- •В Тернопільській області
- •Загальні відомості.
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт і зв'язок
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Демографічна ситуація
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •Р.Серет
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.1.2. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області
- •Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2010 року)
- •Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів
- •Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2010 року)
- •5.2.1.2. Відтворення лісів
- •5.2.1.3. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення
- •Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році*
- •5.2.1.5. Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1.Розвиток природно - заповідного фонду.
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина.
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3.Якість грунтів
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонне перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забрудненя територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства в області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2.Ефективність енергоспоживання
- •11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •2. Вантажні та таксомоторні перевезення автомобільним транспортом
- •3. Залізничний транспорт
- •4. Електротранспорт
- •5. Авіаційний транспорт
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3.Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області
- •13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •II. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •III. Контроль за використанням і охороною земель.
- •IV. Контроль за охороною та використанням надр.
- •V. Контроль за поводженням з відходами.
- •VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природно-заповідного фонду.
- •XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів.
- •XII. Екологічний контроль на державному кордоні.
- •XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Додатки
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)
Зовнішньоекономічна діяльність
Обсяг експорту товарів області за 2009р. становив 128,3 млн.дол. США і зменшився порівняно з 2008р. на 11,1%, а обсяг імпорту – 179,2 млн.дол. і зменшився на 47,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 50,9 млн.дол. (за 2008р. – також від’ємне 195,4 млн.дол.).
Зовнішньоторговельні операції з товарами область у 2009р. здійснювала з партнерами із 93 країн світу, в т.ч. 150 підприємств експортували товари в 49 країн, 253 – імпортували з 88 країн.
Інформацію щодо зовнішньої торгівлі товарами з найбільшими торговими партнерами за 2009р. наведено в таблиці.
Таблиця 1.2.8
|
Експорт |
Імпорт |
Сальдо |
||
тис.дол. США |
у % до 2008р. |
тис.дол. США |
у % до 2008р. |
||
|
|
|
|
|
|
Усього |
128336,3 |
88,9 |
179243,0 |
52,8 |
–50906,7 |
Країни СНД |
23489,2 |
46,0 |
10838,8 |
32,8 |
12650,4 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
Азербайджан |
2026,4 |
55,6 |
372,6 |
– |
1653,8 |
Білорусь |
2622,9 |
35,6 |
1789,9 |
26,1 |
833,0 |
Молдова |
1830,3 |
55,0 |
4286,9 |
20,9 |
–2456,5 |
Російська Федерація |
11977,7 |
44,3 |
2525,6 |
44,7 |
9452,1 |
Туркменістан |
3206,5 |
43,8 |
144,6 |
– |
3061,9 |
Країни ЄС |
96996,0 |
114,0 |
154190,9 |
55,2 |
–57194,9 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
Австрія |
2228,7 |
78,6 |
4080,0 |
82,6 |
–1851,3 |
Бельґія |
689,2 |
165,5 |
1502,0 |
22,9 |
–812,8 |
Болгарія |
1021,4 |
91,3 |
366,4 |
475,6 |
655,0 |
Данія |
– |
– |
3102,0 |
98,6 |
–3102,0 |
Естонія |
2118,0 |
73,2 |
741,3 |
32,0 |
1376,7 |
Іспанія |
1397,5 |
83,8 |
2079,3 |
87,3 |
–681,8 |
Італія |
1212,3 |
72,6 |
5638,2 |
42,9 |
–4425,9 |
Нідерланди |
3777,1 |
115,4 |
7053,9 |
82,0 |
–3276,8 |
Німеччина |
2673,9 |
53,4 |
53980,7 |
50,0 |
–51306,8 |
Польща |
73421,3 |
177,7 |
46032,3 |
69,4 |
27389,0 |
Портуґалія |
– |
– |
3885,1 |
84,7 |
–3885,1 |
Словаччина |
1220,5 |
11,9 |
1034,1 |
36,9 |
186,3 |
Сполучене Королівство |
118,7 |
14,8 |
4531,4 |
45,6 |
–4412,8 |
Угорщина |
2932,4 |
71,4 |
2740,2 |
55,2 |
192,2 |
Фінляндія |
736,2 |
31,2 |
413,3 |
25,2 |
323,0 |
Франція |
1250,3 |
88,2 |
1757,4 |
38,8 |
–507,1 |
Чеська Республіка |
479,5 |
59,6 |
7186,7 |
41,6 |
–6707,2 |
|
|
||||
Продовження
|
Експорт |
Імпорт |
Сальдо |
||
тис.дол. США |
у % до 2008р. |
тис.дол. США |
у % до 2008р. |
||
|
|
|
|
|
|
Інші країни |
7851,1 |
96,6 |
14213,3 |
51,5 |
–6362,2 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
Швейцарія |
6,1 |
80,0 |
1425,4 |
24,7 |
–1419,3 |
Банґладеш |
336,0 |
– |
– |
– |
336,0 |
В’єтнам |
1779,7 |
– |
38,4 |
2561,2 |
1741,3 |
Грузія |
1851,3 |
49,2 |
– |
– |
1851,3 |
Китай |
– |
– |
4287,8 |
55,4 |
–4287,8 |
Малайзія |
13,8 |
– |
510,5 |
190,3 |
–496,7 |
Тайвань, Провінція Китаю |
– |
– |
792,1 |
115,5 |
–792,1 |
Туреччина |
99,2 |
28,6 |
1336,3 |
356,6 |
–1237,1 |
Сполучені Штати Америки |
644,8 |
111,2 |
1661,7 |
47,2 |
–1016,9 |
До країн СНД було експортовано 17,8% усіх товарів, до країн ЄС – 76,1% (у січні–листопаді 2008р. – відповідно 35,5% і 58,7%).
Найбільші експортні поставки здійснювались до Польщі – 58,0%, Російської Федерації – 9,0%, Нідерландів – 2,7%, Туркменістану – 2,4%, Німеччини, Білорусі та Угорщини по 2,1% від загального обсягу експорту. У січні–листопаді 2009р. зменшились обсяги експорту до більшості головних торгових партнерів, крім Казахстану, Бельгії, Нідерландів, Польщі, Румунії, Індії, Єгипту та Сполучених Штатів Америки.
Із країн СНД імпортовано 6,2% усіх товарів, з країн ЄС – 86,5% (у січні–листопаді 2008р. – відповідно 10,1% і 82,0%).
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали Німеччина – 31,6%, Польща – 25,1%, Чеська Республіка – 4,2%, Нідерланди – 3,9%, Італія – 2,6%, Молдова – 2,4%, Австрія та Португалія по 2,3%. Порівняно з січнем–листопадом 2008р. скоротились імпортні поставки майже з усіх головних торгових країн-партнерів, за винятком Болгарії, Португалії, Сербії, Словенії, та Туреччини.
Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області, як і раніше, складають механічне та електричне обладнання, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, деревина і вироби з деревини, текстиль та вироби з текстилю.
Інформацію щодо найважливіших товарних груп у структурі зовнішньої торгівлі товарами за 2009р. наведено в таблиці.
Таблиця 1.2.9
Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД |
Експорт |
Імпорт |
||||
тис.дол. США |
у % до 2008р. |
у % до загаль-ного обсягу |
тис.дол. США |
у % до 2008р. |
у % до загаль-ного обсягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
128336,3 |
88,9 |
100,0 |
179243,0 |
52,8 |
100,0 |
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
I. Живі тварини; продукти тваринного походження |
433,8 |
34,8 |
0,3 |
6510,4 |
81,4 |
3,6 |
II. Продукти рослинного походження |
8552,7 |
97,6 |
6,7 |
6169,2 |
72,3 |
3,4 |
IV. Готові харчові продукти |
19049,9 |
66,2 |
14,8 |
2262,9 |
36,8 |
1,3 |
VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості |
415,7 |
24,7 |
0,3 |
24452,5 |
65,6 |
13,6 |
VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук |
611,1 |
68,0 |
0,5 |
16393,7 |
62,1 |
9,1 |
IX. Деревина і вироби з деревини |
9275,4 |
69,2 |
7,2 |
2588,3 |
47,2 |
1,4 |
Х. Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів |
1485,3 |
32,1 |
1,2 |
4935,8 |
58,2 |
2,8 |
XI. Текстиль та вироби з текстилю |
3577,2 |
35,3 |
2,8 |
11641,0 |
86,5 |
6,5 |
XV. Недорогоцінні метали та вироби з них |
1474,5 |
46,0 |
1,1 |
12042,7 |
35,6 |
6,7 |
XVI. Механічне та електричне обладнання |
68749,9 |
148,9 |
53,6 |
73292,3 |
57,7 |
40,9 |
з них: |
|
|
|
|
|
|
85 електричні машини і устатковання |
64826,7 |
171,8 |
50,5 |
54517,9 |
97,0 |
30,4 |
XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання |
208,7 |
95,6 |
0,2 |
8116,3 |
18,8 |
4,5 |
XX. Різні товари і вироби |
11796,3 |
66,0 |
9,2 |
3875,2 |
57,6 |
2,2 |
Серед адміністративних одиниць області найбільші обсяги експорту та імпорту товарів припадали на Тернопільський район, а саме: експорт – 54,1% від загального обсягу експорту, імпорт – 41,3% загального обсягу імпорту, на м.Тернопіль відповідно експорт – 21,6%, імпорт – 40,5%.
Протягом 2009р. зовнішню торгівлю товарами здійснювали 321 підприємство області.