12.9. Міста майбутнього

Гострота екологічної ситуації більшості міст світу спонукає містобудівників шукати нових шляхів у плануванні та інфраструктурі міст. У 1984 році в СІНА К. Лінч видав книгу «Теорія формування благополучного міста», в якій запропонував екологічно обґрунтовані способи планування міст і містобудування. Ця книга помітно вплинула на світовий досвід, але для старих міст далеко не завжди можливе перепланування. Не розв’язано й принципове питання щодо самого типу міст майбутнього. Наприклад, на думку, М. Рагона (1969), це цілком індустріалізовані споруди зі штучним середовищем. Інженер О.С. Дрязгов у 1960-х роках пропонував проект міста на 54 млн. мешканців. М.С. Хрущов свого часу виношував протилежну ідею про агро-міста як гармонійно інтегровані агропромислові комплекси.

Деякі футурологи містобудівництва пропонували утопічні проекти, але в багатьох із них були раціональні рішення, упровадження яких у практичну реалізацію могло б досить швидко оздоровити навколишнє середовище в містах. Принцип містобудівництва майбутнього очевидний – це гармонізація природного і соціального середовища в місті. Але реалізувати цей принцип не так просто. Тут можливі альтернативні підходи: спорудження багатоповерхових будівель або сімейних котеджів, орієнтування на міста невеликих розмірів чи на багатомільйонні мегаполіси.

Р. Нейланд, бізнесмен із Нідерландів, у 1990 році запропонував ідею та проект «Європолісу» – міста майбутнього для Європи. На думку авторів проекту, це багатоповерхове місто, в якому оптимально поєднуються виробничі та житлові блоки з ділянками лісів і луків. У проекті поєднана велика кількість найкращих ідей сучасного містобудування.

Архітектори країн Західної Європи останнім часом орієнтуються на невеликі міста з населенням у 30-60 тисяч. Тим більше що американський письменник А. Кларк передбачив, що в майбутньому великі міста можуть бути покинуті. У мегаполі-сах економічно розвинених країн цей процес, по суті, вже почався — найбільш заможні жителі воліють жити в невеликих містах, приїжджаючи в промислово-діловий блок основного міста тільки на роботу.

Так чи інакше, але, згідно до концепцією фінського архітектора Р. Піетіля (1974), місто майбутнього має бути екологічно чистим, зеленим, упорядкованим. Природне середовище в таких містах повинно представляти самостійну культурну цінність. Промислові й побутові будівлі в майбутніх містах будуть забезпечені плоскими сонячними колекторами, і такі пасивні способи використання сонячної енергії допоможуть місту знизити

споживання енергії від електростанцій не менш ніж на 25%. Вертикальне озеленення з використанням ліан буде виступати не лише як декоративний елемент, але й сприятиме пило- та шумозахисту приміщень. У південних містах доцільно відмовитися від асфальту, оскільки в спеку він дає багато токсичних виділень. Обов’язковим елементом міського середовища стануть біотипи – ландшафтні ділянки, що імітують незаймані природні екосистеми.

Починає формуватися новий напрямок у містобудуванні – підземна урбаністика. Нижче рівня ґрунту планується розміщувати гаражі, комори та склади, пральні і навіть торговельні центри. Такий підхід сприяє розв’язанню екологічних проблем міст, але він складає потенційну загрозу для здоров’я тих осіб, які будуть пов’язані з виробництвами, розташованими під землею.

Серйозної трансформації вимагає транспортна мережа міст. Вона повинна залишити вулиці пішоходам, а основні транспортні артерії, безумовно, мають піти під землю, або ж, можливо, будуть прив’язані до дахів будинків. В останньому випадку, за проектом англійського міста майбутнього, на рівні п’ятого поверху всі будинки планується зв’язати суцільними транспортними стрічками.

Практично міста майбутнього вже народжуються сьогодні. Так, у 1991 році титул «екологічна столиця світу» був присуджений містам Ерланген і Нестерсхайм. У 1992 році цей титул одержало місто Фрайбург. У Німеччині триває активний пошук найбільш оптимального типу міської будівлі. Так, у Шварцвальді споруджено житловий будинок, на даху якого розміщена сонячна батарея потужністю в 1,8 кВт. Вона влітку забезпечує потреби мешканців в електроенергії на 100%, а взимку – на 90%. Завдяки сонячним батареям здійснюється й підігрів води. Є колектори для дощової води, яка використовується в туалетах. Прикладом екологічної реконструкції сучасних міст може бути японське місто Осака. Його розвиток відбувається за програмою «Міське планування в гармонії з інтересами населення та навколишнього середовища». Велика увага приділяється розвитку мальовничих зон (в європейській термінології – «біотопів»).

Порівняно зі спорудженням «міст майбутнього» реконструкція існуючих міст є більш реальною і близькою перспективою для більшості городян. Така реконструкція ведеться на підставі трьох основних моделей міського будівництва: 1) концентрична кругова з центральною діловою і промисловою частинами і прилеглими до них круговою жилою і рекреаційною частинами, 2) секторна модель, коли при округлій формі міста промислові підприємства, ділова частина і житлові райони розміщені секторами, і 3) багатоядерна модель з наявністю в місті кількох центрів.

Реконструкція сучасних міст спрямована на загальну еколо-гізацію промисловості, енергетики і транспортних систем міст, на створення виражених зелених рекреаційних зон і підвищення санітарно-гігієнічних умов проживання в місті.

З урахуванням процесу урбанізації, що веде до поселення все більшої частини жителів планети в містах, екологізація міського життя – одне з першочергових завдань у реалізації прав людини на здорове екологічно чисте середовище.

Після для самоперевірки

1. Що таке урбанізація?

2. Назвіть основні відмінності міст і сільських населених пунктів.

3. Перерахуйте основні елементи інфраструктури міст.

4. Виділіть основні екологічні проблеми, що постають перед жителями міст України.

5. Вкажіть на екологічні переваги економії енергоносіїв в умовах міста.

6. Порівняйте переваги та недоліки проживання в місті та селі.

7. Які особливості має рослинний і тваринний світ міст?

8. Перерахуйте види екологічних збитків, що завдає автотранспорт міському середовищу.

9. Назвіть основні способи знешкодження та утилізації міських відходів.

10. Опишіть мікроклімат, властивий містам.

11. Які екологічні проблеми виникають при захороненні відходів?

Питання для обговорення

1. У чому полягає привабливість міського способу життя для людей?

2. Чому азбест і радон небезпечні для жителів міст?

3. Розгляньте проблему формування мегаполісів із погляду можливостей створення в них здорового навколишнього середовища.

4. Як ви розумієте проблему «хворих будинків»?

5. Опишіть основні види очисних споруд і розгляньте можливе підвищення якості очищення побутових та промислових стоків.

6. Вис ловіть своє ставлення до основних проектів майбутніх міст.

Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв