4.1 Маршрут №1

Зразок №1: Знаходиться на правому березі на відстані 25….30м від р. Дніпро, у південній частині парку ім. Шевченка, на крутому схилі, на висоті 15м над рівнем води річки.

Ми оглядали породи граніту, пегматиту, граніто – гнейсу, діабазу. Структура рівномірно – зерниста, текстура щільна від світло-сірого до темно-сірого. Місцями граніт переходить в гнейси, порода набуває смугастої текстури. Весь гранітний масив розчавлено тріщинами.

Зразок №2 знаходиться на правому березі р. Дніпро,у південній частині парку ім. Шевченка по всій висоті гранітного масива знаходиться трухляк. Це затвердівщі частинки графіту, діабазу, граніто - гнейсу та ін.

Зразок №3 знаходиться на правому березі на відстані 25….30м від р. Дніпро, у південній частині парку ім. Шевченка, на крутому схилі, на висоті 15м над рівнем води річки.

Ми оглядали породи діабазу,що знаходиться у гранітному масиві. Колір діабазу від зеленувато-темного до темно-сірого, порода має приховано-кристалічну структуру і щільну текстуру.

Зразок №4 знаходиться на Комсомольському острові,на берегу пляжу.

4.2 Маршрут №2

Маршрут проходив по балці Тонельній, що бере свій початок лівіше від перехрестя проспекту Гагаріна і Запорізького шосе.

У балці зустрічаються осадові породи, що добре простежуються у відслоненнях. Вони складаються із лесів, черво-

но-бурих та строкатих пластичних глин із кристалами гіпсу і кварцових пісків неогену. У цьому маршруті ми вивчали осадові гірські породи, виходи підземних вод, сучасні геологічні процеси (яри, зсуви) і заходи щодо боротьби з ними. У додатку 2 наведена карта рельєфу Тонельної балки.

Зразок №5 палевій лес знаходиться на відстані приблизно 200 м на північно-східній частині від Запорізького шосе, під товщою рослинного ґрунту.

Зразок №6 гіпс знаходиться місті впадини струмка по правому схилу балки від жил. масиву Сокіл, від залізничної колії в 100 м на північно-західній частині.

Зразок №7 червоно – буру глину відбираємо під комплексом “Лавина”

З разок №8 Кварцовий

пісок відбираємо

в низу вул. Космічна

при в’їзді в комплекс “Лавина”,під товщею рослинного ґрунту і палевого лесу.

4.3Маршрут №3

В цьому маршрути ми ходили по будівельних об’єктак де спостерігали будівництво, укладку фундаментів, деформації будинків, вплив підземних вод на будівництво та їх наслідки та ін.

Об’єкт№1. Житловий комплекс по вул. Клари Цеткін.

Будівництво ведеться в стислих умовах. Під час екскурсії на буд. майданчику проводилось будівельні роботи. Ми могли побачити як відбувається виробництво буро-набивних паль, самі палі які несуть роль підпорної стіни, лесові ґрунти, види будівельної техніки та ін.

Об’єкт №2. Многофункціональний комплекс по вул. Виконкомівська 22/24. Будівництво ведеться в стислих умовах. Під час екскурсії на буд. майданчику проводились підготовчі роботи. На будівництві ми могли побачити різні види будівної техніки, лесові ґрунти, буро - вдавлювані палі та ін.

Об’’кт №3.Ми бачимо на стіні будівлі вертикальну тріщину . Задля запобігання подальшої руйнації споруди, було побудовано контрфорс. Він застосовується коли кам'яна стіна відхиляється від вертикалі, до неїприставляють цегляну стіну на самостійному фундаменті - контрфорси. У перетині контрфорси мають вигляд "трапеції. Зв'язок з існуючою стіноюздійснюється шляхом пробивки гнізд в стіні, в які входять випуски

контрфорсів. Гнізда пробивають відбійними молотками. до пристрою контрфорса існуючі тріщини в стіні зашпаровують розчином.Перетин контрфорса збільшується по мірі наближення до основи східчасто.

Об’’кт №4.Будинок побудований в 1992 році. Будинки були розселені влітку 1996 року, після активізації зсувних процесів в балці. Житловий будинок по вул. Гавриленко 10 дав крен. Через побоювання обвалу внаслідок зсуву - будинок відселили в 1997 році. На даний момент будинок поступово падає вершиною в балку, специ вирахували більше 1,5 метра відхилення від вертикалі.Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами,причинами якого у свою чергу єослаблення міцності порід при перезволоженні опадами і підземними водами.

Об’’кт №5.Расположены по адресу ул. Нахимова, 90

Загальний вигляд. Найбільше постраждали довгі міжблочні плити і дах (см далі) (до фото)

Місто Дніпропетровськ відомий як місто на трьох пагорбах. Крім красивих пейзажів, це створює масу труднощів для будівництва. У першу чергу, мова йде про зсувній активності, за якою Дніпро лідирує в Україну. В силу своїх геологічних особливостей місто здавна потерпає від зсувів і підтоплення. Особливо дісталося правобережної його частини, де налічується 36 балок і ярів і де більша частина території - це лесові грунти. В кінці 1980-х років фахівці налічували в місті 17 зсувних ділянок, на сьогоднішній день - понад сто, з яких два десятка - найнебезпечніші. Початок всіх бід було покладено в 70-і роки, коли проектувальники і керівництво міста не захотіли прислухатися до попереджень учених про те, що грунти балок правого берега Дніпра не відповідають будівельним вимогам. Крім того, що будуються без врахування особливостей місцевості багатоповерхові житлові будинки не в повному обсязі оснащувалися системами інженерного захисту. Рясні дощі і весняне танення снігів, пробоїни в каналізаціях, постійно розмивають суглинних грунт ярів, грунтові води, підйом яких в останні роки перевершив всі очікувані межі, стихійні звалища провокували просідання грунтів.

Об’’кт №6.Слід зазначити, що поряд з будинком № 10, знаходиться будинок № 92а, що знаходиться в аварійному стані. Але в ньому до цих пір живуть люди.

Ось цей будинок, розташоване на пр.Кірова, постраждало від просідання грунту кілька років тому. Не все, тільки половина - друга половина досі служить житлом для людей. Знаходиться воно в декількох десятках метрів від так званої Комсомольской балки. Просто так навесні прогулюючись, звертає на себе увагу велика кількість води, що б'є з ключів, внизу цієї самої балки плюс ще по схилах тече тала вода. Мешканці часто скаржилися по тв на періодично виникаючі річки з несправних систем водопостачання та каналізації.

Об’’кт №7. Покинута лікарня № 1, Дніпропетровськ.

У 2008 році піднімалось питання про повну реконструкцію будівлі, але конкретних дій вжито не було. Зараз унікальний ансамбль лікарні початку XX століття знаходиться на межі руйнування. Корпуси стоять з вибитими шибками і тріщинами на фасадах. Будівля витримало вже після евакуації персоналу та обладнання не менш 4х пожеж. Згідно з чинним завонодательству, стояти воно буде, поки остаточно не розсиплеться, тому що є пам'ятником архітектури.

Об`єкт №8 “Проект будівництва доступного житла в м. Дніпропетровськ на ж/м Лівобережний-3, 1-а черга будівництва, перший містобудівний комплекс ” Жилой дом№5

На фото видно стіни з цегляної кладки, кран для доставки балок каркасу на поверхи, збірні перекриття, екскаватор, балки, вертикально розставлені для освіти каркаса майбутньої будівлі).

Об`єкт №9: Реконструкія будівлі ЖЕО

по пр. миру 2Б

Проводиться надбудова третього поверху під лікувально-оздоровчий комплекс. На фотографіях видно, що в даному випадку використовується конструктивна схема з використанням несучих металоконструкцій.

Об`єкт №10: Торгово-розважальний комплекс караван третя черга, блок 4/1 Третя черга ТРЦ загальною площею близько 14 тис. кв. м відкриття якої повинно було відбудуться в травні-червні 2011 року. Майданчик огороджена парканом з профільованого листа, зведений металевий каркас будівлі, матеріали були залишені на будівельному майданчику. На цьому будівельні роботи завершилися.

Об`єкт №11: Калиновая 91

Основні методи пристрою пальових фундаментів або як говорять будівельники пальового поля-два. Це забивання залізобетонних паль копром або за допомогою віброзанурення. Спочатку риють неглибокий котлован, а потім на його дні бурят лідируючі свердловини. А потім у них забивають молотом копра або занурюють за допомогою вібрації палі. Спосіб-віброзануренням; в теперішній час активно витісняє раніше популярний спосіб забивання паль копром. Справа в тому, що при забивання паль копром, крім сильно шуму створюються сильні потрясіння на земній поверхні безпосередньо біля місце забивання.Від цих струсів землі можуть постраждати довколишні будівлі, як правило, старої споруди. У них можуть почати утворюватися тріщини і навіть трапитися обвалення. Тому цей момент обов'язково враховується при розробці пальового підстави і виборі методу забивання паль. Забивають палю зазвичай на всі її довжину, залишаючи над поверхнею землі лише невелику її частину в 0,5-1 метр завдовжки. Після того як всі палі тим чи іншим способом забиті, приступають до зруб залишилися над землею оголовків паль. Зруб виконують відбійними молотками або перфораторами, залишаючи від оголовка залізобетонної палі одні лише «вуса». Залізобетонна паля зазвичай має квадратний перетин, і робоча арматура палі проходить уздовж граней цього квадрата. «Вуса» довжиною в 0,5 м з цієї арматури палі і залишають стирчати над землею. Потім по зрубаним «маківках» паль влаштовують ростверк. Так називають звичайний залізобетонний фундамент. Але в даному випадки ростверк стоїть безпосередньо на «верхівках» паль, з'єднаний з ними арматурними випусками з паль («вусами» паль). І тим самим все навантаження від будівлі або споруди ростверк передає безпосередньо на палі. А палі в свою чергу, передають це навантаження на міцну основу, на яке вони спираються. Або ж якщо палі «висячі» то навантаження перерозподіляється на самі палі і їх бічні поверхні. Після всіх робіт грунт гідроізолюють. Але на цьому будівництві, нажаль, все закінчилось на зрізанні палів.