiтурова та iн.).

Виникнення наркоманії пов'язане з ефектом ейфорiї, стимулювання або приємно оглушливим ефектом наркотику. Чим сильнiше виражений ефект ейфорiї, тим скорiше настає звикання. Розвиток наркоманії може настати як результат цiкавостi, експериментування, як наслiдок прийому знеболюючих, снодiйних засобiв. Розповсюдженню наркоманії сприяє нездорове мікросоціальне середовище, відсутність у людини інтелектуальних та соцiально-позитивних установок. У вci часи наркоманiя переслiдувалася.

Алкоголiзм - хронiчне захворювання, що проявляється систематичним вживанням спиртних напоїв. Виявляється фiзична та психологiчна залежність від алкоголю, психічна та соціальна деградація, патологія внутрiшнiх opганів, обмiну речовин, центральної та периферичної нервової системи. Нерiдко виникають алкогольнi психози.

Велика кiлькiсть нещасних випадкiв та аварiй пов'язана iз вживанням спиртних напоїв. Алкоголь справляє сильний вплив на нервову систему, психофiзичнi процеси навіть у тому випадку, якщо зовнi поведiнка людини не вiдрiзняється вiд нормальної. Показники про стан людини залежно вiд вмісту спирту в кровi приведенi в таблицi 7.1.

Алкоголiзм не звичка, а хвороба. Iз чого починається пияцтво? До 11 р. перше знайомство вiдбувається або випадково, або дають «для апетиту», «лiкують» вином. В 14-15 pоків з'являються такi приводи: «друзi вмовили», «за компанiю», «для хоробростi». Недарма в народi говорять: «Рiки починаються зi струмочка, а пияцтво - з чарки».

Нерiдко пiд час святкових застiль можна спостерiгати, як люди пiсля випитих спиртних напоїв поводяться розв' язано. У таких людей нiч проходить неспокiйно, а на ранок вони прокидаються розбитими, з опухлим лицем i головним болем. Робочий день, як правило, зiпсований, а якщо робота пов'язана з механiзмами (верстатом, автомобiлем) чи поводженням з небезпечними хiмiчними речовинами, пiдвищується ризик aварії чи навіть катастрофи.

Алкоголiзм розвивається за такою схемою:

1. Початкова фаза: сп'янiння з випадiнням пам'ятi, затьмарення розуму. Людина постiйно думає про спиртне i не визнає себе алкоголiком.

2. Критична фаза: втрата контролю пiсля першого ковтка алкоголю. Розвивається агресивнiсть. Втрата роботи. Обвинувачення вcix оточуючих у своїх бiдах. З' являється безпiдставний страх.

3. Хронiчна фаза: щоденне похмiлля. Людина п'є сурогати алкоголю технiчнi рiдини, одеколон. Далi - бiла гарячка.

Алкоголь швидко всмоктується в кров i розноситься по всьому тiлу. Приблизно через 5хв. пiсля вживання він досягає головного мозку.