- •В Тернопільській області
- •Загальні відомості.
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт і зв'язок
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Демографічна ситуація
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •Р.Серет
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.1.2. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області
- •Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2010 року)
- •Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів
- •Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2010 року)
- •5.2.1.2. Відтворення лісів
- •5.2.1.3. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення
- •Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році*
- •5.2.1.5. Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1.Розвиток природно - заповідного фонду.
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина.
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3.Якість грунтів
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонне перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забрудненя територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства в області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2.Ефективність енергоспоживання
- •11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •2. Вантажні та таксомоторні перевезення автомобільним транспортом
- •3. Залізничний транспорт
- •4. Електротранспорт
- •5. Авіаційний транспорт
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3.Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області
- •13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •II. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •III. Контроль за використанням і охороною земель.
- •IV. Контроль за охороною та використанням надр.
- •V. Контроль за поводженням з відходами.
- •VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природно-заповідного фонду.
- •XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів.
- •XII. Екологічний контроль на державному кордоні.
- •XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Додатки
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)
6.3.Якість грунтів
6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
Спостереження за станом ґрунтів здійснює лабораторія Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість». По класах якості бальної оцінки за агрохімічними показниками ґрунтів І, ІІ та ІІІ класів, а саме: дуже високої якості та високої якості в області немає, IV-го класу підвищеної якості по бальній оцінці від 61 до 70 є лише 1,8%, середньої якості V і VI класів від 51 до 60 та від 41 до 50 балів відповідно є 38%. Низької якості VII та VIII класів від 31 до 40 балів та від 21 до 30 балів відповідно є 58%, решта ґрунтів дуже низької якості та непридатні для сільськогосподарського використання. Середній бал складає 39 по стобальній оціночній шкалі. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення виражено в таблиці 6.3.1.
Наріжним показником родючості і якості ґрунтів є вміст гумусу, який в середньому по області становить 3,18%. За роки незалежності помітна тенденція до його зниження в наших ґрунтах. За останні 10 років зменшення його пройшло в середньому на 0,04%. Причинами є знищення поголів’я ВРХ, що призвело до значного скорочення виробництва органічних добрив і відповідно їх внесення в ґрунт. Коли в 1985-1990рр. вносили по 12,3т на гектар ріллі, то зараз вноситься лише по 0,5т/га. Дуже великі втрати гумусу приводять до виснаження ґрунтів. Для того, щоб поповнити та підняти його вміст в ґрунтах на 0,1%, потрібно 15 років вносити по 8-10т/га органічних добрив.
Коливання по виносу рухомих форм фосфору та калію можна збалансувати внесенням підвищених доз мінеральних добрив.
Актуальним залишається розкислення ґрунтів. По результатах агрохімпаспортизації в області нараховується 132,8тис.га кислих ґрунтів, які потребують першочергового вапнування. Планувалося щорічно проводити вапнування на площі 40тис.га, а фактично вапнується в 10 разів менше.
Обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючлсті грунтів і якості продукції "Облдержродючість" щорічно проводиться суцільна агрохімічна паспортизація земель різних форм власності. По даним дослідженням дається повна агрохімічна характеристика ґрунтів. Крім того, проводяться дослідження ґрунтів на вміст залишкових кількостей пестицидів і солей важких металів, які негативно впливають на якість сільськогосподарської продукції.
За 2009 рік досліджено 102,8 тис.га землі, з яких відібрано 1581 пробу і проаналізовано на вміст токсичних елементів.
Забруднення ґрунтів солями важких металів і залишковими кількостями пестицидів вище гранично-допустимих концентрацій не виявлено.
На предмет забруднення радіонуклідами ґрунтів в минулому році обстежено чотири райони, а саме: Борщівський 30,58тис.га, Бучацький 31,19тис.га, Гусятинський 0,108тис.га та Чортківський 41,01тис.га. Всього в області обстежено 102,8тис.га, в тому числі ріллі 102,4тис.га, лук і пасовищ 0,2тис.га та багаторічних насаджень 0.3тис,га. По забрудненню радіонуклідами цезію‑137 обстежені землі поділяються наступним чином: до 0,5Кі/км2 86,4тис.га, від 0,5 до 1Кі/км2 15,7тис.га, решта 0,7тис.га має незначне перевищення більше 1Кі/км2.
Всі землі Тернопілля придатні для вирощування сільськогосподарської продукції без обмежень.
Центром «Облдержродючість» на 2010 рік заплановано провести агрохімічну паспортизацію земель в трьох районах області, а саме Лановецькому – 28,8тис.га., Підволочиському – 43,1тис.га та Тернопільському – 31,2тис.га. Всього даний захід виконати на площі 103, 1тис.га. На даний час спеціалістами центру виконано наступні обсяги робіт: проведено обстеження на площі 43,4 тис.га, відібрано 5,3 тис.штук ґрунтових зразків та виконано 38,2 тис.шт. аналізів. З них 0,860 на токсикологічні дослідження, 0,681тис. аналізів на визначення вмісту важких металів та 0,801тис. аналізів на радіологічні дослідження.
Решту аналізів виконано по інших показниках, які є обов’язковими до внесення їх в агрохімічний паспорт поля.