Висновки

Стаціонарні методи дослідження аудиторії електронних ЗМІ можна вважати традиційними, які постачають надійну інформацію про кількісно-якісні показники слухачів і глядачів конкретного радіо- чи телевізійного каналу. Саме на підставі активного використання сучасними медіа наукових методів збору соціологічної інформації відбувається активна взаємодія журналістики з соціологією. Найбільш універсальним методом вивчення аудиторних показників каналу інформації вважають опитування (анкетування й інтерв’ю). Відмінність між ними, а також ефективність використання обумовлюється темою, метою та завданнями конкретного медіадослідження. Варто зазначити, що схожі принципи формування опитувального листа (анкети) та роботи з ним визначають спорідненість методів і, що дуже важливо, надзвичайно високу об’єктивність їх результатів, порівняно з іншими методиками. Так, спостереження вимагає від дослідника чіткіше вибирати об’єкт і предмет вивчення, щоб дослідження було представницьким і репрезентативним, адже не будь-яка ситуація, яка спостерігається, може надати об’єктивні результати. Особливу увагу при цьому треба приділяти роботі спостерігача і методиці заповнення протоколу спостереження, щоденнику самоспостереження при панельному дослідженні. Сфера використання аналізу документів, а саме контент-аналізу, дуже широка: від дослідження різноманітних особливостей аудиторії (інтересів, уподобань і смаків, ставлення до конкретного каналу інформації тощо) до вивчення діяльності комунікатора та визначення способів підвищення її ефективності. Ледь що не єдиною вадою контент-аналізу, вважають дослідники, є висока міра інтерпретаційності його результатів, а, отже, немалий відсоток їх суб’єктивності. Незважаючи на це, теорія і практика медіадосліджень виробили безліч механізмів боротьби з частковою необ’єктивністю соціологічної інформації. Насамперед, слід наголосити на тому, що тільки комплексність у застосуванні методів при вивчення особливостей аудиторії ЗМІ може гарантувати точність і неупередженість висновків.

Питання для самоконтролю

1. Схарактеризуйте основні претензії, які висувають до опитування з приводу його об’єктивності.

2. Назвіть основні складові анкетного опитування, як методу медіадослідження.

3. Які структурні особливості анкети вам відомі?

4. Назвіть основні типи запитань анкети. На якому з етапів анкетного опитування краще застосовувати той чи інший тип запитань? Чому?

5. Які типи запитань щодо мети дослідження вам відомі? Прокоментуйте їхню роль в опитуванні?

6. Назвіть основні вимоги до якісного анкетного опитування.

7. Що таке «журі-група»?

8. Які вимоги до інтерв’ю як методу медіадослідження вам відомі?

9. Схарактеризуйте етапи проведення інтерв’ю.

10. Назвіть основні різновиди інтерв’ю. Вкажіть сфери їхнього застосування.

11. Що таке «фокусоване інтерв’ю»?

12. Схарактеризуйте ефективність застосування контент-аналізу в медіадослідженнях.

13. Назвіть вади та переваги спостереження як методу медіадослідження.

14. Схарактеризуйте різновиди спостереження. Визначте сфери та межі їх ефективності.

15. Що таке «панельне дослідження»?