- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Одеської національної академії харчових технологій
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської національної академії харчових технологій
- •Методичні вказівки та завдання до самостійних робіт з предмету “Аналітична хімія” для студентів іі курсу
- •Самостійна робота № 1.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Періодичний закон і періодична система елементів ді Менделєєва та її значення в аналітичній хімії Якісний аналіз.
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •3. Хімічна рівновага в гомогенних та гетерогенних системах Добуток розчинності
- •4. Іонне добування води Водневий показник.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 2.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Кількісний аналіз. Гравіметричний метод. Задачі. Особливості методу.
- •3. Типи вагових визначень.
- •4. Операції гравіметричного методу. Відокремлення осаду.
- •Переведення осаду у вагову форму.
- •5. Обчислення у гравіметричному аналізі.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 3.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність титриметричного аналізу.
- •2. Розчини у титриметричному аналізі.
- •3. Приготування стандартних розчинів.
- •4. Приготування стандартизованих розчинів.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 4.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Сутність метода кислотно-основного титрування
- •Порядок титрування.
- •Кількість додавання індикатору.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 5.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Методи окисно-відновного титрування. В оксидиметричному методі аналізу зустрічаються з трьома видами титрування: прямим, зворотнім та титруванням по заміщенню.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 6.
- •1. Перманганатометрія.
- •2. Йодометрія.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Перманганатометрія.
- •У нейтральному, слабокислому або слаболужному середовищі іон МnО4- приймає три електрони, при цьому утворюється осад МnО2 або МnО(он)2 бурого кольору:
- •Йодометрія.
- •3. Характеристика розчинів, які використовують у йодометрії.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 7.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Комплексонометричне титрування.
- •2. Класифікація прийомів комплексонометричного титрування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 8.
- •2.1. Емісійний спектральний аналіз.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність фізико-хімічних методів аналізу.
- •2.Оптичні методи аналізу.
- •2.1. Емісійний спектральний аналіз.
- •2.2. Походження емісійних спектрів.
- •2.3. Абсорбціоний аналіз.
- •2.4. Атомно - абсорбціоний аналіз.
- •2.5. Молекулярно - абсорбціоний аналіз.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 9.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність рефрактометричного методу аналізу.
- •2. Показник преломлення.
- •3. Мольна та питома рефракція.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра рпл-3.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 10.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність поляриметричного методу аналізу.
- •2. Будова та принцип роботи поляриметру.
- •3. Визначення кута обертання площини поляризації.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 11.
- •Стислі теоретичні відомості
- •2. Будова та принцип роботи флуориметру.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 12.
- •2. Сутність потенціонометричного аналізу.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •2. Сутність потенціонометричного аналізу.
- •3. Сутність кулонометричного аналізу.
- •Методи кулонометрії
- •4. Сутність кондуктометричного аналізу .
- •5. Сутність полярографічного аналізу.
- •6. Сутність діелектрометричного аналізу .
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 13.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність хроматографічного методу аналізу Мета і задачі.
- •2. Іонообміна хроматографія
- •3. Розподільна хроматографія.
- •4. Паперова хроматографія.
- •5. Тонкошарова хроматографія.
- •6. Газова хроматографія
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література.
Самостійна робота № 3.
Тема: Титриметричний метод аналізу.
Повинні знати: сутність методу його особливості вимоги до реакцій в об’ємному аналізі Основний закон титриметричного аналізу Способи вираження титру розчину
Повинні вміти: пояснити принцип класифікації титриметричного аналізу визначати момент еквівалентності Приготувати титранти різними способами виконувати всі необхідні розрахунки з використанням електронно-обчислювальної техніки
План:
1. Сутність титриметричного аналізу.
2. Розчини у титриметричному аналізі.
3. Приготування стандартних розчинів.
4. Приготування стандартизованих розчинів.
Стислі теоретичні відомості
1. Сутність титриметричного аналізу.
У титриметричному аналізі основною операцією є вимірення об’єму двух взаємодіючих розчинів, один з яких містить аналізуєму речовину, а концентрація другого завчасно відома. Не відому концентрацію досліджує мого розчину визначають, знаючи співвідношення об’ємів реагуючих розчинів та концентрацію одного з них.
Титриметричний аналіз – це совокупність методів кількісного аналізу, які основані на виміренні кількості речовини або маси реагенту, необхідного для взаємодії з даним компонентом системи у розчині або газової суміші. Процес титрування – це додавання невеликими порціями розчину реагенту до точно отриманого об’єму розчину до отримання системою стану еквівалентності, визначаємого спеціальними речовинами або інструментом, використовуючи фізико-хімічні властивості системи.
Широке використання титриметричного аналізу зумовлене великою швидкістью проведення аналізу.
Для цього методу аналізу існують деякі обмеження, які звужують круг використання методу:
швидкість взаимодії реагуючих речовин повинна бути великою;
реакція повинна проходити у відповідності з стехіометричним законом;
побічні реакції повинні бути відсутні;
закінчення титрування повинно бути чітко зафіксоване.
У титриметрії необхідно чітко виконувати слідуючі операції:
приготування стандартного розчину, який є первинним лабораторним стандартом для даного методу аналізу, по якому атестують інші розчини;
точне вимірювання титруємих об’ємів розчинів або мас речовин;
точне вимірювання об’ємів розчинів титрантів;
вибір індикатору, за допомогою якого можна точно визначити систему еквівалентності титруємої речовини – титрант.
Процес титрування – це одна з відповідальних операцій у титриметричному аналізі, від якої залежить правельне виконання аналізу. Для підготовки і виконання титрування необхідно виконувати слідуючі правила:
хімічна посуда повинна бути чистою;
відмірювання об’єму розчину для титрування і перенесення його у колбу для титрування відбувається за допомогою піпетки Мора, а при її відсутності піпетками інших конструкцій;
розчин із піпетки повинен витікати самостійно, а в кінці необхідно кінчиком піпетки доторкатися до дна колби або її стінки;
для титрування бажано використовувати конічні колби, такі щоб об’єм розчину не був більше ½ місткості колби;
колбу з титруємим розчином при титруванні тримають у правій руці, при цьому розчин круговими рухами взбовтують;
пальцями лівої руки регулюють швидкість подачі розчину титранту із бюретки в колбу для титрування, при цьому кінчик піпетки повинен знаходитися у колбі, но не доторкатися її стінки;
швидкість титрування повинна бути такою, щоб можна було більш точно і чітко визначити систему еквівалентності;
кожен раз в кінці титрування визначають об’єм розчину, який пішов на титрування, з точністью до половини поділу шкали бюретки;
перше титрування завжди є орієнтировочним і неточним;
кожне послідуюче титрування начинають з заповнення бюретки до відмітки “0”;
титрують аналізуємий розчин стільки раз, щоб із всіх виміряних об’ємів розчинів титранта можна вибрати не менше трьох з відхиленнями по об’єму 0,1 мл.
Титрування – це визначення об’ємів двух розчинів, в яких міститься еквівалентна кількість взаємодіючих речовин. При титруванні встановлюють момент кінця реакції, тобто момент, коли у додавшому об’ємі стандартного (титрованого) розчину містится кількість речовини, еквівалентне кількості визначаємої речовини. Цей момент називають моментом еквівалентності або точкою еквівалентності.
Розрізняють три методи титрування: пряме, зворотне (по залишку), титрування по заміснику.
При прямому титруванні досліджує мий розчин титрують стандартним розчином.
Зворотне титрування використовують у тому випадку, коли досліджуємо речовина не реагує зі стандартним розчином або реагує повільно.
Титрування по заміснику використовують у випадках, коли визначають іон.