3. Сучасні геологічні процеси і явища

Геологічні процеси і явища в природі відбуваються постійно та виникають під впливом природних факторів. Це річкова ерозія, яроутворення, зсуви, суфозія, вивітрювання та ін. За останні роки геологічні процеси і явища активізувалися у зв’язку з повсюдним підвищенням рівня ґрунтових вод.

3.1 Яроутворення

Яроутворення відбувається переважно в степових районах, складених пухкими породами. Розвитку ярів сприяє ерозійна діяльність тимчасових водяних потоків, вирубка лісу, розорювання задернованих крутих схилів, скидання стічних вод (рис.1) та ін.

Яр росте своєю вершиною від місцевого базису ерозії дороги по схилу. За певних умов ріст яру припиняється, він старіє перетворюється в балку. В плані яри розташовуються майже перпендикулярно до русел річки, у напрямку яких стікають атмосферні ґрунтові води. Яри досягають великих розмірів і глибини. Приміром Червоноповстанська балка, що в м. Дніпропетровську, має довжину до 4 км і ширину до 350 м. Щорічний винос ґрунту з яру може сягати 100 000 м³. За рік площа яру збільшується приблизно на 6000 м². Під час інтенсивних і тривалих дощів на схилах ярів утворюються зсуви. Ріст яру можна призупинити шляхом терасування схилів, висадкою дерев і кущів, відведенням поверхневих вод, накиданням каміння.

Рис.1 Утворення яру у місці

Трубопроводу стічних вод

в Тональній балці

м. Дніпропетровська

3.2 Зсуви

Зсуви – це сповзання земляних мас на схилах. Основною причиною розвитку зсуву є перезволоження поверхні ковзання. Сприяють утворенню зсувів також перевантаження схилів, їх підрізання, динамічні дії (вибухові, сейсмічні). Зсуви поширенні в ярах, по берегах річок, озер, на схилах споруд та ін.

У м. Дніпропетровську зсуви найчастіше відбуваються в районі великих балок-ярів: Червоноповстанської, Тунельної, Аптекарської, Діївської, Євпаторійської та ін. Поверхня зсувів горбиста, іноді східчаста, із тріщинами відриву. Причина утворення всіх зсувів у м. Дніпропетровську наступна: вода, яка інфільт-

рується в ґрунт, накопичуються в нижній частині лесових ґрунтів на межі з водотривними червоно-бурими глинами. Вона розріджує нижню частину лесової товщі, збільшує вагу і зменшує міцність лесу; верхня частина глини стає ковзкою. У критичний момент відбувається сповзання розріджених лесових ґрунтів по похилій поверхні глин до підніжжя схилів.

Під час проходження геологічної практики ми детально роздивилися ниркоподібний зсув,він складається з:

а) брови зриву, границі зміщених мас, осипи, обвали, оплавини та інші локальні порушення в межах зсувного цирку, деформації

рослинності і інженерних споруд.

б) з наявністю зсувних терас або сходинок, горбиста, пологі западини, “п’яний ліс ” ліс,наявність рослинних аномалій, яри й вимоїни на тілі зсуву.

4.Маршрутна геологічна зйомка

При проведенні маршрутної зйомки ми вивчали й описували природні відслонення: схили ярів, річкових долин, штучних виробок та ін. Особливу увагу ми приділяли геоморфології та сучасним геологічним процесам і явищам, таким як утворення ярів і суфозій та ін.