4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв’язку конфлікт виявляється не відхилення від норми а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують із різних причин – економічних, політичних соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних. Конфлікти бувають різними: між країнами та народами, соціальними верствами та націями, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами та викладачами, чоловіками та жінками, молодшим та старшим поколінням.

Конфліктологічна парадигма у соціології

К.Маркс, Ф.Енгельс	- соціальні конфлікти породжуються соціальною нерівністю і виявляються у класовій боротьбі4 - єдиний вихід із соціального конфлікту – революція
М. Вебер	- головний конфлікт полягає у боротьбі між політичними партіями і бюрократією;
Г. Зиммель	- вважав конфлікт універсальним явищем, що сприяє розвитку суспільства і може бути врегульованим
Т. Парсонс	- конфлікт – соціальна аномалія
Л. Козер	- соціальний конфлікт – боротьба за цінності, статуси, владу і ресурси
Р. Дюрендорф	- визнавав універсальність конфліктів, породжених нерівністю соціальних позицій, відмінністю інтересів людей
К. Боулдинг	- конфлікт – різновид соціальної взаємодії; - сучасні суспільства здатні регулювати конфлікти.

Уся система ставлення людини до інших осіб реалізується у спілкуванні. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що вона виступає засобом передання суспільного досвіду. Його специфіка визначається тим, що і процесі спілкування суб’єктивний світ однієї людини розкривається для

Іншої, відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами, почуттями. Результат спілкування – налагодження стосунків з іншими людьми. Завдяки спілкуванню здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Зв’язок людей у процесі спілкування є умовою існування групи як цілісної системи. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє потреби в психологічному контакті.

5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.

Одним із різновидів конфліктів є міжнародний конфлікт, у якому інтереси конфліктуючих сторін стикаються уже на міждержавному рівні, і суб’єктами конфлікту стають уже кілька держав. За умов протидії кількох міжнародних сил і виникає зіткнення їхніх інтересів, що призводить до гострого протиборства.

Однією з особливостей міждержавного конфлікту є те, що він може виникнути зсередини держави, тобто , спочатку з’являється внутрішній конфлікт, який потім переростає в міжнародний. Часто конфлікт є останнім аргументом його учасника. Міждержавний конфлікт часто реалізується у формі війни і ототожнюється з наявністю насильства, яке часто має військову форму. Проте це хоча й імовірний, але не обов’язковий атрибут конфлікту.

Подолання міжнародних конфліктів та існування світу взагалі неможливе без такого явища як солідарність.

Солідарність – активне співчуття думкам або діям , спільність інтересів, однаковий спосіб дій або переконань.

Солідарність можна розглядати і як мобілізацію соціуму в період серйозних криз або загроз.

Солідарність може проявлятися й у процесі внутрішніх криз та конфліктів.

З іншого боку, суспільство не є однорідною структурою. У ньому існують різні соціальні групи, політичні та економічні структури. Нерівномірним є і розвиток держав у світі. Тому йому притаманне таке явище як конкурентність. Це боротьба між соціальними групами та верствами населення , політичними партіями, економічними та виробничими структурами, державами за вигідні умови існування. Якщо конкурентна боротьба не перетворюється на конфлікт, вона стає однією з умов соціального прогресу.

Висновок

Конфлікт – це норма . Вони не завжди відіграють негативну роль в нашому житі, їх можна подолати.

Функції соціальних конфліктів

Позитивні:

• Інноваційна;

• Консолідації;

• Комунікації;

• Активізації соціальних зв’язків;

• Зняття психологічної напруги;

• Регулювання;

• Соціально-діагностична.

Негативні:

• Дестабілізуюча;

• Деінтегруюча;

• Аксіологічна;

• Надлишково-витратна.

Завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань

I.Дайте відповідь на питання:

1. Що таке конфлікти? Які причини їх виникнення?

2. Які бувають конфлікти?

3. Як зароджуються і розвиваються конфлікти?

4. Чи завжди конфліктна ситуація може перерости в конфлікт?

5. Коли можливе розв’язання соціального конфлікту?

6. Які ви знаєте способи подолання конфліктів?

7. Які з цих способів є найбільш ефективними?

8. Визначте причини виникнення міжнародних конфліктів. Наведіть приклади відомих вам міжнародних конфліктів.

9. Якими є наслідки міжнародних конфліктів?

10. Визначте способи подолання міжнародних конфліктів.

11. Чому конкурентність приводить до соціального прогресу?

12. Що треба зробити , щоб вона не перетворилася на конфлікт? Чи змогли б ви дати поради сучасним політикам щодо розв’язання соціальних конфліктів в Україні? Які саме?

13. Чи допоможуть вам набуті знання в подоланні конфліктів, що виникають в вашому житті?

II. Складіть твір – роздум на одну із тем ( за вибором):

1. Чи корисні конфлікти в суспільстві?

2. Сперечаючись, ви не можете виграти ! (?)

3. Що потрібно зробити, щоб у суспільстві виникало менше конфліктів.

4. Мої поради щодо розв’язання конфліктів в Україні.

Тема: « Соціум (суспільство людей)».

Мета: Сформувати визначення понять «соціум», «соціальна структура», « соціальний статус», « соціальна стратифікація»; уявлення про соціальну структуру та соціальну стратифікацію сучасного українського суспільства; формувати вміння тлумачити поняття «соціум»; порівнювати соціальну структуру у минулому та сучасному суспільстві»; характеризувати стратифікацію сучасного українського суспільства ; критично аналізувати такі складові стратифікації , як верхній, середній , динамічний середній клас, аутсайдери, маргінали, криміналітет; осмислити можливості власної соціальної стратифікації.

Основні поняття:

- соціум – соціалізоване суспільство;

- суспільство - це сукупність усіх видів взаємодії та форм об’єднання людей, в якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного;

- соціальна структура – є тривалим укладом соціальних взаємодій між елементами суспільства: статусами, ролями, групами, організаціями, соціальними інститутами.

- соціальний статус - це певна позиція особи в соціальній структурі суспільства, пов’язана з іншими позиціями через систему прав і обов’язків;

- соціальна роль - модель поведінки , орієнтована на певний статус;

- соціальна група - це сукупність двох або більше людей, які певним чином взаємодіють між собою, усвідомлюють свою приналежність до цієї групи і вважаються членами цієї групи з погляду інших;

- соціальні організації - це штучно сконструйовані спільноти людей для виконання певної легітимної цілі, наприклад, виробництво товарів чи надання послуг;

- соціальні інститути - це стійкі види соціальних взаємодій, які склалися історично , само відтворюються і задовольняють певні життєво важливі;

-соціальна аномія - це штучно сконструйовані спільноти людей для виконання певної легітимної цілі, наприклад, виробництво товарів чи надання послуг;

- соціальна стратифікація - це диференціація верств та класів у суспільстві згідно з їхнім ієрархічним статусом, сукупність розміщених у вертикальному порядку соціальних прошарків.

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.

2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.

3. Соціальна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.

4. Природні та техногенні явища як чинники загрози суспільній небезпеці.. Міжнародна співпраця в галузі подолання та попередження наслідків глобальних проблем.