Контрольні питання

1. У чому полягають специфічні особливості мислення як ви­щої форми пізнавальної діяльності?

2. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?

3. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

4. Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об'єктом мисленого пізнання?

5. Охарактеризуйте головні мислительні операції.

6. Що є кінцевим продуктом мисленого пізнання дійсності?

7. У чому полягає специфічність відображення дійсності в процесах уяви?

8. Чим зумовлена діяльність людської уяви?

9. Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?

10. У чому полягає принципова різниця образів репродуктив­ної та продуктивної уяви?

Альтернативно-тестові завдання

1. Чи достатньо буде, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх властивостей об'єктів та явищ дійсності?

2. Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?

3. Чи всі мислительні операції перелічені: аналіз, синтез, аб­страгування, узагальнення, класифікація, систематизація?

4. Чи достатньою є така характеристика мислительної опе­рації аналізу: аналіз — це розкладання цілого на частини?

5. Чи достатньою є така характеристика мислительної опе­рації синтезу: синтез — це об'єднання в ціле елементів, виокрем­лених в об'єкті в процесі аналізу?

6. Чи згодні ви з твердженням, що без уяви неможлива будь-яка практична діяльність людини?

7. Чи завжди уява включається в процес мислительної діяль­ності?

8. Чи є принципова різниця між уявленнями творчої уяви та галюцинаціями?

9. Чи згодні ви з твердженням, що продуктом мислительної діяльності можуть бути лише поняття?

Завдання та проблемні ситуації

1. У чому виявляється принципова відмінність мислення людини та "мислення машини"? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили таку відмінність.

2 . Про які якості розуму йдеться в наведеному описанні: "Він мав ґрунтовні знання в царині як соціальних, так і природничій наук, і вмів цими знаннями чудово користуватися. У досліджуваних явищах він прагнув віднайти їхню сутність, з'ясувати головні причини, зв'язки. Відкидаючи будь-які шаблони, при аналізі нових фактів умів бачити їх з нового боку й не боявся критично оцінити свої попередні погляди Іноді він припускався помилок, але вмів усувати їх згодом”.

3. Поясніть, чому деякі люди, неосвічені в медицині, прочитавши опис того чи іншого захворювання, схильні уявляти, що й вони захворіли саме на цю хворобу, що й у них виявляються симптоми цієї хвороби.

Література

1. 1..Психологія / За ред. Г.С.Костюка. — Київ: Радянська школа, 1968.

2. 2.Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. — М.: Просвеще-

3. Брушлинский А.В. Продуктивное мышление й проблемное обучение. — М., 1983.

4. Коршунова Л.С. Воображение й его роль в познании. — М., 1979.

5. 5.Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении й обучении. — М.: Педагогика, 1972.

6. Петухов В.В. Психология мышления: Учебно-методическое пособие. — М., 1987.

7. Пономарев Я.А. Психология творчества. — М.: Наука, 1976.

8. Розет И.М. Психология фантазии. — Минск, 1977.

9. Сапогова Е.Е. Операции моделирования как условия развития воображения у дошкольников // Вопросы психологи.

10. Тихомиров O.K. Психология мышления. — М., 1984.

11. Холодная М.А. Интегральные структуры понятийного мышле­ния. — Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1983.

Заняття 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ СПІЛКУВАННЯ

Мета заняття. За допомогою пропонованих методик дослідити рівень комунікативних та організаторських здібностей студентів, визначити стиль спілкування та рівень комунікативного контролю.

План семінарського заняття

1. Поняття про спілкування та його функції.

2. Методика “Ваш стиль спілкування”.

3.Методика “Рівень комунікативного контролю

Ключові поняття теми: спілкування, вербальне спілкування, невербальне спілкування, комунікативна функція спілкування, перцептивна функція спілкування, рефлексія, інтерпретація, стереотипізація, міжособистісне спілкування, особистісно-групове спілкування, міжгрупове спілкування, безпосереднє спілкування, опосередковане спілкування, довготривале спілкування, короткочасне спілкування, завершене спілкування, незавершене спілкування.