Контрольна робота ООП. Методичні вказівки

Методичні вказівки до контрольної роботи

з дисципліни «Основи охорони праці» для студентів галузей знань «Інформатика та обчислювальна техніка», «Інформаційна безпека»

0

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет

Методичні вказівки до контрольної роботи

з дисципліни «Основи охорони праці» для студентів галузей знань «Інформатика та обчислювальна техніка», «Інформаційна безпека»

Вінниця

ВНТУ

2012

1

Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького національного технічного університетуМіністерства освіти інауки, молоді та спорту України (протокол №6від16.02.2012р.)

Рецензенти:

В. Р. Сердюк, доктор технічних наук, професор А. В. Дудатьєв, кандидат технічних наук, доцент

Методичні вказівки до контрольної роботи з дисципліни «Основи охорони праці» для студентів галузей знань «Інформатика та обчислювальна техніка», «Інформаційна безпека»/ Укладач Є. А. Бондаренко. – Вінниця : ВНТУ, 2012. – 50 с.

У методичних вказівках викладені контрольні завдання, вимоги і методичні вказівки до виконання контрольної роботи. Розраховані на студентів вищих навчальних закладів при підготовці молодших спеціалістів і бакалаврів.

2

3

ПЕРЕДМОВА

Основи охорони праці - нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності.

Вивчення дисципліни основи охорони праці можливе лише на основі знань, отриманих із загальноосвітніх та технічних дисциплін. Теоретичні знання та практичні навички, отримані в процесі вивчення дисципліни, допомагають бакалавру та молодшому спеціалісту, які працюють на виробництві, вирішувати проблеми створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Контрольна робота – це форма перевірки знань студентів.

Загальні вимоги до виконання контрольної роботи викладені в методичних вказівках.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Задача контрольного завдання полягає в тому, щоб студенти закріпили й поглибили знання з дисципліни “Основи охорони праці”, набули навиків розрахунку основних заходів для поліпшення умов праці на виробництві та навичок і умінь:

-при визначені шкідливих та небезпечних чинників на робочому місці, що пропонується;

-при розробці захисних заходів і нормалізації умов праці на своєму робочому місці і робочих місцях в запропонованому приміщенні;

-при аналізі можливих проявів і методів захисту від шкідливих і небезпечних чинників у розроблених технологічних процесах і спроектованому устаткуванні, а також на своєму робочому місці, у цеху і т. ін.;

-при розрахунку основних заходів для поліпшення умов праці на виробництві.

Тема контрольної роботи задається у залежності від займаної посади, професії і роботи (операції), що виконується у найбільш розповсюджених виробництвах відповідно до табл. 1.

4

Таблиця 1 – Дані для варіантів завдання

"Класифікатор професій ДК 003:2010" (далі - КП).

5

Продовження таблиці 1.

6

Контрольна робота повинна мати два розділи:

І. Вимоги з охорони праці до запропонованого приміщення

___________________(назва приміщення згідно із завданням). ІІ. Розрахункове завдання.

Перший розділ складається з таких підрозділів:

1.1.Аналіз умов праці.

1.2.Організаційно-технічні заходи.

1.3.Заходи з виробничої санітарії.

1.4.Заходи з виробничої безпеки.

1.5.Протипожежні заходи.

Вимоги до оформлення контрольної роботи

Контрольна робота складається з розрахунково-пояснювальної записки (10...15 сторінок формату 297×210 мм) і двох рисунків на аркушах розміром 297 × 210 мм.

Записка повинна бути викладена коротко і чітко на одній сторінці зошита разом із завданням. Лицьову сторону обгортки оформлюють як титульний аркуш відповідно до додатка А (ГОСТ 2.104-68), використовуючи креслярський шрифт з висотою букв не менше 2,5 мм (ГОСТ 2.304-81). Сторінки записки нумерують арабськими цифрами. Титульний лист включають у загальну нумерацію, не проставляючи номера сторінки.

Текст записки, умова та розв’язування задачі записуються чорнилами або пастою креслярським шрифтом з необхідними поясненнями та розрахунками. Схеми, графіки і таблиці необхідно розміщувати зразу після посилання на них в тексті або на наступній сторінці. Формули, математичні знаки і символи вписують чітко і однаково, залишаючи пробіли між формулою і основним текстом записки. Розшифрування буквених позначень фізичних величин необхідно наводити в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Одиниці фізичних величин відділяють від тексту комою. Після кожного розшифрування ставлять крапку з комою, а в кінці останнього - крапку. При багаторазовому повторюванні розрахунків формулу з розшифровуванням символів і коефіцієнтів необхідно навести один раз, а результати розрахунків звести в таблицю.

Підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах розділу, застосовуючи подвійну індексацію. Номер кожного з цих елементів складається з номера розділу і особистого порядкового номера, розділених крапкою. Умовне скорочення позначень ілюстрацій використовується для зв’язку з текстом і подається під рисунком, наприклад, рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Слово "Таблиця" і її номер розміщують зліва над таблицею. В тексті необхідно писати слово "Таблиця" повністю, якщо таблиця одна, і скорочено (табл.1.2), якщо вона пронумерована. В повторних посиланнях на таблиці і ілюстрації пишуть слово "дивись" в скороченому вигляді (наприклад, див. табл. 2.3).

7

Бібліографічний список розташовують в кінці записки. Це тематично систематизований перелік бібліографічних відомостей про використану літературу, пов’язаний з основним текстом цифровими порядковими номерами, взятими у квадратні дужки. Бібліографічні відомості про літературні джерела повинні оформлятися згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

Додатки розміщують перед списком літератури в послідовності, відповідній з’явленню посилань в тексті записки. Кожний додаток необхідно починати з нової сторінки, по центру великими літерами пишуть слово "Додаток", нижче приводять тематичний заголовок. Додатки нумерують літерами.

Зміст контрольної роботи

У підрозділах першого розділу контрольної роботи потрібно відобразити:

1 Вимоги з охорони праці до запропонованого приміщення

1.1 Аналіз умов праці

Дати стислу характеристику приміщення: відомості про призначення цеху (ділянки) та його географічне місцезнаходження; короткий опис технологічного процесу; напругу живлення обладнання; характеристику робіт, що виконуються, відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010, та інтенсивність можливих шкідливих і небезпечних виробничих факторів (ГОСТ 12.0.003-74 Додаток В), їх джерела та дію на людину.

Треба враховувати, що стисла характеристика виробничого процесу необхідна для вибору нормованих параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів, а також для перевірки розділу викладачем.

1.2 Організаційно-технічні заходи

Описати приміщення в якому працюють люди, розміри, кількість працюючих. Згідно з СН 245-71 вибирати необхідні об’ємно-планувальні рішення приміщення: розміщення робочих місць, обладнання, проходів, проїздів, пофарбування стін, стелі, обладнання, визначення питомих показників площі і обсягу приміщення на одного працюючого тощо. Показники зіставляються з нормами.

Об’єм виробничого приміщення підприємства за санітарними нормами на одного працюючого повинен бути не менший 15 м3, площа - не менша 4,5 м2, висота - не менша 3,2 м.

Аналогічно рисунку Б.1 додатка Б показується приміщення в плані. Вказуються робочі місця персоналу, обладнання, двері, вікна, орієнтація вікон за сторонами світу. Проставляються розміри приміщення, віконних прорізів, проходів.

8

1.3 Санітарно-гігієнічні заходи

У підрозділі " Санітарно-гігієнічні заходи" наводять нормовані значення шкідливих виробничих факторів, перерахованих в підрозділі 1.1, та заходи для їх забезпечення.

1.3.1Нормуються параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях згідно з ДСН 3.3.6-042-99 (Додаток Г) для теплого і холодного періоду року. При цьому вказують характер роботи, що виконується людиною, і категорію робіт в залежності від енерговитрат.

1.3.2Вентиляція (СНиП 2.04.05-86, ГОСТ 12.1. 005-88)

В повітря робітничої зони в результаті технологічних процесів і роботи обладнання виділяються шкідливі речовини (ШР). Вказується, які саме ШР виділяються, клас небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК) за ГОСТ 12.1.005-88. Як контролюється концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони в реальних умовах і як вона повинна контролюватися згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Намітити заходи для оздоровлення повітряного середовища. Вказати систему вентиляції, що застосовується в приміщенні, як подається свіже повітря в приміщення і виводиться забруднене з приміщення.

1.3.3 Освітлення (ДБН В.2.5.-28-2006 Додатки Е,Ж,И )

Освітлення виробничих приміщень, лабораторій, навчальних аудиторій може бути природне, штучне і суміщене.

Пронормувати для своїх умов зорової роботи природне і штучне освітлення. Нормування освітлення необхідно почати з опису предметів, які спостерігає працюючий. Це можуть бути плати, радіодеталі, мікросхеми, стрілки вимірювальних приладів, лінії креслень, схем. З всіх об'єктів розрізнення необхідно вибрати найменший і визначити його розміри. При нормуванні природного освітлення визначається система освітлення, географічна широта і орієнтація вікон за сторонами світу (задається в завданні). При нормуванні штучного освітлення необхідно вказати фон, на якому розглядається об'єкт розрізняння і контраст об'єкта з фоном. Нормовані значення параметрів вибираються за ДБН В.2.5.-28- 2006.

Вказати марку і кількість світильників, які застосовуються для штучного освітлення, тип ламп, що входять в світильники, розташування світильників, висоту їх підвішування. Для природного освітлення вказати кількість вікон через, які здійснюється освітлення, їхні розміри.

1.3.4 Шум і вібрація

Шум і вібрація може створюватися на робочих місцях машинами, обладнанням, приладами, системами вентиляції і кондиціювання повітря. Шум і вібрація можуть проникати в приміщення зовні через вікна, двері, а також передаватися по конструкціях будинку.

Вибрати нормовані параметри, які характеризують шум в залежності від робочих місць (ДСН 3.3.6-037-99 Додаток К) і нормовані параметри,

9