Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.09.2019
Размер:
18.99 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТА

УКРАЇНИ

“ПРИДНЕПРОВСКАЯ ГОСУДАРСТВЕНАЯ АКАДЕМИЯ

СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ”

КАФЕДРА ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ

ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ

Виконали: ст. гр. 403 Шаповалов О.І.

бригада 1 Барибін Д.А.

Круть В.Ю.

Корнієнко М.А.

Аржановський І.С.

Перевірив: Кабрель В.І.

г.Днепропетровск 2012 г.

Корнієнко М.А.

робота з мінералами, фотореєстрація

Шаповалов О.І.

написання, компіляція звіту

Барибін Д.А.

редагування тексту, фото­­

Круть В.Ю. фотореєстрація, написання звіту

Аржановський І.С. написання звіту, копі паст

1. Вступ

В період з 5.06.12 по 7.06.12 ми проходили практику на кафедри основ і фундаментів. Сутність практики полягала у вивченні інженерно-геологічних умов м. Дніпропетровска шляхом проведення екскурсій та складання звіту з інженерно-геологічних дослиджень.

Під час проведення практики мы ознайомилися з геологічною будовою території м. Дніпропетровська, про типи та властивості гірських порід, які використовуються як основа, середовище і матеріал для будівництва, ознайомились з основними видами фундаментів.

За час практики ми ознайомились:

  • з історією геологічного розвитку, геологічною будовою, геоморфологією і гідрогеологічними умовами м. Дніпропетровська;

  • з геологічною маршрутною зйомкою;

  • з веденням польової геологічної документації, визначенням типу гірських порід, правилами добору зразків та ін.;

  • із сучасними геологічними процесами і явищами, що відбуваються на території м. Дніпропетровськ;

  • з типами фундаментів, що застосовуються у даному районі;

  • з навичками камеральної обробки зібраних польових матеріалів і складанням звіту про практику.

Навчально інженерно-геологічну практику здійснював

викладач кафедри “Основ і фундаментів” Кабрель В.І.. Для успішного виконання завдань нашу групу розділили на бригади по 5 осіб. В нашу бригаду №1 входять: бригадир Шаповалов О.І., состав інформації Барибін Д.А. и Круть В.Ю., інформація про гірські породи та оформлення колекцій Корнієнко М.А. Аржановський І.С.. Перед виходом у поле ми слухали настановну лекцію про геологічні умови району, проходили інструктаж з техніки безпеки. Час роботи на практиці - 6 годин на день.

2. Геологічні умови району міста

ДНІПРОПКТРОВСЬК

2.1. Загальні відомості

Дніпропетровськ – місто обласного значення, одне з найбільших промислових центрів України, знаходиться в її центральній частині в середньої течії р. Дніпро. Місто розташоване на двох крупних геоморфологічних структурах: Придніпровському узгір’ї та Придніпровській низині. В межах міста є багато балок та ярів. Головною водною артерією району є ріка Дніпро.

Клімат району помірно – континентальний. Літо тривале та тепле, переважає посушлива погода. Найтепліший місяць – липень (tср. = 21,0…22,6оС). Зима нетривала та мало снігова. Часто трапляються відлиги, сніговий покрив нестійкий. Найхолодніший місяць – січень (tср. = 5,7оС). Промерзання ґрунту починається в грудні. Глибина промерзання досягає 0,11…0,9 м. Відтавання ґрунту відбувається в третій декаді березня й закінчується в другій декаді квітня. Тимчасове відтавання ґрунтів спостерігається доволі часто протягом зими. Постійні зимові відлиги бурхливе сніготанення сприяють активізації екзогенних геологічних процесів.

2.2 Геоморфологія

Місто та його навколишні території мають різноманітний рельєф, який надає направленість сучасним фізико-геологічним процесам, робить різко відмінними лівобережжя та правобережжя міста.

Лівобережжя являє собою пологу рівнину з відмітками поверхні 60…100 м, зі спокійним нерозчленованим рельєфом.

Правобережжя належить до при льодовикової лесової рівнини, яка сильно розчленована ярово-балковою мережею. Густота розчленування рельєфу складає 0,3…0,4 км, глибина 30…40 м. Абсолютні позначки поверхні змінюються у межах 52.0…182,0 м. основними геоморфологічними елементами сучасного рельєфу правобережжя є вододільне плато та його схили, давні і сучасні долини річок та балок.

У долині р. Дніпро виділяється заплава та п’ять надзаплавних терас (див. Додаток 1). Заплава, у зв’язку з зарегулюванням р. Дніпро і підняття рівня в Дніпропетровському водоймищі, у даний час практично затоплена чи спланована до відміток першої надзаплавної тераси.

Перша надзаплавна тераса прослідковується на позначках 51,4…54,0 м, поверхня рівна, з невеликим ухилом убік р. Дніпро, виповнена піщаними алювіальними відкладами.

Друга надзаплавна тераса прослідковується на позначках 54,0…62,0 м. Поверхня також рівна, з невеликим ухилом у напрямку р. Дніпро. В будові тераси беруть участь алювіальні піски, що перекриті малопотужними лесовими утвореннями, головним чином, делювіального походження. Тип тераси ерозійно-акумулятивний.

Третя надзаплавна тераса широко розвинута в долині ріки

Дніпро. Абсолютні позначки поверхні – 62,0…75,0 м, ширина тераси - від декількох десятків метрів до 150,,,200 м. Формування третьої надзаплавної тераси належить до часу Дніпровського зледеніння; ґрунтові відкладення генетично подібні до морени, перекриті лесоподібними супісками та суглинками.

Четверта надзаплавна тераса належить до типу акумулятивних та прослідковуеться на позначках 75,0…85,0 м. Поверхня її порівняно рівна, ширина непостійна, у середньому 400…500 м. Верхня частина розрізу тераси виповнена лесовими еолово-делювіальними відкладами, нижня – переважно делювіальними, рідше – алювіальними утвореннями.

П’ята надзаплавна тераса прослідковується на позначках 85,0…105,0 м і добре виражена тільки на окремих ділянках. Поверхня її в багатьох місцях перерізана балками; тераса виповнена відкладенням лесового комплексу.

Без різкого вираження меж п’ята тераса переходить у вододільне плато. Більш піднесені частини плато, що досягають висот 160 м і вище, мають рівнинні ділянки, незачеплені сучасною ерозією. Схили плато сильно порізані ярово-балковою мережею; найбільші балки: Тунельна, Зустрічна, Красноповстанська, Монастирська, Сухий яр. Основний напрямок балок – північний, довжина їх досягає – 5,2 км, максимальна ширина русла – 120…350 м, глибина уріза – до 40 м. Гирла балок прорізають схили плато і сягають першої надзаплавної тераси.

Гідрографія. Основною водною артерією району досліджень є річка Дніпро. З правого боку в Дніпро впадає р. Мокра Сура, лівою притокою є р. Самара. До центральної частини м. Дніпропетровська р. Дніпро тече в південно-східному напрямку, долина річки на цьому відтинку різко асиметрична: лівий берег низький, положистий, та являє собою терасову рівнину; правий – крутий і високий. В центральній частині міста р. Дніпро різко повертає на південь і нижче міста, у селі Старі Кайдаки, долина набуває симетричної будови.

Ширина річки в межах міста 1,5…3 км, на всьому відтинку цієї території р. Дніпро тече в гранітних берегах, глибоко врізаючись у кристалічні породи.

Режим рівнів і витрат Дніпра визначається режимом роботи водоймища Дніпрогес,а також водоймищ, розташованих вище. Амплітуда коливання рівня в м. Дніпропетровську, при добовому регулюванні на Дніпродзержинській ГЕС не перевищує 0,36 м; максимально можливе значення рівня в повінь – восени маловодного року – 50,92 м; найбільша імовірність перевищує (1%) дорівнює 55 см.

В межах України р. Дніпро судноплавна.