4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

Найбільші обсяги використання вод та скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства та у сільському господарстві, зокрема у ставково-рибному господарстві.

Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено у водойми 23,7 млн. м³ зворотних вод, з них 2,179 млн. м³ забруднених зворотних вод.

Обсяги скидання зворотних вод від ставково-рибного господарства становить 34,69 млн. м³ нормативно-чистих зворотних вод, які не потребують очистки.

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки

Таблиця 4.2.2.1

^{млн. м}3

Галузь економіки	Використано води	З неї на:		Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
		побутово-питні потреби	виробничі потреби	всього	у тому числі забруднених	з них без очищення
Електроенергетика	0,002	0,002	-	-	-	-
Вугільна промисловість	-	-	-	-	-	-
Металургійна промисловість	-	-	-	-	-	-
Хімічна та нафтохімічна промисловість	-	-	-	-	-	-
Машинобудування і металообробка	0,091	0,041	0,050	0,002	-	-
Нафтогазова промисловість				-	-	-
Житлово-комунальне господарство	15,95	14,38	1,575	23,70	2,179	0,687
Сільське господарство	36,08	0,008	14,59	34,70	-	-
Харчова промисловість	4,047	0,293	3,753	1,294	0,039	0,002
Транспорт	0,210	0,139	0,071	0,008	-	-
Промисловість будівельних матеріалів	0,065	0,017	0,048	0,008	-	-
Інші галузі	1,696	1,27	0,333	0,318	0,187	0,084
Всього	58,05	16,15	20,42	60,03	2,432	0,773

4.3. Якість поверхневих вод

Оцінка якості поверхневих вод області здійснювалась на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично - допустимих концентрацій (ГДК) та фоновими показниками.

Спостереження за станом поверхневих вод Тернопільської області здійснюють:

• Державна екологічна інспекція в Тернопільській області;

• Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»;

• Обласна санітарно-епідеміологічна станція.

Оскільки, у нашій області доволі чиста вода і перевищення ГДК майже не спостерігається, тому отримані результати доцільно порівнювати із їх фоновими показниками.

р. Дністер

Річка Дністер є другою за розмірами рікою України і головною водною артерією Молдови. Ріка починається в Карпатах на висоті 760 м над рівнем моря недалеко від села Вовче Турківського району Львівської області і тече спочатку на північ, а далі на південний схід через Західну Україну, Поділля. І вже недалеко від Одеси впадає у Чорне море, а точніше у Дністровський лиман. Традиційно Дністер поділяється на такі три частини: верхній (від витоків до гирла Золотої Липи), середній (від гирла Золотої Липи до гирла Реута недалеко від Дубоссар) і нижній (від гирла Реута до Дністровського лиману). Загальна довжина річки – 1352 км, площа водозабору – 72100м². Загальне падіння 759 м, середній нахил водної поверхні – 1,78%. У межах області Дністер має довжину 262 км. На схід від с.Нижнів Дністер є границею між Івано-Франківською і Тернопільською областями. Басейн Дністра має форму вигнутого посередині овалу, довжина якого 700 км, середня ширина – 120 км. Режим ріки висвітлюється на водомірному посту в м.Заліщики, де водомірні спостереження ведуться з 1850 року. Основними елементами спостережень були рівні води і льодові явища. За характером гідрологічного режиму залежить від своїх приток – річок Карпатської зони і Поділля. Найбільше значення в режимі Дністра мають Карпатські притоки, які його й визначають. Довжина річки в межах області 262 км, площа водозбору - 11307 км². Відноситься до категорії великих річок, на території області в неї впадають лівосторонні притоки Серет, Стрипа, Золота Липа, Коропець, Нічлава, Збруч та інші.

Із природних умов для формування санітарного стану р. Дністер виключне значення має гірський характер верхньої частини басейну, що визначає самоочищення ріки та насичення води розчиненим киснем. Водний режим характеризується весняним водопіллям і дощовими паводками в літній період, що часто приносять значну шкоду народному господарству.

Основними забруднювачами безпосередньо р. Дністер на території області залишається Заліщицький ККП і підприємства, які розташовані в м.Заліщики.

За результатами аналізів проб поверхневих вод річки Дністер якість води у річці відповідає фоновим показникам. За середнім рівнем трофо-сапробіологчних показників (вмістом органічних речовин – БСК₅, нітритів, нітратів, амоній-іону), води річки належать до чистих з переходом у деяких створах до слабко забруднених. За вмістом фосфатів у всіх створах річка належить до категорії дуже брудних (0,4-0,6 мг/дм³), при цьому, що цей показник становить 0,11-0,117 ГДК. У створі вище м.Заліщики 21 жовтня зафіксовано збільшення проти фону вмісту нітритів (0,6 мг/дм³), що може бути повязано з роботою Кострижівського цукрового заводу Чернівецької області.

Вміст солей (сухий залишок) по всій течії річки територією області фоновий. За компонентами сольового складу річка належить до чистих.

За вмістом специфічних речовин токсичної дії (важкі метали, нафтопродукти, аніонні поверхнево-активні речовини) річка належить до чистих, за винятком заліза та марганцю. На вході в область у створі №1 3 вересня зафіксовано перевищення в 1,1 раз ГДК по цинку – 1,16 мг/дм³, що є значно вищим за фон. За весь період спостережень спостерігається високий вміст заліза загального і марганцю, що є характерним для наших вод. Їх середній вміст становить 2,3-1,5ГДК.

Типові краєвиди Дністровського каньйону – круті скелясті або заліснені береги і неторкана природа, мальовничі острови. Дністровський каньйон – це книга сотворіння світу. Зрештою, це підручник з геології з реальними ілюстраціями. Нижньокрейдові відклади, силурійські, девонські… Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.

Дністровські схили містять велику кількість рідкісних рослин, тварин, птахів. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій України і світу. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше, ніж в інших частинах області.

Завдяки зусиллям державних природоохоронців спільно з громадськими природоохоронними організаціями та науковцями Тернопільської області, в умовах спротиву окремих місцевих органів влади, вдалось підготувати матеріали погодження місць розташування земельних ділянок для організації НПП на площі 10829,18 га.

Річка Дністер м.Заліщики

р.Золота Липа

Річка Золота Липа – четверта за довжиною ріка області, але друга за водністю. Починається вона у Львівській області двома потічками: Золотою Липою Дунаївською і Золотою Липою Поморянською, які зливаються біля с.Гиновичі Бережанського району. Від цього села починається власне Золота Липа. У верхів’ях Золота Липа тече у широкій, місцями заболоченій долині, але з високими лісистими схилами і тільки між селами Завалів і Задарів стає вузькою і звивистою, тому що Золота Липа перерізає на цьому відтинку дислоковану смугу – Подільський вал.

Довжина річки - 98 км, площа водозбору - 1414 км². Відноситься до категорії малих річок. Відбір проб води проводиться в м. Бережани. Показник БСК₅ в 2006 р. становив 3,10 мг/л, в 2007 р. - 3,36 мг/л, в 2008 р. - 2,70 мг/л, в 2009 році – 2,34 мг/л.

На якість води впливають кількість і якість зворотних вод скинутих, в основному, Бережанським ККП, підприємствами м. Бережани. Загальноміські очисні споруди в м. Бережани не добудовані і річка забруднюється господарсько-побутовими стоками.

В цілому ця водойма є чистою, хоча на якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м.Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії.

р.Стрипа

Річка Стрипа – третя за величиною з лівих приток Дністра у межах Тернопільської області. Починається вона від злиття декількох невеличких потічків (Стрипи Івачівської, Стрипи Вовчковецької, Стрипи Коршилівської і Східної Стрипи), які утворюють ніби віяло витоків Стрипи. Площа її водозабору становить 1610 км². Від витоків до с.Соколів Теребовлянського району долина Стрипи неглибока. З положистими схилами і широкою заплавою. У низ від с.Соколів долина глибшає, стає звивистою, а схили її робляться стрімкими, скелястими, з лісово-чагарниковими заростями. Водному режиму річки властива весняна повінь і дощові паводки у літньо-осінній період, а також незначні підйоми рівня води зимою. Такі особливості режиму зумовлені характером живлення річки.

Довжина річки - 146 км, площа водозбору - 1608 км². Відноситься до категорії малих річок. Відбір проб води проводиться в м. Бучач. Показник БСК₅ в 2005 р. становив 3,53 мг/л, в 2006 р. - 3,14 мг/л, в 2007 р. - 3,27 мг/л, в 2008 - 2,99мг/л, в 2009 році – 3,24 мг/л.

Основними забруднювачами р. Стрипа є Зборівський і Бучацький ККП, Бучацький сирзавод.

У створі нижче м.Бучач значного впливу міста на річку не зафіксовано. За всіма показниками річка належить до слабко забруднених.

р.Нічлава

Стік ріки (у верхній течії Нічлавка) формується на території області. Довжина річки - 81 км, площа водозбору - 885 км². Відноситься до категорії малих річок.

Річка належить до брудних. Забруднення спостерігається по всій течії річки. На якість вод особливо впливають зворотні води міста Борщів, де відсутні очисні споруди. Завдяки каскаду ставків на території міста, де відбувається самоочищення води, вплив міста зменшується (БСК₅ – 7,56 мг/дм³, амоній-іон - 1,63 мг/дм³, фосфати – 1,82 мг/дм³ у створі нижче м.Борщів). У гирлі річка стає чистішою: БСК₅ – 3,96 мг/дм³; амоній-іон- 0,76 мг/дм³, фосфати – 0,94 мг/дм³. В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону.

Це одна з найбільш забруднених річок області. Основними забруднювачами річки є Копичинецький і Борщівський ККП, підприємства м. Борщова.

Показник БСК₅ на Борщівському водосховищі в 2006 р. становив 3,52 мг/л, в 2007 р. - 3,51 мг/л, в 2008 - 4,27мг/л, в 2009 році – 4,18 мг/л.