
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Одеської національної академії харчових технологій
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської національної академії харчових технологій
- •Методичні вказівки та завдання до самостійних робіт з предмету “Аналітична хімія” для студентів іі курсу
- •Самостійна робота № 1.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Періодичний закон і періодична система елементів ді Менделєєва та її значення в аналітичній хімії Якісний аналіз.
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •3. Хімічна рівновага в гомогенних та гетерогенних системах Добуток розчинності
- •4. Іонне добування води Водневий показник.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 2.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Кількісний аналіз. Гравіметричний метод. Задачі. Особливості методу.
- •3. Типи вагових визначень.
- •4. Операції гравіметричного методу. Відокремлення осаду.
- •Переведення осаду у вагову форму.
- •5. Обчислення у гравіметричному аналізі.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 3.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність титриметричного аналізу.
- •2. Розчини у титриметричному аналізі.
- •3. Приготування стандартних розчинів.
- •4. Приготування стандартизованих розчинів.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 4.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Сутність метода кислотно-основного титрування
- •Порядок титрування.
- •Кількість додавання індикатору.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 5.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Методи окисно-відновного титрування. В оксидиметричному методі аналізу зустрічаються з трьома видами титрування: прямим, зворотнім та титруванням по заміщенню.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 6.
- •1. Перманганатометрія.
- •2. Йодометрія.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Перманганатометрія.
- •У нейтральному, слабокислому або слаболужному середовищі іон МnО4- приймає три електрони, при цьому утворюється осад МnО2 або МnО(он)2 бурого кольору:
- •Йодометрія.
- •3. Характеристика розчинів, які використовують у йодометрії.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 7.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Комплексонометричне титрування.
- •2. Класифікація прийомів комплексонометричного титрування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 8.
- •2.1. Емісійний спектральний аналіз.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність фізико-хімічних методів аналізу.
- •2.Оптичні методи аналізу.
- •2.1. Емісійний спектральний аналіз.
- •2.2. Походження емісійних спектрів.
- •2.3. Абсорбціоний аналіз.
- •2.4. Атомно - абсорбціоний аналіз.
- •2.5. Молекулярно - абсорбціоний аналіз.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 9.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність рефрактометричного методу аналізу.
- •2. Показник преломлення.
- •3. Мольна та питома рефракція.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра рпл-3.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 10.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність поляриметричного методу аналізу.
- •2. Будова та принцип роботи поляриметру.
- •3. Визначення кута обертання площини поляризації.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 11.
- •Стислі теоретичні відомості
- •2. Будова та принцип роботи флуориметру.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 12.
- •2. Сутність потенціонометричного аналізу.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •2. Сутність потенціонометричного аналізу.
- •3. Сутність кулонометричного аналізу.
- •Методи кулонометрії
- •4. Сутність кондуктометричного аналізу .
- •5. Сутність полярографічного аналізу.
- •6. Сутність діелектрометричного аналізу .
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 13.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність хроматографічного методу аналізу Мета і задачі.
- •2. Іонообміна хроматографія
- •3. Розподільна хроматографія.
- •4. Паперова хроматографія.
- •5. Тонкошарова хроматографія.
- •6. Газова хроматографія
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література.
3. Сутність кулонометричного аналізу.
Кулонометрія має ряд переваг перед іншими методами аналізу: надійне визначення дуже малих концентрацій, легкість автоматизації, можливість використання нестійких реагентів, виключення стандартних розчинів і можливість аналізу без передчасної калібровки прибору по зразкам з відомим вмістом визначаємого компонента.
Визначення кількості електролізу який пройшов через досліджуємий розчин називається кулонометрією. Кількість електролізу визначається за допомогою кулономера. Кулономер це електролізер, який вмикають у електромережу послідовно з ячійкою для електроаналізу. Для кулономера підбирать електрохімічний процес, який проходить зі стовідсотковим виходом по струму та який супроводжується виділенням конкретної речовини, кількість якої легко і точно установити тим чи іншим способом.
Методи кулонометрії
потенціоностатична гальваностатична
пряме внутрішній ваговий пряма інверсійна
електроліз електро-
аналіз
кулонометричне
титрування
мал. 1. Класифікація кулонометричних методів.
Якщо електрохімічна реакція, яка полягає у основі кулонометричного визначення, відбувається на поверхні робочого електроду, тоді визначення ведуть при постійному потенціалі, який забеспечує здійснення цього процесу.
Наприклад: визначення трьохоцтової кислоти. У аміачному середовищі відбувається кількісне відновлення її до діхлороцтової кислоти. Процес йде на ртутному електроді зі 100%-ним виходом по струму.
Метод володіє високою вибірливостью та дозволяє вести визначення в присутності моно- та діхлорпохідних.
Дуже цікавий метод, який получив назву кулонометричне титрування. Від титрування він відрізняється тим, що тут відбувається електролітичне генерірування титранта, притому що у більшості випадків безпосередньо у тому ж розчині, в якому знаходиться і визначаєма речовина. Електрогенеріруваний реагент взаємодіє з речовиною та появою найменшого надлишку, який свідчить про закінчення титрування, бистро фіксується спеціально розробленою для цього індикаторною системою. Необхідно, щоб титруюча речовина реагувала швидко та кількісно, не взаємодіяла з іншими які знаходяться в даній пробі.
У кулонометрії електроліз проводиться при потенціалі робочого електроду, який змінюється– потенціоностатичний метод або при струмі який не змінюється через електрод – гальвоностатичний метод. Для проведення аналізу методом прямої кулонометрії та кулонометричним титруванням необхідно дотримуватися умов:
- електроліз слід проводити в умовах, щоб проходила тільки одна електрохімічна реакція, т. ч. вихід по струму повинен дорівнювати 100%. Для цього потрібно знати поляризовані криві і = f() для усіх речовин, які присутні у розчині.
- необхідно мати спосіб для знайдення кінця електрохімічної реакції при прямому кулонометричному визначенні або точки еквівалентності при кулонометричному титруванні;
- для визначення маси електрохімічно прореагувавшої речовини необхідно визначити кількість витраченого на реакцію струму. Для визначення маси користуються законом Фарадея:
W
=
де А – атомна вага елемента
n– валентність
Q – кількість струму.