2. Пристрасність до наукової праці і творча фантазія як компоненти творчого процесу

Для наукової діяльності особливе значення має пристрасність до праці, тобто захопленість проблемою, над якою вчений працює. По суті це найвищий рівень інтересу до роботи, до напряму дослідження і його проблематики. Без такої захопленості натхнення неможливе. Можна сказати, що натхнення є безпосереднім закономірним результатом захопленості працею.

Захопленість певною проблематикою може бути результатом дії числень­них факторів.

Вона може виникати дуже рано, ще в юні роки, внаслідок читання літератури, у процесі навчання в середній і вищій школі. Джерелом інтересу в більш зрілому віці можуть бути глибокі знання споріднених проблем, спілкування з колегами, провідними вченими, керівниками наукових колективів тощо.

Особливо слід відзначити такий фактор захопленості роботою як колективна праця. Іноді формуються наукові групи, що вирішують загальну задачу. У такому колективі, як правило, створюється своєрідний розподіл функцій. Хтось в групі – генератор ідей, інший – найсильніший в постановці і проведенні експерименту, чи систематизації і узагальненні фактів, чи оформленні результатів роботи тощо. У багатьох випадках саме таю наукові колективи здатні виконувати найскладніші види робіт і, навіть, робити великі відкриття.

Наукова робота неможлива без творчої уяви, фантазії. Помилково вважати, що творча фантазія необхідна лише діячам мистецтва – художникам, скульпторам, письменникам тощо.

Суть творчої фантазії в науці – це здатність моделювати ситуацію за умов неповної інформації. Без такої здатності неможливо формувати робочі гіпотези, які є невід'ємним етапом творчого процесу. Але на відміну від діячів мистецтва творча фантазія вченого повинна мати реальну основу. Якщо така основа відсутня, то неминуче можуть виникати безплідні ідеї, що можуть завести дослідження у глухий кут.

Значення систематичної творчої самовідданої праці полягає в тому, що саме така праця формує особистість і характер вченого. Таких вчених відрізняє повна самовіддача, найвищий рівень відданості науці. Такі якості справжнього вченого особливо виразно проявляються тоді, коли для науки складаються найгірші умови: низький рівень заробітної плати, яка до того ж нерегулярно виплачується; відсутність або недостатність державного фінансування науки, особливо фундаментальної; зниження престижу наукової роботи тощо. Все це спричиняє великі втрати для науки. Частина вчених не витримує таких умов, переходить в інші галузі праці, або, навіть, виїздить за кордон. Але і в найскрутніших умовах залишаються люди, вірні науці. Тому залишається і справжня наука.

Підбивання підсумків (питання для обговорення та висновків):

1. Чому праця з натхненням є невід'ємною складовою наукової роботи?

2. Що таке натхнення?

3. Що є стимуляторами натхнення?

4. Чому безпристрасності натхнення є неможливим?

5. У чому специфічність фактору захопленості роботою як колективною працею?

6. Якою є роль творчої уяви, фантазії у науковій роботі?

7. У чому полягає сутність творчої фантазії в науці?

8. Що є стимулятором творчої фантазії в науці?

Домашнє завдання: вивчити теоретичний матеріал.