- •В Тернопільській області
- •Загальні відомості.
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт і зв'язок
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Демографічна ситуація
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •Р.Серет
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.1.2. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області
- •Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2010 року)
- •Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів
- •Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2010 року)
- •5.2.1.2. Відтворення лісів
- •5.2.1.3. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення
- •Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році*
- •5.2.1.5. Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1.Розвиток природно - заповідного фонду.
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина.
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3.Якість грунтів
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонне перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забрудненя територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства в області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2.Ефективність енергоспоживання
- •11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •2. Вантажні та таксомоторні перевезення автомобільним транспортом
- •3. Залізничний транспорт
- •4. Електротранспорт
- •5. Авіаційний транспорт
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3.Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області
- •13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •II. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •III. Контроль за використанням і охороною земель.
- •IV. Контроль за охороною та використанням надр.
- •V. Контроль за поводженням з відходами.
- •VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природно-заповідного фонду.
- •XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів.
- •XII. Екологічний контроль на державному кордоні.
- •XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Додатки
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)
2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
У 2009 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Тернопільській області становила 61,1 тис. т. В порівнянні з 2008 роком загальні викиди зменшились на 3,6 тис. т або на 5,6 %.
Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Тернопільській області у 2009 році пов’язане із зменшенням обсягів виробництва, а також із впровадженням природоохоронних заходів.
У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Тернопільській області у розрахунку на одну особу зменшились на 2,6 кг проти минулого року.
Порівняно з 2008 році викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на кв. км території області зменшились на 5,7 % (266 кг).
Динаміка викидів в атмосферне повітря приведена в таблиці 2.2.1.1.
2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
У м. Тернополі в 2009 році від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря надійшло 0,613 тис. т шкідливих речовин, що на 14,4% менше ніж у 2008 році у зв’язку з тим, що відбувається спад виробництва промислової продукції. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в м. Тернополі за 2000 рік та 2005-2009 рр. приведена у таблиці 2.2.2.1.
Найбільший вклад у сумарний по області викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел внесли у звітному році оксиди вуглецю – 2,174 тис. т, оксиди азоту – 1,659 тис. т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 1,673 тис. т.
Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2000р. та 2005-2008 роки приведена у таблиці 2.2.2.2.
Найбільша щільність викидів на 1 км 2 – 10,4 т у м. Тернополі.
Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря дають підприємства Тернопільського, Гусятинського, Чортківського, Кременецького районів. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в розрізі районів наведені в таблиці 2.2.2.3.
У 2009 році відбулося зменшення викидів сполук азоту на 0,661 тис. т або на 22 %, двоокису вуглецю на 343,882 тис. т або на 28,1 %.
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать підприємства, діяльність яких пов’язана з транспортуванням газу ( 9,865 тис.т, або 60,7 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), а саме:
Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК „Укртрансгаз” (6,885 тис.т, або 42,4 %), Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів „Черкаситрансгаз” (2,260 тис.т, або 13,9%), Кременецьке відділення постачання та реалізації газу філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України” (0,720 тис.т, або 4,4%).
У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: Тернопільський район (7,508 тис. т, або 46,2 %), Гусятинський район (2,593 тис. т, або 16,0 %), Кременецький район (0,941 тис. т, або 5,8 %).
Більше всього страждають від забруднення повітря мешканці Тернопільського району (0,117 т на 1 особу) та Гусятинського району (0,041 т на 1 особу).
Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря та обсяги викидів забруднюючих речовин за видами економічної діяльності наведені у таблицях 2.2.4.1 та 2.2.4.2.
