6.1.2. Деградація земель

Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.

Відповідно до наявних відомостей та моніторингу стану використання земель в цілому по області в тій чи іншій мірі знаходиться в обробітку 215,5 тис.га еродованих та ерозійно-небезпечних земель. З них, розміщено на схилах від 3⁰ до 5⁰ – 90,9 тис.га, від 5⁰ до 7⁰ – 41,8 тис.га і більше 7⁰ – 14,3 тис.га.

За час здійснення земельної реформи за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в області виведено з активного використання і залужено чи переведено в природні кормові угіддя 28,4 тис.га малопродуктивної і деградованої ріллі.

Приведення кількості використання орних земель до природоохоронно-безпечних і обґрунтованих значень в значній мірі стримується внаслідок передачі цих площ у приватну власність, відсутності економічного механізму зменшення рівня використання еродованих і деградованих земель, «нульового» фінансування здійснення консервації земельних ділянок.

В області за останні 6 років (2004-2009 рр.) відновлено (рекультивовано) 29,0 га порушених земель, на що освоєно майже 1 млн.грн. у Козівському, Шумському, Бучацькому, Заліщицькому і Теребовлянському районах.

Протягом 2005-2009 років виведено деградованих земель з інтенсивного використання на площі 6710,0 га.

У 2009 році завершено роботи по рекультивації порушених земель у Бучацькому районі (роботи розпочаті у 2008 році) – 1,5 га вартістю біля 100 тис.грн.

Райони, які зазнають ерозії ґрунтів

Таблиця 6.1.2.1

	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Площа земель, які піддаються деградації, тис. га	-	3,040	2,600	0,679	0,350	0,04
% до загальної площі території	-	0,22	0,19	0,05	0,02	0,003
Деградація земель, у тому числі:	-	3,040	2,600	0,679	0,350	0,04
вітрова ерозія, тис. га	-	-	-	-	-	-
водна ерозія, тис. га	-	-	-	-	-	-
сукупна ерозія, тис. га	-	-	-	-	-	-
підкислення грунтів, тис. га	-	-	-	-	-	-
засолення грунтів, тис. га	-	-	-	-	-	-
Залуження грунтів, тис. га	-	-	-	-	-	-
Зсуви землі, тис. га	-	-	-	-	-	-

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення ґрунтів.

Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м³ ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля.

Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5 (42 тис.га). Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання.

Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 18 тис. га.

Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га.

Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському, Монастириському та Підгаєцькому районах.

Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони.

Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних.

Порушення та рекультивація земель

Таблиця6.2.1

Землі	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Порушені, тис. га	3,38	2,11	2,06	2,06	2,02	2,07
% до загальної площі території	0,24	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15
Відпрацьовані, тис. га	1,51	0,88	0,82	0,82	0,82	0,79
% до загальної площі території	0,11	0,064	0,06	0,06	0,06	0,057
Рекультивовані, тис. га	-	0,0047	0,0045	0,0055	0,0017	0,0025
% до загальної площі території	-	0,00034	0,00033	0,0004	0,00012	0,00018