1. Школа. Вищі учбові заклади.

Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку людей до повноцінної реалізації в суспільстві. Система освіти - надзвичайно важливий чинник соціалізації людей.

Специфічність процесу соціалізації людей у системі освіти полягає в тому, що він відбувається цілеспрямовано, систематично , за допомогою певного кола осіб, у спеціальних закладах.

Освіта виконує ряд важливих соціальних функцій:

1. Функція професійної соціалізації ( підготовка кваліфікованих кадрів для всіх сфер життя).

2. Виховна функція ( цілеспрямоване формування у підростаючого покоління певного світогляду , ціннісних орієнтирів, норм поведінки).

3. Функція загальноосвітньої підготовки ( розширення меж професіоналізму та ерудиції).

4. Науково-дослідна функція ( творення нового знання в системі освіти0.

5. Відтворення і розвиток соціальної структури суспільства.

Структурні елементи освітньої системи:

• Дошкільна освіта і виховання

• Загальна середня освіта

• Позашкільна освіта і виховання

• Професійно-технічна освіта

• Вища освіта

• Післядипломна підготовка

• Аспірантура і докторантура

• Самоосвіта

Провідна функція школи виявляється в тому, що вона своєю дією задає головний напрямок і зміст соціальних впливів , їхню орієнтацію. У процесі шкільної соціалізації забезпечуються базові особистісні підвалини життєвої готовності, соціальної компетентності та адекватності молодої людини.

Після проголошення незалежності в Україні виникають нові типи навчальних закладів : гімназії, ліцеї, колегіуми, навчально-виховні комплекси, авторські школи. Починається створення приватних та альтернативних шкіл. Зміст навчання урізноманітнюється, запроваджуються базовий і шкільний компоненти освіти, проголошується принцип всебічного розвитку дитини, демократизація навчання.

Одним із важливих прав, що стосується студентів та учнів , є участь у роботі студентського та учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування – це така організація життя учнівського колективу, за якої кожний має право та можливість брати активну участь у плануванні, проведенні та підбитті підсумків акцій та проектів, пов’язаних з удосконаленням цього життя.

У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1) Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів , особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організовувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2) Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують ( за участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу ( свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі, тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідуються.

3) Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Із-поміж яких обирають голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто буває заформалізованим, або взагалі бездіяльними.

Студентське самоврядування – це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Отже, студентське самоврядування є засобом реалізації студентською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень і їх впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, які стосуються студентства.

Студентське самоврядування потрібно студентству, тому що це – практична школа для тих, хто бажає спробувати себе у ролі керівника, адміністратора, лідера. ОСС – це можливість реалізовувати суспільно значущі проекти, що підуть на користь усій студентській громаді. Студентське самоврядування можна сміливо назвати однією з перших сходинок до громадянського суспільства, коли громада висуває своїх лідерів та вчиться контролювати їхні дії.

Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу. Завдяки студентським ініціативам можна визначати нові напрями розвитку поза навчальною діяльністю, вдосконалювати навчальний процес тощо. Розвинуте студентське самоврядування може стати тим додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу. Також важливим фактором є те, що випускники вузів з розвинутим студентським самоврядуванням необхідні роботодавцям, бо ОСС допомагають студентам виробити необхідні в роботі навички організації праці, самодисципліни, формування почуття відповідальності тощо.

Необхідна також наявність інформованості студентів стосовно діяльності ОСС. На це варто спрямувати великі зусилля.

Потрібно підтримувати прагнення студентів до соціальної активності, до вирішення важливих питань, адже органи студентського самоврядування необхідні для розвитку демократичного громадянського суспільства.