6. Організаційні фактори

Система організаційних і технічних заходів, що забезпечує захист людини від негативного й небезпечного впливу, крім вищезазначених заходів містить пожежну безпеку та електробезпеку на виробництві і в побуті.

6.1 Пожежна безпека

Загальні вимоги пожежної безпеки на виробництві передбачають:

а) кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння й уміти ними користуватися;

б) працівники повинні знати правила поведінки при пожежі та шляхи евакуації;

в) легкозаймисті рідини дозволяється зберігати в спеціально відведених місцях у межах їхньої потреби відповідно до норм;

г) евакуаційних виходів із приміщень кожного поверху має бути не менше двох, а мінімальна ширина шляхів евакуації – не менше 1 м, дверей – 0,8 м;

ґ) виклик державної пожежної охорони за єдиним номером в автоматичній телефонній мережі - 01 (зараз 101).

В цілому загально-правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України регулює Закон України «Про пожежну безпеку» № 3747- XII від 30.06.93 [12].

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Біля кожного вогнегасника повинен бути паспорт, де зазначено тип, рік випуску, дату зарядки, вид заряду (літній, зимовий).

Вогнегасник ОХП-10 - хімічний густопінний, являє собою стальний балон червоного кольору, заповнений сумішшю сірчаної кислоти та водного розчину двовуглекислої соди (тривалість дії – 65 с, кількість піни – 45 л, дальність дії – 8 м). Перевагами є велика дальність дії і велика ємність. Недоліком ОХП-Ю є те, що його забороняється використовувати його для гасіння електроустановок.

Вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 можна застосовувати для гасіння електрообладнання під напругою.

Характеристика вогнегасників оу

Таблиця 6.5

№ п/п	Параметри	ОУ-2	ОУ-5	ОУ-8
1.	Ємність балона, л	2	5	8
2.	Вага заряду, кг	1,5	3,5	5,8
3.	Тривалість дії, с	ЗО	30-35	35-40
4.	Дальність дії, м	1,5	2	3,5

В побуті, навчальних лабораторіях і кабінетах, автомобілях широко застосовуються менш надійні ніж вуглекислотні й хімічні густо пінні вогнегасники ОП-1 і ОП-2 («Момент-1», «Момент-2»).

Загальні прийоми гасіння пожеж зводяться до таких основних правил:

а) гасити тверді предмети (стіни та інше) треба згори донизу;

б) горючі рідини треба гасити з країв до середини;

в) перш ніж гасити електропроводку, слід вимкнути електричний струм.

6.2. Електробезпека

Статистика нещасних випадків показує, що частка ураження електричним струмом на виробництві сягає 40%, а в побуті - 60%; більша частина (до 80%) трапляється в електроустановках із напругою до 1000 В, зокрема в мережах 220-380 В. [10]

Розрізняють два основних види уражень електричним струмом:

а) місцеві електричні травми;

б) електричні удари.

Електричні опіки відбуваються при значних струмах (більше 1 А) і займають головне місце (близько 65%) серед усіх енерготравм.

Електричний удар спостерігається під час впливу малих струменів (декілька сотень міліампер) та при напрузі до 1000 В. Струм діє на нервову систему й м'язи та може викликати параліч уражених органів. Електричні удари становлять велику небезпеку, бо є причиною смертельних уражень у 87% випадків.

Виділяють такі порогові значення струму:

а) поріг відчуття струму - найменший струм, котрий відчуває людина (0,5 – 1,5 А при змінному струмі та 5 – 7 мА при постійному).

б) поріг невідпускного струму - найменший струм, при якому людина не може самостійно звільнитися від захоплених електродів дією м'язів, через які проходить струм (10 – 15 мА при змінному струмі і 50 – 80 мА при постійному струмі).

Менші струми називаються відпускними.

Струм до 10 мА вважається допустимим, а 100 мА і більше – смертельним.

До засобів електробезпеки належать: ізоляція струмопровідних частин, захисне заземлення; занулення; електричне розподілення; загороджувальні та запобіжні пристрої; блокування; засоби індивідуального засобу тощо.

Організаційні фактори при користуванні електроприладами вимагають неухильного дотримання наступних правил електробезпеки:

а) усе навчальне обладнання, яке живиться напругою 220 В, повинно бути надійно заземлено;

б) перед вмиканням електроприладу в мережу 220 В необхідно ретельно перевірити шнур живлення на відсутність пошкоджень;

в) забороняється залишати роботу електроприладів без нагляду, після закінчення роботи необхідно обов'язково перевіряти, чи всі прилади вимкнені;

г) розпочинати ремонт електроприладів дозволяється лише за умови вимкнення апаратури з мережі.

Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості й правильності дій осіб, які надають допомогу. Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого:

а) викликати швидку медичну допомогу;

б) забезпечити йому спокій, не дозволяючи рухатись;

в) при відсутності дихання, розширенні зіниць та посинінні шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця до прибуття лікаря.

Якщо людина, уражена перемінним струмом, продовжує контактувати з джерелом струму, необхідно знеструмити дане джерело перед тим як торкатися людини, інакше можна також утримати ураження струмом.

Якщо джерелом є несправний електричний пристій або лінії електропередач, треба розрубати дріт, від якого він живиться. Це найкраще робити сокирою з ручкою з матеріалу, що не проводить струм. Якщо пристрій живиться від акамуляторів (наприклад автомобіль) необхідно зламати акумулятори, або якщо до них неможливо доступитися, то спробувати відділити від джерела живлення деталь, котрої торкається уражена людина. Це також найкраще робити сокирою з сухою дерев’яною чи прластиковою ручкою, чи іншими гострими речами з ручками, що не проводять струм. За жодних обставин для знеструмлення джерела струму не можна користуватися суцільнометалевими об’єктами.

Висновки:

1. В закладах освіти в студентських аудиторіях допустимий рівень шуму 40-60 децибел (ДБ), водночас допустима межа звуку різної тональності сягає 80 ДБ. Забрудненою вважається територія, перебування на якій може привести до опромінювання понад 0,1 бер або 0,1 рад чи 0,001 Дж/кг.

2. Дія шкідливих сумішей мікроклімату на організм людини різна. Вона може призвести і до тяжких соматичних ушкоджень, і до психічних розладів. Очі людини уражаються при дозах 2-5 гр. Нирки витримують сумарну дозу 23 гр. отриману протягом п'яти тижнів, а печінка і сечовий міхур відповідно 40 і 55 гр за 4 тижні.

3. Струм до 10 мА вважається допустимим, а 100 мА і більше – смертельним. Щоб зберегти життя і здоров'я, людина повинна знати про небезпеки в навколишньому середовищі, вміти їх виявляти та знати засоби захисту. Струм діє на нервову систему й м'язи та може викликати параліч уражених органів.

4. Гасити тверді предмети (стіни та інше) треба згори донизу. Горючі рідини треба гасити з країв до середини. Перш ніж гасити електропроводку, слід вимкнути електричний струм. За жодних обставин для знеструмлення джерела струму не можна користуватися суцільнометалевими об’єктами.

5. Дотриманням здорового способу життя, раціонального харчування можна попередити ряд захворювань та уникнути передчасного старіння. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні має становити 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше ніж 0,5 лк, а на відкритих майданчиках – не менше, ніж 0,2 лк. Найменша освітленість на території що охороняється у нічний час – 0,5 лк.

6. При розумовому виді діяльності норми енеговитрат складають не більше 2500 ккал на добу. При середній фізичній праці – 3200 ккал/доба. При тяжкій фізичній праці - > 4000 ккал/доба.

ЛЕКЦIЯ 7. СОЦIАЛЬНI НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДIЯЛЬНОСТI ЛЮДИНИ ТА ПОРОДЖЕНI НИМИ ФАКТОРИ. ПРОФIЛАКТИКА ШКIДЛИВИХ ЗВИЧОК