Самостійна робота № 3.

Тема: Титриметричний метод аналізу.

Повинні знати: сутність методу його особливості вимоги до реакцій в об’ємному аналізі Основний закон титриметричного аналізу Способи вираження титру розчину

Повинні вміти: пояснити принцип класифікації титриметричного аналізу визначати момент еквівалентності Приготувати титранти різними способами виконувати всі необхідні розрахунки з використанням електронно-обчислювальної техніки

План:

1. Сутність титриметричного аналізу.

2. Розчини у титриметричному аналізі.

3. Приготування стандартних розчинів.

4. Приготування стандартизованих розчинів.

Стислі теоретичні відомості

1. Сутність титриметричного аналізу.

У титриметричному аналізі основною операцією є вимірення об’єму двух взаємодіючих розчинів, один з яких містить аналізуєму речовину, а концентрація другого завчасно відома. Не відому концентрацію досліджує мого розчину визначають, знаючи співвідношення об’ємів реагуючих розчинів та концентрацію одного з них.

Титриметричний аналіз – це совокупність методів кількісного аналізу, які основані на виміренні кількості речовини або маси реагенту, необхідного для взаємодії з даним компонентом системи у розчині або газової суміші. Процес титрування – це додавання невеликими порціями розчину реагенту до точно отриманого об’єму розчину до отримання системою стану еквівалентності, визначаємого спеціальними речовинами або інструментом, використовуючи фізико-хімічні властивості системи.

Широке використання титриметричного аналізу зумовлене великою швидкістью проведення аналізу.

Для цього методу аналізу існують деякі обмеження, які звужують круг використання методу:

• швидкість взаимодії реагуючих речовин повинна бути великою;

• реакція повинна проходити у відповідності з стехіометричним законом;

• побічні реакції повинні бути відсутні;

• закінчення титрування повинно бути чітко зафіксоване.

У титриметрії необхідно чітко виконувати слідуючі операції:

• приготування стандартного розчину, який є первинним лабораторним стандартом для даного методу аналізу, по якому атестують інші розчини;

• точне вимірювання титруємих об’ємів розчинів або мас речовин;

• точне вимірювання об’ємів розчинів титрантів;

• вибір індикатору, за допомогою якого можна точно визначити систему еквівалентності титруємої речовини – титрант.

Процес титрування – це одна з відповідальних операцій у титриметричному аналізі, від якої залежить правельне виконання аналізу. Для підготовки і виконання титрування необхідно виконувати слідуючі правила:

• хімічна посуда повинна бути чистою;

• відмірювання об’єму розчину для титрування і перенесення його у колбу для титрування відбувається за допомогою піпетки Мора, а при її відсутності піпетками інших конструкцій;

• розчин із піпетки повинен витікати самостійно, а в кінці необхідно кінчиком піпетки доторкатися до дна колби або її стінки;

• для титрування бажано використовувати конічні колби, такі щоб об’єм розчину не був більше ½ місткості колби;

• колбу з титруємим розчином при титруванні тримають у правій руці, при цьому розчин круговими рухами взбовтують;

• пальцями лівої руки регулюють швидкість подачі розчину титранту із бюретки в колбу для титрування, при цьому кінчик піпетки повинен знаходитися у колбі, но не доторкатися її стінки;

• швидкість титрування повинна бути такою, щоб можна було більш точно і чітко визначити систему еквівалентності;

• кожен раз в кінці титрування визначають об’єм розчину, який пішов на титрування, з точністью до половини поділу шкали бюретки;

• перше титрування завжди є орієнтировочним і неточним;

• кожне послідуюче титрування начинають з заповнення бюретки до відмітки “0”;

• титрують аналізуємий розчин стільки раз, щоб із всіх виміряних об’ємів розчинів титранта можна вибрати не менше трьох з відхиленнями по об’єму  0,1 мл.

Титрування – це визначення об’ємів двух розчинів, в яких міститься еквівалентна кількість взаємодіючих речовин. При титруванні встановлюють момент кінця реакції, тобто момент, коли у додавшому об’ємі стандартного (титрованого) розчину містится кількість речовини, еквівалентне кількості визначаємої речовини. Цей момент називають моментом еквівалентності або точкою еквівалентності.

Розрізняють три методи титрування: пряме, зворотне (по залишку), титрування по заміснику.

При прямому титруванні досліджує мий розчин титрують стандартним розчином.

Зворотне титрування використовують у тому випадку, коли досліджуємо речовина не реагує зі стандартним розчином або реагує повільно.

Титрування по заміснику використовують у випадках, коли визначають іон.