5. Сутність полярографічного аналізу.

Електрохімічний метод аналізу, в основі якого полягає залежність між характером поляризації робочого електрода та складом розчину, в якому він знаходиться, називається полярографією. Любий процес, та процес поляризації електрода, може бути записаний у вигляді кривої, яку креслять у координатах, які характеризують хід цього процесу. У полярографії та крива називається полярограмою. Аналіз цієї кривої – дозволяє судити про те, які іони із визначених та в якій кількості містяться у розчині.

Полярографічний метод аналізу відрізняється простотою, точністью, швидкістью визначення та високою чутливістью.

Перевага полярографічного методу аналізу полягає у слідуючому:

- можливість одночасного встановлення якісного та кількісного складу проби;

- можливість аналітичного визначення ряду речовин (іонів) при їх спільній присутності без перечасного поділення;

- можливість здійснення повторних визначень при користуванні однією і тією ж пробою.

Полярографія використовується для контролю виробництва високополімерів, синтетичних волокон, напівпровідників, елементів та їх сполук, різних сплавів, харчових продуктів.

6. Сутність діелектрометричного аналізу .

Діелектрометрія – метод оснований на вимірюванні діелектрочної проніцаємості.

Першим аналітичним використанням вимірювань діелектричного потенціалу було визначення вмісту вологості у органічних сполуках (Берлінер, Рютер 1929). Пізніше були розроблені методи визначення чистих сполук, методи аналізу бінарних органічних систем, та у 1950 – 1960 рр. вперше були видані методи діелектричного титрування органічних систем.

Діелектрична проніцаємість.

Відносна діелектрична проніцаємість  визначається як відношення ємкості С конденсатора, діелектриком у якого є досліджуєма речовина, до ємкості С₀ конденсатора, діелектриком у якому є вакуум.

 =

із відношення видно, що відносна діелектрична проникаємість є величиною безрозмірною і не залеже від вибору системи одониць.

Абсолютна діелектрична проніцаємість _а, відрізно від відносної діелектричної проніцаємості, має розмір фм^-1. Між абсолютною та відносною діелектричною проніцаємість існує слідуюча залежність _а =  ₀, де ₀ - діелектрична проніцаємість вакуума.

Діелектрична проніцаємість залежить від слідуючих факторів:

- частоти;

- температури;

- структури молекули;

- агрегатного стану речовини.

Завдання для виконання самостійної роботи

Відповісти на запитання:

1. У чому сутність фізико-хімічних методів?

2. На якому фізичному явищі засновані електрохімічні методи?

3. Яка методика визначення нітратів у харчових продуктах?

4. Класифікація електрохімічних методів.

5. Характеристика індикаторних електродів.

6. Що називається стандартним електродом?

7. Методика роботи прибору іономеру.

8. Класифікація потенціонометричного методу.

9. Переваги кулонометрії. Сутність кулонометрії.

10. Класифікація кулонометричного методу.

11. Який прибор використовують для визначення кількості струму?

12. Класифікація методу кондуктометрії.

13. Використання кондуктометрії.

14. Характеристика провідників.

15. Сутність полярографічного методу. Його переваги.

16. Використання полярографії.

17. Характеристика діелектрометричного методу аналізу.

18. Характеристика хлорно-срібного електроду.

19. Сутність потенціонометричного методу аналізу.

20. Електродний та нормальний електроди.

21. Потенціонометричне титрування.

22. Стандартний електрод.

23. Індикаторні електроди. Їх характеристика.

24. Скляний електрод, його характеристика.

25. Абсолютна потенціонометрія.

26. Застосування потенціонометричного титрування.

27. Каломельний електрод.