- •Загальні положення
- •Мета і завдання практичних занять
- •Тематика семінарських занять змістовий модуль № 1
- •Тема 1. Вступ до вивчення курсу “Соціологія”. Предмет соціології, етапи її розвитку. Методика і техніка соціологічних досліджень
- •Література
- •Тема 2. Етапи розвитку науки про суспільство
- •Література
- •Тема 3 . Соціальна стратифікація, особистість в системі соціальних зв’язків, соціальна поведінка. Соціологія культури
- •Література
- •Тема 4. Базисні компоненти соціального життя, економічна соціологія
- •Література
- •Тема 5. Соціологія сім’ї та молоді. Соціологія конфлікту
- •Література
- •Змістовий модуль № 2
- •Тема 6. Соціологія праці та управління
- •Література
- •Тема 7. Соціологія релігії. Соціологія політики
- •Література:
- •Тема 8. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Література
- •Тема 9. Методологія та методика соціологічних досліджень
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
Загальні положення
Значення соціології для професійної підготовки фахівця будь-якої спеціальності важко переоцінити, оскільки отримані в ході її вивчення знання та навички дозволять краще зрозуміти загальні механізми розвитку суспільства в цілому і конкретної групи чи особистості зокрема, допоможуть краще орієнтуватись у складному і мінливому соціальному просторі. Соціологічні знання дозволять зрозуміти і ті чинники, що визначають поведінку людини чи окремої групи.
Програма курсу соціології включає основні теми, що висвітлюють історію розвитку соціологічної думки, дають ґрунтовні уявлення про основи теоретичної та прикладної соціології. Проте кількість аудиторних занять з соціології обмежена, і значна частина матеріалу передбачає активну самостійну роботу студентів над підручниками, додатковою літературою для поглибленого вивчення тих розділів та питань, які не могли бути розкриті у бажаному обсязі на лекціях та семінарах.
Як результат такої роботи, студент повинен розуміти предмет, завдання та функції соціології, розумітися на методології та методиці конкретних соціологічних досліджень, оволодіти певним фактичним матеріалом, що відноситься до так званих теорій середнього рівня (соціологія науки, соціологія сім”ї, соціологія девіантної поведінки тощо).
Важливим засобом організації самостійної роботи студентів є виконання домашніх завдань. Робота над ними стимулює пошукову активність, допомагає краще осмислити та систематизувати матеріал, дає навички спілкування з науковою літературою, вчить робити самостійні висновки. Крім того, студенти можуть отримати за закріпити певні навички проведення конкретних соціологічних досліджень.
Мета і завдання практичних занять
. Мета практичних занять – сформувати у майбутніх спеціалістів уявлення про соціологію, її місце в системі гуманітарних дисциплін, надати методологічні інструменти для самостійної роботи над курсом, роз’яснити матеріал, що викликає труднощі, обговорити дискусійні питання, виробити у кожного студента власну громадську позицію з усіх актуальних питань розвитку суспільства.
Завдання:
оволодіти сучасними практичними методами, формами організації самостійної роботи з науковою літературою та джерелами з соціології;
сформувати на основі здобутих теоретичних знань і навичок вміння самостійного аналізу суспільних явищ, процесів;
закріпити і поглибити здобуті теоретичні знання здобуті на лекції і навчитись застосовувати їх;
набуття студентами навичок самостійного, науково-теоретичного мислення;
розвинення комунікативних навичок;
вимоги до знань та вмінь студентів
В результаті проведення семінарських занять студенти повинні:
знати:
загальноприйняті соціологічні концепції;
спадщину великих вчених, що вивчали суспільні проблеми;
особливості формування соціології як науки;
особливості розвитку української соціології;
суспільні проблеми України;
рівні свідомості суспільства.
соціальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення.
вміти:
використовувати найсучасніші здобутки соціологічної науки;
застосовувати набуті знання з соціології у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій;
працювати з науковою літературою;
конспектувати першоджерела;
проводити наукові дискусії.